ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 березня 2015 року м. Київ К/800/34909/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М.,

Бутенка В.І,

Штульман І.В.,

при секретарі судового засідання: Крапивці Л.А.,

з участю представника відповідача Грабовського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління державної охорони України (далі - УДО) про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою позивача на судові рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

поновити строк звернення до адміністративного суду;

зобов'язати УДО надати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15 грудня 2008 року по 25 січня 2011 року;

стягнути судові витрати.

Посилався на те, що має правові підстави на декретну відпустку.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В касаційні скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволенні касаційної скарги частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду і суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

Такий висновок не в повній мірі відповідає нормам матеріального права.

Предметна підсудність адміністративних справ визначається за правилами, передбаченими статтею 18 КАС України. При цьому перелік справ, які підсудні місцевим загальним судами визначений частиною першою цієї норми, а окружним адміністративним судами частиною другою.

Зокрема місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті;

6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

За змістом позовної заяви, ОСОБА_5 оскаржував діяння УДО з приводу відмови у наданні йому декретної відпустки,

З урахуванням зазначених обставин та норм права, вказана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, а отже ухвала суду першої інстанції є незаконною.

Апеляційний суд помилку, допущену судом першої інстанції, не виправив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною першою (порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі) статті 227 КАС України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з метою визначення підсудності та передачі справи до належного за предметною підсудністю суду.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвали Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до Обухівського районного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман