АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 -2149 /2006 р.                                         Головуючий в 1 -й інстанції

Категорія ст. 185 ч.2                                                    суддя Клименко І.В.

КК України                                                     Доповідач Кузьменко В.М.

УХВАЛА ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кузьменко В.М. суддів: Лісняк B.C., Преди Д.І. за участю прокурора Руденко В.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Казань Татарстана, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше не судимий, засуджений за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття 7 років позбавлення волі.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 545 грн.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 6.03.2004 року близько 22-ї години, в стані алкогольного сп'яніння проник в житло ОСОБА_3 і викрав належне їй майно загальною вартістю 681 грн., а 18 березня 2004 року близько 00 год. 30 хв. Він проник на територію домоволодіння ОСОБА_2, звідти в приміщення майстерні і викрав майно, яке належить потерпілому, загальною вартістю 725 грн.

6 грудня 2005 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання заподіяв своїй матері ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.

В апеляції засуджений просить змінити вирок щодо нього і призначити йому покарання без позбавлення волі, посилаючись на те, що крадіжок він не вчиняв і не мав наміру заподіяти матері тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав за необхідне апеляцію засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, а саме: на показаннях потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила факт крадіжки з майстерні, показаннях ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 часто бив свою матір, протоколах огляду місць подій, добровільної видачі речових доказів ОСОБА_1, відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1, висновках судово-медичної експертизи. Вище вказаних подій не заперечував і сам засуджений.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. З КК України.

Доводи засудженого про те, що ві не вчиняв крадіжок і що його матір померла не від його дій безпідставні.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання. Доводи засудженого про суворість покарання безпідставні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2006 року щодо нього - без зміни.