РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/15500/14-ц
пр. № 2/759/556/15
10 березня 2015 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ул'яновської О.В.,
при секретарі: Борщ Р.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи Кожушок-Литвинової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування та Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини, встановлення способу участі у її вихованні та у спілкуванні з нею, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачки про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2007 року по 2012 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу їх спільна дитина проживає разом з відповідачкою. Після розірвання шлюбу, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні його з дочкою, забороняє спілкуватися з нею, хоча позивач бажає приймати участь у вихованні своєї дитини, проводити з нею час, дарувати свою любов, піклуватися про неї. Оскільки домовитися з відповідачкою він не може, вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановити наступний порядок участі його у вихованні дитини та спілкуванні з ним: дні по яким він буде забирати дитину до себе по місцю проживання, а саме забирати дитину на весняні канікули в школі по парним рокам, забирати на осінні канікули по непарним рокам, забирати дитину за зимові канікули по парним рокам; забирати дитину щороку влітку строком до 45 днів для літнього відпочинку та оздоровлення; забирати дитину за місцем проживання батька в перший та третій тиждень кожного місяця з 10 год. 00 хв. четверга до 20 год. 00 хв. неділі.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову в повному обсязі, просив суд про їх задоволення.
Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог частково заперечувала, посилаючись на те, що вона не заперечує проти спілкування батька з дочкою, але тільки у її присутності та без залишення дитини на ніч, додавши, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Представник третьої особи Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування у судовому засіданні проти позовної заяви частково заперечувала, надавши їх у письмовому вигляді та запропонувала сприятливі часи відвідування для їх спільної доньки .
Представник третьої особи Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надавши заяву в якій зазначив, що у зв'язку із відсутністю підстав для проведення роботи з метою надання висновку по суті спору та у зв'язку із службовою необхідністю просив слухати справу без його присутності.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.12.2007 р. до 17.12.2012 р. Від шлюбу вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9, 8).
Частиною 2 статті 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бети забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч.2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 153 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.
Частиною 1 ст. 159 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Частиною 2 ст. 159 Сімейного Кодексу України визначено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Як встановлено при розгляді справи, сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною її батька, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 27.09.2012 р. № 528 «Про визначення способів участі у вихованні малолітньої дитини та спілкуванні з нею» визначено порядок спілкування батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до прийнятого графіку, а саме: перша та третя субота кожного місяця з 10 год. 00 хв. До 20 год. 00 хв.; перша та третя неділя кожного місяця з 10 год. 00 хв. До 20 год. 00 хв.; перша половина літніх канікул: 45 календарних днів кожного року; місцем зустрічі визначити місце проживання батька: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до висновку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.02.2015 р. №105/01-329/в-12 про визначення способів участі гр. ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 27.09.2012 р. № 528 «Про визначення способів участі у вихованні малолітньої дитини та спілкуванні з нею» без змін (а.с.43).
Згідно акту РЕО-7 від 30.07.2015 р. квартира АДРЕСА_1, загальною площею 59,4 кв. м. розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку, ізольована, складається з 3-х кімнат, в якій є центральне опалення, гаряча та холодна вода,освітлення, газова плита. Санітарний стан квартири задовільний (а.с.39).
Також відповідно до акту обстеження умов проживання від 06.03.2015 р. служби у справах дітей Святошинської РДА у м. Києві у вказаній вище квартирі умови для відвідування дитини, створені належним чином (а.с.47).
З урахуванням вищевикладеного, встановлених судом обставин справи, суд вважає, що для позивача необхідно встановити порядок участі у вихованні дитини, який пропонує встановити Печерська районна у м. Києві державна адміністрація від 10.02.2015 р. №105/01-329/в-12.
Суд вважає, що встановлення саме такого порядку зустрічей з дитиною для позивача буде повністю відповідати інтересам дитини, а також не буде порушувати права матері дитини ОСОБА_2 виховання та спілкування з дитиною.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, зазначених вище.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, Конституцією України, ст. 2,7, 153, 159 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування та Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини, встановлення способу участі у її вихованні та у спілкуванні з нею - задовольнити частково.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити спосіб участі позивача у вихованні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, спілкування батька з малолітньою дитиною, а саме: перша та третя субота кожного місяця з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; перша та третя неділя кожного місяця з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; перша половина літніх канікул: 45 календарних днів кожного року; місцем зустрічі визначити місце проживання батька: АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 200 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: