ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 17/192

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Бондар С.В., Кривди Д.С. (доповідача),

за участю представників від:

позивачаГембара О.Ю., Вежніна Л.Я., представники,

відповідачаВеничук Є.В., Мартинюк А.П., представники,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" та Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.09.2011

у справі№17/192 Господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас"

доПриватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

пророзірвання договору та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (з урахуванням заяв, поданих позивачем в порядку ст.22 ГПК України, від 06.05.2011 та від 04.07.2011) про припинення правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" по Договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання та стягнення з ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на користь ТОВ "Віта Верітас" збитків у розмірі 589957890,90 грн, з яких:

140856076,84 грн сума, на яку перевищено розмір інвестицій, установлений спірним договором;

39682113,18 грн - відсотки за користування кредитними коштами, які включено до загального розміру суми переплати інвестицій за період з 05.05.2009 по 24.05.2011;

18539830 грн - витрати на оплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста;

349188641 грн - витрати на завершення будівництва;

10635229,88 грн - відсотки за користування кредитними коштами, які включено до загального розміру суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку "Б" за період з 30.09.2010 по 24.05.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 (суддя Гавриловська І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 (судді: Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов задоволено частково; припинено правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" по договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006 шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006; стягнуто з ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на користь ТОВ "Віта Верітас" 539640547,84 грн збитків, 25500 грн витрат по сплаті державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, ТОВ "Віта Верітас" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 та постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Віта Верітас" щодо стягнення з ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" 39682113,18 грн витрат по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за період з 05.05.2009 по 24.05.2011 та стягнення 10635229,88 грн витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 30.09.2010 по 24.05.2011 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Віта Верітас" задовольнити в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Також з касаційною скаргою звернулося ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" і просить скасувати рішення та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 в частині задоволення позовних вимог про припинення правовідносин між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання та про стягнення з ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" збитків у сумі 539640547,84 грн і направити справу в цій частині на новий розгляд; в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2012 (судді: Шевчук С.Р. - головуючий, Владимиренко С.В., Кролевець О.А.) касаційні скарги ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 у справі № 17/192 - без змін.

Постановою Верховного Суду України від 25.02.2015 заяву ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" задоволено; постанову Вищого господарського суду України від 07.03.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України ухвалою від 11.03.2015 прийняв касаційні скарги ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" до провадження та призначив їх розгляд в судовому засіданні.

ТОВ "Віта Верітас" надіслало письмове пояснення по справі і просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 залишити без змін, а скаргу ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" - без задоволення.

02.04.2015 від ТОВ "Віта Верітас" надійшла заява про відмову від касаційної скарги відповідно до ст.1116 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у ч.6 ст.22 ГПК України, зокрема, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно з ч.3 ст.1116 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Розглянувши заяву та враховуючи наведені у заяві мотиви, у зв'язку з якими позивач заявив про відмову від касаційної скарги, а також те, що постанова суду оскаржується іншим учасником судового процесу у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті зазначеної заяви ТОВ "Віта Верітас".

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційних скаргах, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Віта Верітас" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Касаційна інстанція згідно з вимогами ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Отже, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених господарськими судами обставин справи, а також прийнятого Верховним Судом України рішення, зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.12.2006 між Закритим акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" (замовником-забудовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" (інвестором) був укладений договір про інвестування будівництва № 01/12 (далі за текстом - Договір), предметом якого є фінансування інвестором будівництва та набуття ним права власності на об'єкт інвестування, який замовник-забудовник зобов'язується збудувати самостійно та/або із залученням підрядних організацій та здати відповідній державній приймальній комісії. Після завершення будівництва та введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор набуває права власності на новозбудоване нерухоме майно у порядку, передбаченому договором, а замовник-забудовник сприяє в оформленні права власності або права довгострокового користування земельною ділянкою, на якій буде розташовано об'єкт інвестування, шляхом надання згоди відповідно до чинного законодавства.

Зазначений договір було укладено, зокрема, відповідно до договору про інвестування об'єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003, укладеного між ПАТ "Трест Київміськбуд-1" та Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (далі - Оболонська РДА).

У подальшому сторони спірного Договору уклали додаткові угоди до нього: №01 від 04.01.2007, №02 від 10.03.2007, №03 від 12.03.2007, №04 від 03.01.2008, №05 від 18.04.2008, №06 від 22.09.2008, №7 від 22.09.2008, №08 від 27.10.2008, №09 від 27.01.2009 та №10 від 10.09.2009.

Згідно з п.1.3 ст.1 Договору (у редакції додаткової угоди від 10.09.2009 №10) об'єктом інвестування є об'єкти культурно-соціального призначення, орієнтовною площею 158 474,60 м кв., а саме: "Блок А" (між станцією метро "Оболонь" і станцією метро "Мінська"), "Блок Б" (між станцією метро "Мінська" і станцією метро "Героїв Дніпра") та машиномісця (гостьові автостоянки). Відповідно до п. 3.1 Договору в зазначеній редакції об'єкт інвестування складається з двох частин - триповерхова нежитлова будівля орієнтовною площею 158 474,60 м кв. ("Блок А", "Блок Б", машиномісця) та окремо розташоване торговельно-офісне приміщення.

Додатковою угодою від 10.03.2007 №02 п. 8.1 Договору та п. 2.1 Додатку № 1 "Протокол погодження розміру інвестицій" викладено у новій редакції, згідно з якою обсяг інвестицій, що вноситься інвестором, становить 606 млн грн, у тому числі ПДВ 20 % - 101 млн грн, але не більше суми, еквівалентної 120 млн доларів США з ПДВ за офіційним курсом НБУ на момент внесення кожної частини інвестицій.

Додатковою угодою від 22.09.2008 №7 п.8.1 Договору та п. 2.1 Додатку № 1 "Протокол погодження розміру інвестицій" викладено у новій редакції, згідно з якою обсяг інвестицій, що вноситься інвестором, становить 1175 395 189 грн, у тому числі ПДВ 20% - 195 899 198,17 грн, але не більше суми, еквівалентної 240 млн доларів США з ПДВ за офіційним курсом НБУ на момент внесення кожної частини інвестицій. Цією ж угодою викладено у новій редакції п. 3.1 Додатку № 1 "Протокол погодження розміру інвестицій": сторони підтвердили, що розмір внесених інвестицій на 22 вересня 2008 року становить 507 858 762,50 грн, що еквівалентно 102 391 996,37 доларів США з ПДВ за офіційним курсом НБУ на момент внесення кожної частини інвестицій.

Додатковою угодою від 10.09.2009 №10 п.8.1 Договору викладено у новій редакції, згідно з якою обсяг інвестицій, що вноситься інвестором, становить 606 млн грн, у тому числі ПДВ 20 % - 101 млн грн, але не більше суми, еквівалентної 120 млн доларів США з ПДВ за офіційним курсом НБУ на момент внесення кожної частини інвестицій. Сторони домовились, що обсяг інвестицій, що вносяться інвестором у фінансування будівництва окремо стоячого торговельно-офісного приміщення буде визначений сторонами виходячи з проектно-кошторисної документації, наданої замовником-забудовником та погодженої інвестором у порядку, визначеному сторонами у ст.5 цього договору та встановлений в окремому додатку до даного Договору, який буде підписаний уповноваженими представниками сторін.

За умовами п.6.1 Договору будівництво об'єкта інвестування має завершитися не пізніше 01.11.2008. Додатковою угодою від 27.10.2008 №08 цей пункт викладено у новій редакції, згідно з якою будівництво має завершитися не пізніше 30.11.2010. Додатковою угодою від 10.09.2009 №10 цей пункт викладено у новій редакції, згідно з якою термін завершення будівництва та введення в експлуатацію "Блоку А" - не пізніше 01.09.2009, а "Блоку Б" - не пізніше 01.09.2011.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 20.04.2010, яке набрало законної сили, за ТОВ "Віта Верітас" визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва "Блок Б" та зобов'язано комунальне підприємство "Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за товариством право власності на нього. Встановлено факт фінансування позивачем будівництва об'єктів соціально - культурного призначення ("Блок А" та "Блок Б") на суму 756 418 234,72 грн.

Відповідно до акта від 25.08.2009 про технічний стан незавершеного будівництва об'єктів соціально-культурного призначення (у тому числі "Блоку Б"), підписаного начальником відділу технічного нагляду ПАТ "Трест Київміськбуд-1", загально-будівельні роботи виконано на 80 %, сантехнічні - на 10 %, електромонтажні на 30 %, а оздоблювальні роботи - на 5 %.

Посилаючись на те, що з березня 2009 року відповідач вчиняв умисні протиправні дії, які істотно порушують умови інвестиційного договору, в тому числі в частині розподілу результатів інвестиційної діяльності, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про припинення договірних відносин за Договором.

Також позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на користь ТОВ "Віта Верітас" збитків у загальному розмірі 589957890,90 грн.

Згідно з положеннями ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст.614 ЦК України).

За змістом ст. ст.224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Зі змісту позову вбачається, що ТОВ "Віта Верітас" звернулося до суду з вимогою про відшкодування витрат, понесених понад суму, обумовлену Договором, та зроблених ним у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання зі сторони відповідача, тобто додаткових витрат.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Верховний Суд України зазначив, що стягнувши з ПАТ "Трест Київміськбуд-1" 140 856 076,84 грн (суму переплати), суд не встановив правової природи цих коштів (внаслідок яких саме дій/подій збільшилася сума інвестицій), в чому полягає протиправність поведінки відповідача, які його винні дії призвели до здійснення такої переплати, ураховуючи, що додатковими угодами до Договору вносилися зміни як щодо обсягу інвестицій, так і щодо строків завершення будівництва. Відповідно, суду слід було встановити й причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та переплатою.

Щодо сплачених ТОВ "Віта Верітас" пайових внесків, дійсно, пунктом 8.9 Договору передбачено, що інвестор не матиме жодних інших фінансових зобов'язань перед замовником-забудовником, крім внесення обумовленої сторонами інвестиції. Замовник-забудовник самостійно і за власний рахунок виконує зобов'язання за інвестиційними договорами з органами державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з будівництвом об'єкта інвестування.

Так, 03.10.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (далі - ГУЕІ КМДА), Оболонською районною у м. Києві радою (далі - Оболонська райрада) (замовник) і ПАТ "Трест Київміськбуд-1" (забудовник) було укладено договір № 871, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом об'єктів соціально- культурного призначення на Оболонському проспекті в Оболонському районі м. Києва, а саме: "Блок А" та "Блок Б" з автостоянками і паркінгами, та компенсації за гідронамив території, відведеної під будівництво. Розмір пайового внеску становить 34 079,44 тис. грн, а розмір компенсації - 3 950,32 тис. грн.

23.07.2009 між ГУЕІ КМДА, Оболонською райрадою (замовник), ПАТ "Трест Київміськбуд-1" (забудовник), ТОВ "Віта Верітас" (інвестор) укладено додаткову угоду №1 до договору від 03.10.2006 №871, якою встановлено, що станом на 08.07.2009 забудовником перераховано пайові кошти відповідно до договору № 871 у сумі 28 038,97178 тис, грн. Залишок пайового внеску, що підлягає сплаті, становить 13 173,84 тис. грн (без ПДВ).

Разом із тим інвестор - ТОВ "Віта Верітас" за інвестиційнім договором від 18.06.2009 №85, укладеним із комунальною корпорацією "Київавтодор", зобов'язався здійснити інвестування капітального ремонту Оболонського проспекту на певній ділянці вартістю 20 686,390 тис. грн. Залишок пайового внеску в сумі 13 1 73, 84 тис. грн (без ПДВ) зменшується на суму вартості робіт, що фінансуються за кошти інвестора. Ураховуючи, що вартість зазначених робіт, що фінансуються інвестором (20 686,390 тис. грн,), більша за суму залишку пайового внеску (13 173,84 тис. грн), залишок пайового внеску забудовником та інвестором не перераховується. Якщо умови цієї угоди про фінансування інвестором робіт із капітального ремонту не виконуються, то забудовник і інвестор сплачують залишок пайового внеску у двомісячний термін. У разі зміни характеристики об'єктів, визначених договором № 871, внаслідок чого ГУЕІ КМДА нараховується додатковий пайовий внесок, залишок вартості робіт із капітального ремонту у сумі 20 686,390 тис. грн - 13 173,84 тис. грн = 7 512,55 тис. грн буде зараховано виключно в рахунок його оплати за додатковим зверненням інвестора,

