справа № 619/2124/14-ц провадження 2/619/70/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року Дергачівський районний суд

Харківської області

в складі: головуючого судді Жорняк О.М.

за участі секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства ""ОТП Банк"", ТОВ ""ОТП факторинг Україна"", Приватний нотаріус ДМНО Бондар Ірини Михайлівни,третя особа:Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги; визнання припиненним права кредитора на пред'явлення вимоги до, боржника та обов'язку боржника виконати таку вимогу кредитора за іпотечними договорами; виключення із Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою; вилучення із Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна записів про заборону відчудження , суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного товариства ""ОТП Банк"", ТОВ ""ОТП факторинг Україна"", Приватний нотаріус ДМНО Бондар Ірини Михайлівни,третя особа: Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги; визнання припиненним права кредитора на пред'явлення вимоги до, боржника та обов'язку боржника виконати таку вимогу кредитора за іпотечними договорами; виключення із Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою; вилучення із Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна записів про заборону відчудження.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 26 грудня 2007 року між ЗАТ ""ОТП Банк"" та позивачем було укладено договір № МL 704/009/2007, предметом якого було надання кредиту в іноземній валюті у розмірі 215 000,00 доларів США зі строком остаточного повернення кредиту 26 грудня 2022 року.

26 грудня 2007 року між ним і Закритим акціонерним товариством ""ОТП банк"" було укладено договори іпотеки земельних ділянок №№ РМL-704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5.

12 листопада 2010 року ПАТ ""ОТП банк"" уклав із ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" договір про відступлення права вимоги за вищевказаними договорами іпотеки. Посвідчив вказаний договір приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М., реєстр № 8893.

Згідно ст. 24 ЗУ ""Про іпотеку"" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Укладаючи договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, ПАТ ""ОТП банк"" і ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" були зобов'язані звернутися до нотаріуса нотаріального округу м. Київа, оскільки, як вбачається із договору відступлення права вимоги, сторони у договорі мали юридичною адресою реєстрації місто Київ, вул. Жилянська, буд. 43 та буд. 48-50 А, відповідно. Земельні ділянки, що були предметом договорів іпотеки, знаходяться в Дергачівському районі Харківської області.

Згідно ст. 13-1 ЗУ ""Про нотаріат"" нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 55 ЗУ ""Про нотаріат"" посвідчення правочинів щодо іпотеки земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, шо підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Отже, ПАТ ""ОТП банк"" і ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" не могли укласти договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки земельних ділянок №№ РМL-704/009/2007/2. РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5, а приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. посвідчити його в Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі.Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом, який відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За кредитним договором № МL 704/009/2007 термін виконання основного зобов'язання ПАТ ""ОТП Банк"" було змінено і цей термін настав з моменту звернення банку до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення кредитної заборгованості, тобто 15 жовтня 2009 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2014 року в задоволенні позову ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було відмовлено. Будь-яких інших рішень між тими ж сторонами про стягнення кредитної заборгованості або про звернення стягнення на предмет іпотеки не існує. Кредитор не скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до боржника в іншому порядку чи передбаченому законом провадженні.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій. становлять зміст цивільно-правового зобов'язання. У подальшому сторони в залежності від суб'єктивного становища виконують обов'язок вчинити дію чи здійснюють вимоги, визначені змістом правовідношення, відповідно до умов договору, тобто виконують зобов'язання.

Порядок виконання та припинення зобов'язання регулюється ЦК України. Припинення основного зобов'язання означає такий стан сторін правовідношення. при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право вимоги й кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

16 жовтня 2012 року основне зобов'язання позивача за кредитним договором № МL 704/009/2007 у зв'язку зі спливом строку позовної давності припинилося, оскільки право вимоги ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" про повернення кредиту і сплату процентів з цієї календарної дати перестало бути дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України ""Про іпотеку"" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Закону України ""Про іпотеку"" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ст. 17 Закону України ""Про іпотеку"" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання ; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Іпотека, як правовий інститут, виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

У відповідності до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки. накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки строк позовної давності за основним зобов'язанням по кредитному договору № МL 704/009/2007 сплив 16 жовтня 2012 року, цієї ж дати він сплив і за додатковими вимогами, визначеними договорами іпотеки земельних ділянок №№ РМL-704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5 та укладеними 26 грудня 2007 року між ним і Закритим акціонерним товариством ""ОТП банк"".

Вищевикладене дає підстави дійти висновку, що договори іпотеки земельних ділянок №№ РМL-704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5 від 26 грудня 2007 року є припиненими з 16 жовтня 2012 року.

Позивач в судове засідання не 'явився, надавши суду заяву про те, що він позовні вимоги підтримує, не заперечують проти розгляду справи за його відсутності

З письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідачі , а також третя особа неодноразово викликаємі в судові засідання не з'являлися, але надали суду заяви відповідно до яких просили розгляд справу з різних підстав відкласти, приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М., просила справу розглядати за її відсутності.

За таких обставин,суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності відповідачів і третьої особи.

Суд, вивчивши надані докази, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Двадцять шостого грудня 2007 року між ЗАТ ""ОТП Банк"" (правонаступником якого є ПАТ ""ОТП Банк"") та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-704/009/2007, за яким ОСОБА_1 отримав у банку кредит в розмірі 215000 (двісті п'ятнадцять тисяч) доларів США строком до 26 грудня 2022 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних у кредитному договорі. Річна відсоткова ставка по кредиту складається з фіксованого відсотку у розмірі 5,99 % річних та перемінної складової - FIDR.

Двадцять шостого грудня 2007 року позивачем ОСОБА_1 і ЗАТ ""ОТП банк"" на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договори іпотеки земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5.

Приватним нотаріусом ДРНО Коробець О.М. у зв'язку із укладенням договорів іпотеки було здійснено державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою та накладено заборону його відчудження.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України ""Про іпотеку"" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 2 ""Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"" обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно ст. 4 ЗУ ""Про іпотеку"" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається інформація про іпотекодавця та іпотекодержателя: для юридичних осіб відомості про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Дванадцятого листопада 2010 року ПАТ ""ОТП банк"" уклав із ТОВ ""ОТП Факторинг Україна"" договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, за якими ТОВ ""ОТП Факторинг Україна"" набув право дійсної вимоги до ОСОБА_1 за основним кредитним і забезпечувальним зобов'язаннями. Посвідчив договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М., реєстр № 8893.

Згідно ст. 24 ЗУ ""Про іпотеку"" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 19 ЗУ ""Про іпотеку"" відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 13-1 ЗУ ""Про нотаріат"" нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 55 ЗУ ""Про нотаріат"" посвідчення правочинів щодо іпотеки земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

У разі наявності нотаріально завіреного договору забезпечення кредиту (іпотеки, застави) на виконання припису ч. 1 ст. 513 ЦК України додатково укладається договір відступлення права вимоги заставодержателя або іпотекодержателя за відповідним договором забезпечення.

Укладаючи договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, ПАТ ""ОТП банк"" і ТОВ ""ОТП Факторинг Україна"" були зобов'язані звернутися до нотаріуса нотаріального округу м. Київа, оскільки, як вбачається із договору відступлення права вимоги, сторони у договорі мали юридичною адресою реєстрації місто Київ, вул. Жилянська, буд. 43 та буд. 48-50 А, відповідно. Земельні ділянки, що були предметом договорів іпотеки, знаходяться, в свою чергу, в Дергачівському районі Харківської області.

Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом, який відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нотаріальна діяльність здійснюється нотаріусом у межах свого нотаріального округу та за місцем знаходження приміщення державної нотаріальної контори, в якій працює державний нотаріус, або приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.

Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.

Нотаріус не має права здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених Законом України від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII ""Про нотаріат"".

Саме такого правового висновку дійшла Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2013 р. у постанові в справі № 6-2цс13.

Отже, ПАТ ""ОТП банк"" і ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" не могли укласти договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5, а приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. посвідчити його в Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі.

У порушення умов кредитного договору та норм матеріального права, позивач з грудня 2008 року не здійснював погашення кредитів та сплати відсотків у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором.

ПАТ ""ОТП Банк"" використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктом 1.9 кредитного договору право на погоджену з позичальником зміну умов кредитного договору щодо дострокового повернення всих сум кредитів та пов'язаних із ними платежів і 15 жовтня 2009 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовними вимогами до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту № МL 704/009/2007. Вказані обставини свідчать про те, що термін виконання зобов'язань за кредитним договором № МL 704/009/2007 ПАТ ""ОТП Банк"" було змінено і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з таким позовом, тобто 15 жовтня 2009 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2014 року в задоволенні позову ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було відмовлено. Будь-яких інших рішень між тими ж сторонами про стягнення кредитної заборгованості або про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не встановлено. Кредитори ПАТ ""ОТП Банк"" і ТОВ ""ОТП Факторинг Україна"" не скористалися своїм правом на пред'явлення вимоги до боржника ОСОБА_1 в іншому порядку чи передбаченому законом провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, на час відступлення права вимоги за кредитом № ML-704/009/2007, за договором купівлі-продажу кредитного портфелю між ПАТ ""ОТП Банк"" та ТОВ ""ОТП Факторинг Україна"", кінцевий термін повернення кредиту у повному обсязі був змінений на 15 жовтня 2009 року і саме з вказаної дати суд має відліковувати строк позовної давності щодо дійсності вимоги про погашення основного грошового зобов'язання.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила ( ч.1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Сам по собі факт звернення ПАТ ""ОТП Банк"" у жовтні 2009 року із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в силу ч. 1 ст. 265 ЦК України, перебігу строку позовної давності не зупиняли, враховуючи, що в задоволенні зазначеного позову відповідним рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2015 року було відмовлено в повному обсязі.

Виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов'язання.

Отже, для виконання кредитного договору необхідне вчинення сторонами передбачених умовами договору дій, які призводять до встановлення між ними кредитного правовідношення. Таке відношення встановлюється між сторонами з часу отримання позичальником від банку кредиту. З настанням цієї події договір як підстава для виникнення кредитного правовідношення у повному обсязі вважається таким, що відбувся.

Правовідношення, що виникло, є зобов'язанням. У подальшому сторони в залежності від суб'єктивного становища виконують обов'язок вчинити дію чи здійснюють вимоги, визначені змістом правовідношення, відповідно до умов договору, тобто виконують зобов'язання.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що припинення основного зобов'язання означає такий стан сторін правовідношення, при якому, в силу передбачених законом обставин, суб'єктивне право й кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Таким чином, 16 жовтня 2012 року основне зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № МL 704/009/2007 у зв'язку зі спливом строку позовної давності припинилося, оскільки право вимоги ТОВ ""ОТП факторинг Україна"" про повернення кредиту і сплату процентів з цієї календарної дати перестало бути дійсним.

Згідно зі ст. 33 Закону України ""Про іпотеку"" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 17 Закону України ""Про іпотеку"" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Іпотека, як правовий інститут, виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором. Тобто іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Згідно ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Системний аналіз положень ст. ст. 3, 17, 49 Закону України ""Про іпотеку"" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави дійти висновку, що припинення іпотеки є правом суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Оскільки судом встановлено, що строк позовної давності за основним зобов'язанням по кредитному договору № МL 704/009/2007 сплив 16 жовтня 2012 року, цієї ж дати він сплив і за додатковими вимогами, визначеними договорами іпотеки земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5 та укладеними 26 грудня 2007 року між ОСОБА_1 і ЗАТ ""ОТП Банк"" (правонаступником якого є ПАТ ""ОТП Банк""), а, відповідно, і ТОВ ""ОТП Факторинг Україна"".

За вказаних обставин, оскільки припинено основне зобов'язання в частині дійсності вимоги про погашення кредиту, то підлягають припиненню іпотечні договори, які були укладені між сторонами основного зобов'язання для забезпечення виконання основного зобов'язання.

За таких обсатвин ,суд приходить до висновку, що договори іпотеки земельних ділянок №№ PML-704/009/2007/2, PML-704/009/2007/3, PML-704/009/2007/4, PML-704/009/2007/5 від 26 грудня 2007 року є припиненими з 16 жовтня 2012 року, а тому позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 209, 220, 256, 257, 266, 267 ЦК України, ст.ст. 7, 24, 17, 33 ЗУ ""Про іпотеку"", ст.ст. 13-1, 24, 55 ЗУ ""Про нотаріат"", ст.ст. 27, 118, 119 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 12.11.2010 року ПАТ ""ОТП банк"", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, і ТОВ ""ОТП факторинг Україна"", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50 А, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., реєстр № 8893, в частині відступлення права вимоги за договорами іпотеки №№ РМЬ-704/009/2007/2, РМЬ-704/009/2007/3, РМЬ-704/009/2007/4, РМЬ-704/009/2007/5, укладеними ПАТ ""ОТП банк"" і ОСОБА_1.

Скасувати державну реєстрацію договору про відступлення права вимоги, укладеного 12.11.2010 року ПАТ ""ОТП банк"" і ТОВ ""ОТП факторинг Україна"", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., реєстр № 8893 в частині відступлення права вимоги за договорами іпотеки №№ РМL704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5, укладеними ПАТ ""ОТП банк"" і ОСОБА_1.

Визнати припиненним право кредитора на пред'явлення вимоги до боржника ОСОБА_1, індивідуальний податковий № НОМЕР_1, за договорами іпотеки №№ РМL-704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5, укладеними ПАТ ""ОТП банк"" та ОСОБА_1 26 грудня 2007 року.

Визнати припиненим обов'язок боржника ОСОБА_1, індивідуальний податковий № НОМЕР_1, виконати вимогу кредитора за договорами іпотеки №№ РМL-704/009/2007/2, РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5, укладеними ПАТ ""ОТП банк"" і ОСОБА_1 26 грудня 2007 року.

Визнати припиненими договори іпотеки земельних ділянок №№ РМL-704/009/2007/2. РМL-704/009/2007/3, РМL-704/009/2007/4, РМL-704/009/2007/5 від 26 грудня 2007 року, укладені мія ОСОБА_1 і Закритим акціонерним товариством ""ОТП банк"" з 16 жовтня 2012 року.

Виключити із Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою земельних ділянок:

площею 0,1200 га, розташованої в АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/2, реєстр. № 5247;

площею 0,1539 га, розташованої в АДРЕСА_2, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/3, реєстр. № 5249;

площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_3, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/4, реєстр. № 5250;

площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_4, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/5, реєстр.№ 5253.

Вилучити із Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна записи про заборону відчудження земельних ділянок:

площею 0,1200 га, розташованої в АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/2, реєстр. № 5247;

площею 0,1539 га, розташованої в АДРЕСА_2, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/3, реєстр. № 5249;

площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_5, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/4, реєстр. № 5250;

площею 0,1513 га, розташованої в АДРЕСА_6, згідно договору іпотеки від 26.12.2007 р. № РМL-704/009/2007/5, реєстр. № 5253.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М.Жорняк