ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р.Справа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жигалкін І.П.

судді: Буракова А.М. , Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєверодонецьк

про стягнення 318 594 294, 58 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Самофал Л.І., дов. № 84/10 від 30.12.2014 р.;

відповідача - Керімова Р.Р., дов. № 05/52 від 28.11.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 р. по справі № 5/65/2011 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення 318594294,58 грн. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 313023445,02 грн., зменшену пеню в сумі 2729530,34 грн., інфляційні нарахування в сумі 1499085,56 грн. та 3% річних в сумі 659851,08 грн., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. по справі № 5/65/2011 рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2011 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2012 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. та рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2011 р. по справі № 5/65/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Дану справу прийнято до розгляду та призначено до слухання.

Ухвалою суду від 16.05.2012 р. провадження по справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-69/4616-2012, яка розглядається господарським судом м. Києва.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.07.2013 року по справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення заборгованості в розмірі 318594294,58 грн. поновлено провадження по справі та її призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.08.2013 року по справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) провадження у справі було зупинено до закінчення реорганізації ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.05.2014 року провадження у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) було поновлено.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.06.2014 року розгляд справи № 9/5014/969/2012(5/65/2011) було зупинено до вирішення спору Донецьким апеляційним господарським судом.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2014 р. по справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) в прийнятті апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.05.2014 р. по справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) було відмовлено, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.05.2014 р. по справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) повернуто заявникові, а справу № 9/5014/969/2012(5/65/2011) повернуто господарському суду Луганської області.

12 грудня 2014 року на адресу господарського суду Харківської області від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшла заява про прийняття справи № 9/5014/969/2012(5/65/2011) до розгляду.

Ухвалою від 15.12.2014 р. господарський суд Харківської області керуючись ч.3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" поновив провадження у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) та призначив її до розгляду у судовому засіданні.

На підставі ухвали суду від 12 лютого 2015 р. та розпорядження заступника голови суду від 12 лютого 2015 року для розгляду справи № 9/5014/969/2012(5/65/2011) призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Буракова А.М., Аюпова Р.М.

15.01.2015 р. за вх. № 1090 Позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 313023445,02 грн. основного боргу, 3411912,92 грн. пені, 69425173,13 грн. інфляційних та 8206220,29 грн. - 3% річних. Зазначена заява прийнята судом до розгляду, суд розглядає справу з урахуванням цієї заяви.

В судовому засіданні 10.03.2015 р. оголошено перерву до 24.03.2015 р.

В судовому засіданні 24.03.2015 р. Відповідачем подано зустрічний позов до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011 р., укладеного між ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з моменту його укладення.

Ухвалою від 24.03.2015 р. суд повернув зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити. Крім того, представником Позивача подані клопотання про залучення доказів до матеріалів справи (вх. № 11548 та № 11550 від 24.03.2015 р.), які долучені судом до справи.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі.

Крім того, представником Відповідача заявлено клопотання про витребування доказів (вх. № 11547 від 24.03.2015 р.), в якому він просить суд витребувати у Міністерства енергетики та вугільної промисловості України оригінал Меморандуму порозуміння між Міністерством палива та енергетики України та Відповідачем стосовно встановлення ціни на газ.

Розглянувши заявлене представником Відповідача клопотання про витребування доказів, суд відмовляє в його задоволенні оскільки на виконання вимог попередньої ухвали господарського суду Позивачем та Відповідачем до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії зазначеного Меморандуму, які долучено судом до матеріалів справи.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.03.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.01.2011 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник, Позивач) та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки природного газу № 06/11-48 (надалі _Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у п.1.2 цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 2282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 194,90 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2522,54 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3027,05 грн.

В п. 3.2. Договору сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, Сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Умови поставки і обліку газу та інші права та обов'язки сторін за Договором закріплені також в Додатку № 1 до договору поставки природного газу № 06/11-48 від 28 січня 2011 року.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов'язань Позивач протягом січня-березня 2011 року поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 1316023445,02 грн., що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 р., від 28.02.2011 р. та від 31.03.2011 р. (а.с. 34-36), підписаними та скріпленими печатками сторін.

Згідно п. 4.1. Договору, оплата за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місця поставки газу;

- оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак в порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань Відповідач лише частково розрахувався з Позивачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 313023445,02 грн. яка до цього часу не погашена.

Заперечуючи проти пред'явлених до нього вимог Відповідач посилається на те, що в нього відсутня Інформація стосовно виконання п. 1.1., п. 1.2., п. 1.3. Додатку № 1 до Договору, зокрема укладання технічної угоди та надання заявок. Таким чином, на думку Відповідача, поставки газу, які є предметом спору, були позадоговірними, та, відповідно, ціни за ними регулювалися насамперед Меморандумом взаєморозуміння між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач доказів здійснення оплати отриманого від Позивача газу суду не надав та не спростував відсутність заборгованості за договором поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011 року на суму 313023445,02 грн.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що Відповідач порушив умови укладеного з Позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи несплату Відповідачем боргу, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 313023445,02 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими Відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

За невиконання грошового зобов'язання Позивачем на суму основного боргу нараховані Відповідачу інфляційні в розмірі 69425173,13 грн. за період: березень 2011 року та з березня 2014 року по грудень 2014 року, а також 3% річних у розмірі 8206220,29 грн. за період: з 06.02.2011 р. по 26.04.2011 р. та з 27.03.2014 року по 15.01.2015 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача, перевіривши періоди нарахування останнім вказаних сум інфляційних та 3% річних дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 69425173,13 грн. інфляційних та 8206220,29 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з відповідача 3411912,92 грн. пені за період з 06.02.2011 року по 26.04.2011 року, суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3.1 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем умов п. 4.1. цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п. 9.3. Договору, строк позовної давності за цим Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за таких підстав позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3411912,92 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень Відповідача проти позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 статті 180 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 191 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Відповідно до положень п. 8 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" із змінами і доповненнями в редакції від 28.01.09 р., Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки, роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України; тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи на розподіл природного газу та його постачання.

В розділі 3 спірного Договору сторони погодили що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування розподіл і постачання природного газу (згідно Постанови НКРЕ від 27.12.2010 р. № 1966 "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання"), крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% (згідно Постанови КМУ від 14.04.2009 р. № 359);

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 194,90 грн. крім того ПДВ - 20% (згідно постанови НКРЕ від 30.07.2010 № 1007).

Загалом в розділі 3 п. 3.1 Договору сторони встановили, що вартість природного газу до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 522,54 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 027,05 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, Сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

За таких обставин, сторони укладаючи Договір керувались нормативними актами уповноважених державних органів, що діяли на момент укладення Договору та в період поставки природного газу, погодили таку істотну умову договору, як ціна газу (розділ 3 Договору), і встановили, що вартість природного газу складається з ціни на газ + збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ + тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, крім того ПДВ 20%.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.11.3 Договору всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути викладені в письмовій формі, підписані повноважними представниками Сторін та скріплені печатками Сторін, крім випадків, передбачених п.11.2 цього Договору.

Отже, доповнення до договору в частині погодження ціни, у разі зміни уповноваженими державними органом граничної ціни на газ та/або тарифів на газ, викладаються в письмовій формі, підписуються повноважними представниками сторін, скріплюються печатками сторін.

Крім того, суд зазначає, що предметом даного спору є поставка природного газу протягом січня 2011 року - березня 2011 року, тобто протягом першого півріччя. Враховуючи те, що Меморандум порозуміння між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" визначає ціну на друге півріччя, його положення не можуть розповсюджуватися на відносини щодо поставки природного газу в період січня 2011 року - березня 2011 року.

Враховуючи те, що Позивач не є стороною Меморандуму, та останній не змінює умов спірного Договору, враховуючи те, що уповноважені державні органи не встановлювали граничну ціну на газ та/або тарифів для промислових споживачів на рівні 1825 грн. за 1000,00 куб.м., та сторони не підписували додаткових угод щодо зміни ціна до цього рівня - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" зобов'язанні в рамках спірного Договору керуватись ціною, яка встановлена в розділі 3 Договору.

Щодо посилань Відповідача на те, що спірна поставка газу є позадоговірною, - суд вважає їх безпідставними, оскільки умовами Договору закріплено, що приймання-передача поставленого газу оформлюється актом приймання-передачі газу, що також є підставою для оплати (п.4.1. Договору). Крім того в Актах приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 р., від 28.02.2011 р. та від 31.03.2011 р. (а.с. 34-36) за якими здійснено постачання природного газу на оспорювану суму, є чітке посилання на договір № 06/11-48 від 28.01.2011 р. Зазначені Акти підписані та скріплені печатками Позивача та Відповідача.

Враховуючи викладене, заперечення Відповідача не приймаються судом, оскільки вони не спростовують обставини, викладені у позовній заяві, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 73080,00 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 180, 191, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 611, 612, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" (93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; код ЄДРПОУ 33270581) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 313023445,02грн. основного боргу, 3411912,92грн. пені, 69425173,13грн. інфляційних, 8206220,29грн. - 3% річних та 73080,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 30.03.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя І.П. Жигалкін А.М. Буракова Р.М. Аюпова