16.09.2009 між ГУЕІ КМДА, Оболонською райрадою (замовник), ПАТ "Трест Київмісьбуд-1" (забудовник), ТОВ "Віта Верітас" (інвестор) укладено додаткову угоду №2 до договору від 03.10.2006 №871, якою збільшено площу об'єкта соціально-культурного призначення "Блок А", на створення інфраструктури якого сплачується пайовий внесок. Визначено додатковий пайовий внесок, що підлягає сплаті, у розмірі 4 009,20 тис. грн (без ПДВ). Встановлено, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 23 липня 2009 року додатковий пайовий внесок у сумі 4 009,20 тис. грн зменшується на суму вартості робіт, що фінансуються інвестором. Ураховуючи, що залишок вартості таких робіт, які фінансуються інвестором, перевищує суму додаткового пайового внеску, додаткові пайові кошти забудовником та інвестором не перераховуються,

14.06.2011 між ГУЕІ КМДА та ТОВ "Віта Верітас" (інвестор) укладено додаткову угоду № 3 до договору від 03.10.2006 №871 (зокрема у зв'язку з укладенням між Оболонською райрадою (замовник) і ТОВ "Віта Верітас" (забудовник-інвестор) інвестиційного договору від 30.06.2010 №1/10 про реконструкцію Оболонського проспекту в Оболонському районі м. Києва), якою збільшено площу об'єкта соціально-культурного призначення "Блок Б", на створення інфраструктури якого сплачується пайовий внесок. Визначено додатковий пайовий внесок, що підлягає сплаті, у розмірі 1 356,79 тис. грн (без ПДВ). Встановлено, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 23 липня 2009 року додатковий пайовий внесок у сумі 1 356,79 тис. грн зменшується на суму вартості робіт, що фінансуються інвестором. Ураховуючи, що залишок вартості цих робіт, які фінансуються інвестором, перевищує суму додаткового пайового внеску, додаткові пайові кошти інвестором не перераховуються.

Отже, за висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 25.02.2015, стягуючи з ПАТ "Трест Київміськбуд-1" на користь ТОВ "Віта Верітас" кошти у сумі 18 539 830 грн, суд не врахував змісту зазначених додаткових угод та не встановив, у чому полягає протиправна поведінка відповідача та його вина у зарахуванні коштів, інвестованих на підставі відповідних угод, учасником яких є ТОВ "Віта Верітас", за згодою останнього, у рахунок сплати залишку пайового внеску та додаткових пайових внесків у зв'язку зі збільшенням площі об'єкта інвестування. Не встановлено судом і причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також у чому полягають ці збитки.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 349188641 грн витрат на завершення будівництва, то стягуючи з ПАТ "Трест Київміськбуд-1" на користь ТОВ "Віта Верітас" кошти у зазначеній сумі, суди попередніх інстанцій виходили із того, що 30.06.2010 позивач змушений був укласти з Оболонською райрадою новий інвестиційний договір №1/10, внаслідок чого зазнав збитків, які полягають у додаткових витратах на завершення будівництва "Блоку Б". При цьому суди залишили поза увагою доводи відповідача про неможливість завершення будівництва через накладення заборони вчиняти певні дії ухвалами господарського суду; про ступінь готовності об'єктів будівництва на певних етапах і термін завершення будівництва "Блоку Б" - 1 вересня 2011 року (додаткова угода до спірного договору від 10 вересня 2009 року № 10), який на час звернення до суду з позовом у квітні 2011 року та укладення нового інвестиційного договору №1/10 між позивачем та Оболонською райрадою не настав. Крім того, суди залишили поза увагою наявний в матеріалах справи акт готовності об'єкта до експлуатації від 24.05.2011 (а.с.15-19 т.3).

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" 539640547,84 грн збитків, з яких 140856076,84 грн сума, на яку перевищено розмір інвестицій, установлений спірним договором; 18539830 грн - витрати на оплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста; 349188641 грн - витрати на завершення будівництва, суди не встановили обставини, з якими закон пов'язує кваліфікацію цих витрат саме як збитків і настання майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно із ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, керуючись приписами ст.11128 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів були неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі щодо стягнення 539640547,84 грн збитків, а постановлені судові рішення в цій частині не можна визнати законними та обґрунтованими.

Встановлення зазначених вище обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду і постанови апеляційної інстанції в частині стягнення 539640547,84 грн збитків з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо позовних вимог про припинення правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" за договором про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання в порядку, передбаченому ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.ч.2, 3 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про припинення правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання, виходили з того, що відповідачем були допущені істотні порушення умов договору про інвестування будівництва №01/12 від 26.12.2006: оформлення відповідачем за собою права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проінвестованого позивачем і майнові права на який належать позивачеві; заволодіння чужим майном - майном позивача, яке належало останньому відповідно до умов інвестиційного договору; перевищення обсягу інвестицій, встановленого сторонами в інвестиційному договорі; зміна генерального підрядника будівництва без погодження з позивачем; незважаючи на повністю проінвестоване позивачем будівництво, готовність об'єкту Блоку Б станом на строк здачі склала 57 %.

Однак, посилаючись на зазначені обставини, як на підставу для розірвання договору, суди не прийняли до уваги, що до предмету доказування у даному випадку входить не тільки доведення факту порушення договору, але й встановлення істотності зазначених порушень договору, тобто наявності у зазначених порушень характеру таких, що значною мірою позбавили сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Між тим, як було зазначено вище, висновки судів про правову природу наведених вище витрат позивача як шкоди (збитків) є необґрунтованими.

У зв'язку з зазначеним судам належить дослідити наявну в матеріалах справи додаткову угоду №11 від 25.01.2010 до Договору (а.с.160 т.2), з якої вбачається, що на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі йому було відомо щодо необхідності збільшення обсягу інвестиції, загальна сума якої за умовами п.1.1 цієї додаткової угоди складає 123000000 грн.

За таких обставин колегія вважає, що висновки судів щодо наявності підстав для розірвання спірного договору на вимогу позивача за рішенням суду відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених обставинах справи, у зв'язку з чим судові рішення в частині припинення правовідношення між ТОВ "Віта Верітас" та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Що стосується касаційної скарги ТОВ "Віта Верітас", то вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки.

Як встановили суди попередніх інстанцій, між ТОВ "Віта Верітас" (позичальником) та ВАТ "Державний ощадний банк України" був укладений договір невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії №843 від 15.08.2007, за умовами п.п.1.1, 1.4 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені строки кредит з цільовим призначенням фінансування об'єкта будівництва за договором про інвестування № 01/12 від 26.12.2006 в розмірі, еквівалентному 55 000 000 доларів США, та сплатити проценти за користування кредитом. Додатковими угодами сума кредиту змінювалась, зокрема, згідно з додатковою угодою №21 від 30.09.2010 позичальник зобов'язався належним чином використовувати та повернути в передбачені строки кредит в розмірі 41 779 000 доларів США та 1 217 209 846 грн.

За висновком ТОВ "Віта Верітас", витрати по сплаті відсотків за цим кредитним договором є похідними від понесення витрат позивачем при здійсненні переплати за договором № 01/12 від 26.12.2006 та при інвестуванні завершення будівництва Блоку Б об'єктів соціально-культурного призначення, і тому підлягають включенню до загального розміру збитків.

Однак обов'язковою умовою покладення відповідальності за завдані збитки є безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями винної особи і завданням збитків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитний договір №843 від 15.08.2007, на якому ґрунтуються зазначені позовні вимоги, був укладений позивачем до вчинення відповідачем діянь, на які позивач посилається, як на підставу виникнення збитків. Доказів того, що у зв'язку з певними діями чи бездіяльністю відповідача ТОВ "Віта Верітас" змушене було вирішувати питання про збільшення розміру кредитних коштів у порівнянні з розміром, передбаченим пунктом 1.1. договору невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії, або ж належних доказів того, що своїми діяннями відповідач спричинив порушення строків повернення кредиту, чи допущення будь-яких інших негативних наслідків позивачем до суду не надано. Не було також обґрунтовано безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між витратами по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та діями відповідача.

За встановлених судами попередній інстанцій обставин та з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог ТОВ "Віта Верітас" про стягнення 39 682 113, 18 грн витрат позивача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми переплати позивача за інвестиційним договором, за період з 05.05.2009 по 24.05.2011, а також про стягнення 10 635 229, 88 грн витрат по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б, за період з 30.09.2010 по 24.05.2011.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11112, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 у справі №17/192 в частині вирішення спору про припинення правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" та Приватним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 шляхом його розірвання, та в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" 539640547,84 грн збитків, 25500 грн витрат по сплаті державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати, а справу в цих частинах передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 у справі №17/192 залишити без змін.

Головуючий В.Дерепа

Судді С.Бондар

Д.Кривда