ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2015 р. м. Київ К/800/65083/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганській області від 14 грудня 2012 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах; визнання періодів роботи ОСОБА_2 в Свердловському автотранспортному підприємстві № 12113 з 13 лютого 1979 року по 03 липня 1986 року, а також у відкритому акціонерному товаристві «Свердловське автотранспортне підприємство № 10913» з 13 квітня 1987 року по 01 червня 2001 року такими, що дають йому право на отримання пенсії на пільгових умовах у відповідності до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання відповідача нарахувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дати подання заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Пенсійного фонду, що полягають у відмові призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за наявності усіх обставин, необхідних для її призначення.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 19 квітня 2013 року позов задоволено: визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганській області від 14 грудня 2012 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах; визнано періоди роботи ОСОБА_2 в Свердловському автотранспортному підприємстві № 12113 з 13 лютого 1979 року по 03 липня 1986 року, а також у ВАТ «Свердловське автотранспортне підприємство № 10913» з 13 квітня 1987 року по 01 червня 2001 року такими, що дають йому право на отримання пенсії на пільгових умовах у відповідності до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано відповідача нарахувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дати подання заяви.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року постанову Свердловського міського суду Луганської області від 19 квітня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.09.2012 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 14.12.2012 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з мотивів відсутності у заявника документів, які б підтверджували факт роботи водієм саме міського пасажирського транспорту за період роботи в Свердловському автотранспортному підприємстві № 12113 з 13.02.1979 по 03.07.1986, а також у відкритому акціонерному товаристві «Свердловське автотранспортне підприємство № 10913» з 13.04.1987 по 01.06.2001.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність відповідних записів у трудовій книжці позивача та отримані під час судового розгляду покази свідків є достатніми підставами для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки

підприємство, на якому здобув пільговий стаж позивач, ліквідовано, а архівні документи на підтвердження роботи позивача водієм міського пасажирського транспорту не збереглись, що позбавляє позивача можливості надати Пенсійному фонду додаткові документи на підтвердження пільгового стажу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки документально не підтверджено зайнятість позивача на посаді водія міського пасажирського транспорту, то ОСОБА_2 не має права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 18 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як убачається з копії трудової книжки позивача, 13.02.1979 він прийнятий водієм на Свердловське АТП № 12113, де і працював до 01.06.2001.

Судом першої інстанції встановлено, що на час звернення позивача із заявою про призначення пільгової пенсії, зазначене підприємство ліквідовано.

Допитані під час судового розгляду у суді першої інстанції свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили, що позивач весь час роботи у Свердловському АТП № 12113 працював на посаді водія міського пасажирського транспорту.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на призначення пільгової пенсії із зарахуванням до пільгового стажу часу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту у Свердловському АТП № 12113.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року скасувати, а постанову Свердловського міського суду Луганської області від 19 квітня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: