Справа № 22-Ц-35                                            Головуючий у 1 -й інстанції - Шульга В.О.

Категорія -41                                                      Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.

УХВАЛА

іменем    України

18 січня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.,

суддів              - Криворотенка В.І., Білецького О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М., розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за   апеляційною   скаргою   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   «Транс-ОІЛ»   і приватного підприємства «Агроторгсервіс»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2006 року в   справі   за   позовом   ОСОБА_1   до   Товариства   з   обмеженою відповідальністю «Транс-ОІЛ» і приватного підприємства «Агроторгсервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

встановила:

В апеляційній скарзі ТОВ «Транс-ОІЛ» і ПП «Агроторгсервіс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2006 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1  стягнуто на її користь з ТОВ «Транс-ОІЛ» заборгованість по заробітній платі в сумі 700 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7463 грн. 56 коп., за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів з кожної суми, стягнуто з ПП «Агроторгсервіс» на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в сумі 600 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6315 грн. 32 коп. за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів з кожної суми (в частині стягнення заробітної плати за один місяць допущено негайне виконання рішення), крім того, з ТОВ «Транс-ОІЛ» та ПП «Агроторгсервіс» стягнуто по 51 грн. судового збору з кожного на користь держави, та по 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що ОСОБА_1 на даних підприємствах не працювала та не виконувала посадових обов'язків заступника директора, а тому не має права на отримання заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно індивідуальних відомостей про заробітну плату, наданих Управлінням Пенсійного фонду України Печерського району м. Києва, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код -НОМЕР_1) у 2004 році по підприємству ТОВ «Транс-ОІЛ» нарахована роботодавцем заробітна плата за вересень і жовтень 2004 року в розмірі 350 грн. за місяць, загальною сумою 700 грн., а по ПП «Агроторгсервіс» за вересень і жовтень 2004 року розміром 300 грн. за місяць, загальною сумою 600 грн. Початком трудових відносин в ТОВ «Транс-ОІЛ» та ПП «Агроторгсервіс» були 1 вересня 2004 року, а кінцем - 31 жовтня 2004 року. Вказані відомості Управлінню Пенсійного фонду України Печерського району м. Києва були надані керівником вказаних підприємств - Савельєвою Г.П. (на картках є її підпис та печатка підприємств).

Аналогічні відомості містяться у Формах № 1 ДФ за 3-4 квартали 2004 року, надані Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва. Дані форми також засвідчені печатками підприємств-відповідачів та підписами їх директора - Савельєвої Г.П.

Названі в облікових картках суми були нараховані, але не виплачені позивачці.

07 лютого 2006 року, в період розгляду справи в суді, в базу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва по підприємствам ТОВ «Транс-ОІЛ» та ПП «Агроторгсервіс» були внесені зміни на стосовно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код -НОМЕР_1) на підставі надання директором цих підприємств Савельєвою Г.П. індивідуальної відомості з позначкою «скасовуюча», завіреної підписами та печаткою організації. Також по підприємству ПП «Агроторгсервіс» була внесена індивідуальна відомість з позначкою «коригуюча», яка також завірена підписами та печаткою організації.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, повно і всебічно з'ясовані місцевим судом на підставі досліджених доказів, зокрема, пояснень сторін, наданих суду документів, на які суд послався у рішенні та яким дав згідно вимог ст. 212 ч.1 ЦПК України належну оцінку в їх сукупності, проаналізувавши відповідність їх чинному законодавству.

За таких обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2004 року по 31 жовтня 2004 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Транс-ОІЛ» та ПП «Агроторгсервіс», їй було нараховано заробітну плату в розмірі, відповідно, 350 грн. та 300 грн. щомісячно, але вказані суми роботодавцем сплачені не були, а тому останній зобов'язаний виплатити працівнику належну йому заробітну плату, а також середній заробіток за час затримки розрахунку.

При цьому посилання апелянта на те, що позивачка на вказаних підприємствах не працювала колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт знаходження її у трудових відносинах з відповідачами та нарахування ними заробітної плати підтверджується наявними в справі документами персоніфікованого обліку Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва.

Доводи апелянта про те, що працівниками Пенсійного фонду були допущені неточності в цих документах персоніфікованого обліку щодо ОСОБА_1, на думку колегії суддів, є необгрунтованими, такими, що носять загальний характер і всупереч вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України жодними доказами не підтверджені.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 116 та ст. 117 КЗпП України.

Підстав для скасування рішення суду, передбачених ст. 309 ЦПК України, колегією суддів не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-ОІЛ» і приватного підприємства «Агроторгсервіс» відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.