Справа № 461/12094/14 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/783/2540/15 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про нарахування та виплату заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и л а :

10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут": відновити їй незаконно змінені істотні умови праці, зокрема нарахування заробітної плати в період з 5 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року, за час дії щодо неї наказу № 5 від 31 січня 2011 року; здійснити нарахування та виплатити різницю в окладі за весь час вимушеного прогулу за період з 5 квітня 2011 року до 16 січня 2012 року, а також зобов'язати керівництво ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут" сплатити з цієї суми обов'язкові податки та збори- згідно частини другої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що працювала у Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту на посаді старшого наукового співробітника відділу регіональної геології. З 05 квітня 2011 року наказом № 5 від 31 січня 2011 року "Про роботу ЛВ УкрДГРІ на умовах неповного робочого тижня" керівника ЛВ УкрДГРІ Лазарука Я.Г. їй встановили неповний робочий тиждень 0,2 ставки ( з одним робочим днем - понеділок). Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2012 року, скасовано наказ Львівського відділення ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут" від 31 січня 2011 року № 5. Оскільки судами було визнано незаконність застосування керівництвом Львівського відділення ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут" наказу № 5 від 31 січня 2011 року до всіх працівників підприємства, мав місце вимушений прогул, відповідно весь період дії незаконного наказу вона була змушена працювати один раз на тиждень замість трьох разів та наслідком цього стало нарахування заробітної плати із розрахунку 0, 2 ставки.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року позов задоволено повністю, вирішено: зобов'язати ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут" відновити ОСОБА_2 істотні умови праці, зокрема нарахування заробітної плати в період з 5 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року, за час дії наказу № 5 від 31 січня 2011 року; зобов'язати ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут" здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 різницю в окладі за весь час вимушеного прогулу за період з 5 квітня 2011 року до 16 січня 2012 року; зобов'язати ДП "Український державний геологорозвідувальний інститут" сплатити обов'язкові податки та збори - згідно частини другої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржено відповідачем Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут", який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю, вирішити питання розподілу судових витрат. Вважає, що є безпідставними вимоги позивачки ОСОБА_2 про здійснення перерахунку заробітної плати на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року та про проведення перерахунку та виплати недоплачених коштів за період відпустки з 07 листопада 2011 року по 27 грудня 2011 року, оскільки в цей період діяв наказ Львівського відділення Українського Державного геологорозвідувального інституту № 5 від 31 січня 2011 року і право позивачки на здійснення такого перерахунку наступило лише після набрання законної сили рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2011 року. Крім цього, аналогічні висновки щодо безпідставності вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про здійснення їй перерахунку заробітної плати з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року містять рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2012 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 05 березня 2013 року, які також набрали законної сили. Вказує на те, що судом першої інстанції , задовольняючи позов, стосовно відновлення порушених трудових прав позивачки за період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року не взято до уваги те, що позивачкою пропущено 3-х місячний строк звернення до суду за захистом порушеного трудового права встановлений у ст. 233 КЗпП України. В мотивувальній частині рішення від 17 грудня 2014 року судом першої інстанції зазначено матеріальну норму ст. 235 КЗпП України на підставі якої вирішено справу. Вищевказана стаття передбачає виплату середнього заробітку працівнику у зазначеному переліку випадків, який є вичерпним і не передбачає виплати різниці в окладі за час вимушеного прогулу в умовах неповного робочого часу при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що наказ № 5 від 31 січня 2011 року скасовано в цілому, для всіх співробітників Львівського відділення Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", та розповсюджується і на трудові права позивачки не відповідає нормам матеріального права, оскільки наказ скасовано за позовом іншої особи під час вирішення індивідуального трудового спору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних мотивів.

Позивачем було пред"явлено позов про виплату їй заробітної плати за час вимушеного прогулу , а саме нарахування і виплати їй заробітної плати в розмірі 0,4 ставки заробітної плати за період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року , в період дії наказу ЛВ УкрДРГІ від 31 січня 2011 року № 5 , яким їй було встановлено неповний робочий тиждень (день роботи- понеділок) з виплатою 0,2 ставки заробітної плати, і який ( наказ № 5) скасовано рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2011 року, яке набрало законної сили 16 січня 2012 року .

Отже, в цій справі позов було пред"явлено з іншої правової підстави і предметом позову були інші позовні вимоги , ніж ті , на підставі яких, і з приводу яких, були ухвалені: рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2012 року у справі № 2/1312/1385/12 ( а.с. 24-26) та рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2012 року у справі № 2/1312/2348/12 ( а.с.27-28), а саме, були позовні вимоги про нарахування і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу , викликаного незаконним наказом № 5 від 31 січня 2011 року, яким було встановлено з 05 квітня 2011 року неповний робочий тиждень , і час протягом якого мав місце вимушений прогул тривав до 16 січня 2012 року включно, тобто до тієї дати, коли набрало законної сили рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2-011 року у справі № 2-1813/11.

Посилання апелянта на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, в період з 05.04.2011 року по 16 .01.2012 року позивач замість того , щоб працювати три робочих дні в тиждень, працювала один робочий день в тиждень, тобто, зважаючи на скасування наказу № 5 від 31.01.2011 року, за вищезазначений період, не з вини позивача мав місце вимушений прогул , і за два робочих дні в тиждень позивачеві не нараховувалася заробітна плата, право на яку позивач мала. Тому, незалежно від того , чи було здійснено відповідачем нарахування заробітної плати позивачеві за два дні кожного тижня , у зв"язку з скасуванням вищезазначеного наказу, позивач мала право звернутися до суду з позовом про нарахування і виплату їй заробітної плати за два дні вимушеного прогулу кожного тижня, в період з 05.04.2011 року по 16.01.2012 року включно.

Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013 р) встановлено, що : "під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу , належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій , встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того , чи було здійснене нарахування таких виплат." І цим рішенням було вирішено, що у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить , тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій , встановлених законодавством . Отже, зважаючи на вищенаведене, доводи апелянта щодо пропуску позивачем 3-х місячного строку звернення до суду за захистом порушеного трудового права, встановленого у ст. 233 КЗпП України, також не можуть бути прийняті до уваги.

У зв"язку з поновленням порушених прав позивача, у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог про нарахування та виплату позивачеві заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Оскільки рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2011 року у справі № 2-1813/11 наказ № 5 від 31 січня 2011 року скасовано в цілому, для всіх співробітників Львівського відділення Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", а отже і для позивача, тому не можуть бути враховані і доводи апеляційної скарги щодо , нібито, не розповсюдження цього наказу на трудові права позивача.

У відповідності до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином , зважаючи на обставини встановлені у цій справі в їх об"єктивній сукупності , та враховуючим вищезазначені законодавчі положення, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги законності і обґрунтованості оскарженого рішення не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржене рішення - залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ч. ч. 1, 2 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" - відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий Тропак О.В.

Судді Приколота Т.І.

Федоришин А.В.