Справа180/3831/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Тананайської Ю.А., при секретарі Котовій Н.С., за участю прокурора Дехтярьова Д.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганці обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013040330000037

по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Марганець, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, на утриманні якого малолітня дитина-інвалід 2008 року народження, неповнолітня дитина 2001 року народження, працюючого гірничим майстром очисної видобутки руди шахти № 3/5 ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України

по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Марганець, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні якого четверо малолітніх дітей 2007 , 2009, 2011, 2013 року народження, працюючого гірником очисного вибою 6 розряду шахти № 3/5 ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства, згідно обвинувального акту, ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що будучи гірничим майстром дільниці очисного добування руди шахти № 3/5 Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», в порушення ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст. 41 Гірничого Закону України, параграфів №№16, 43, 86 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом», п. 6.1, 7.1 Системи стандартів безпеки праці. Галузевий стандарт. Приведення покрівлі, стінок забою горизонтальних виробітків і безпеки стану, п.п. 45.1, 45.8 Системи управління охорони праці ПАТ «Марганецький ГЗК», п. 11 р. 9 Проекту організації робіт на відпрацювання передаточного конвеєрного виїмкового штреку ділянки 4/7 шахти 3/5 «Марганецький ГЗК», п. 4.6 Положення про порядок видачі, затвердження і виконання нарядів на виробництво робіт в ПАТ «Марганецький ГЗК», п.п. 3.2.6., 3.24.1, 3.24.8, 3.24.15, 3.24.16, 5.2, 5.3, 5.5 Посадової інструкції гірничого майстра ділянки очисної видобутки руди шахти 3/5 ПАТ «Марганецький ГЗК», 18 лютого 2013 року працюючи у першу зміну в очолюваній ним зміні не забезпечив безпечні умови праці на робочих місцях при виконанні робіт з видобутку руди, що є роботами з підвищеною небезпекою, у передаточному конвеєрному штреку шахти 3/5, оглядаючи місце їх виконання та виявивши порушення у кріпленні покрівлі штреку, не зупинив роботи, застосувавши повноваження особи технічного нагляду та не поставив перед ланковим ОСОБА_4 вимогу щодо першочерговості відновлення кріплення покрівлі штреку та не проконтролював виконання його вимоги, що призвело до самовільного обрушення породи на незакріпленій ділянці покрівлі та травмування ГРОЗ 5-го розряду ОСОБА_5

В результаті дій гірничого майстра дільниці очисного добування руди на шахту №3/5 ПАТ «Марганецький ГЗК» ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку судово - медичного експерта №382-Е від 30.11.2013р. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сукупної травми голови і шийного відділу хребта, а саме черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; забій шийного відділу хребта у вигляді протрузії диску С 3- С 4, яка ускладнилася органічним тривожним розладом правобічною цервікобрахіоалгією, двобічним невритом слухових нервів, що призвело до втрати працездатності на 35% і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дані дії обвинуваченого ОСОБА_3, органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.272 КК України, як порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, з необережності, особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило інші тяжкі наслідки.

Органами досудового слідства, згідно обвинувального акту, ОСОБА_4, обвинувачується в тому, що будучи підземним гірничим робочим очисного вибою шахти № 3/5 Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», в порушення ст.6, 14 Закону України «Про охорону праці», статті 41 Гірничого Закону України , параграфів 17, 86 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом», пунктів 46.1, 46.3. Системи управління охороною праці ПАТ «Марганецький ГЗК», пункту 6.1 Системи стандартів безпеки праці, пунктів 2.4.1, 2.4.3. Інструкції по охороні праці для підземного гірника очисного вибою БТІ-ОШ-01-10 ПАТ «Марганецький ГЗК», 18.02.2013р. працюючи у першу зміну не забезпечив достатність заходів безпеки на робочих місцях очолюваної ним ланки та виконання підлеглими робітниками вимог правил безпеки та технології робіт, не проконтролював та не призупинив виконання робіт з нарощування конвеєрної стрічки до поновлення кріплення покрівлі штреку, що призвело до самовільного обрушення породи на незакріпленій ділянці покрівлі та травмування ГРОЗ 5-го розряду ОСОБА_5

В результаті дій ланкового добувної ділянки шахти 3-5 ПАТ «Марганецький ГЗК» ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку судово - медичного експерта №382-Е від 30.11.2013р. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сукупної травми голови і шийного відділу хребта, а саме черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; забій шийного відділу хребта у вигляді протрузії диску С 3- С 4, яка ускладнилася органічним тривожним розладом правобічною цервікобрахіоалгією, двобічним невритом слухових нервів, що призвело до втрати працездатності на 35% і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4, органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.272 КК України, як порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, з необережності, особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило інші тяжкі наслідки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що працює гірничим майстром шахти 3/5, 18 лютого 2013 року в першу зміну отримав наряд, довів наряд до відома працівників - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - роботи КДР, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - посадочні роботи. Близько 1 год. він знаходився на робочому місці ланки, перевіряв місце роботи, порушень не було. На початку заходки було пошкоджено 2 затяжки, в зв'язку з чим він дав вказівку ОСОБА_6 усунути зазначені недоліки. Зі слів ОСОБА_6 йому відомо, що він усунув недоліки. Поняття ланковий не має, є тільки поняття гірник очисного вибою 6 розряду, який може виконувати роботи, які потребують більшої кваліфікації, а саме роботи на комбайні. Зазначенні недоліки були незначними та не погрожували здоров'ю людей. Про нещасний випадок дізнався від ОСОБА_5 на поверхні, близько 7 год., після чого супроводив ОСОБА_5 до лікарні. Відстань між затяжками повинна відповідати ширині самої затяжки. Він був старшим майстром, всього в його підпорядкуванні 5 забоїв, які вони поділяють із другим майстром. Вважає себе винним тільки в тому, що він повинен відвідувати двічі на зміну забій, а він в зв'язку з виконанням робіт в іншому забої не зміг вдруге з'явитись на місце виконання робіт зазначеною бригадою та дане порушення не знаходиться в причинному зв'язку з травмуванням ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він працює гірником очисного вибою 6 розряду, 18 лютого 2013 року отримавши наряд від гірничого майстра ОСОБА_3 направилися до забою, оглянули місце роботи , все було в нормі, ситуації, яка погрожує життю та здоров'ю людей не було. Він був зайнятий виконанням своєї роботи за комбайном, працювала вентиляція, випадання куску він не бачив, тільки бачив, як ОСОБА_5 підняв каску із землі та обтрушував голову, при цьому продовжував палити. Після чого він запитав у ОСОБА_5, що сталося, але відповіді не було та він вирішив, що виникла рядова ситуація. ОСОБА_5 знаходився від нього на відстані 5 метрів. ОСОБА_5 продовжував працювати, підносив метал, ні на що не скаржився. ОСОБА_3 був в забої один раз та розмовляв з ОСОБА_6 В цей час він працював на включеному комбайні, що робив ОСОБА_6 після розмови із ОСОБА_3 він не знає. Після виїзду на поверхню, в бані дізнався, що ОСОБА_5 пішов до медичного пункту із скаргами. Про те, що він ланковий він ніде не розписувався, зазначення старший в книзі нарядів передбачає робота на комбайні. Над місцем виконання робіт ломаних затяжок не було, начебто на голову ОСОБА_5 випав шматок породи, але комісія не встановила місце, де він випав та сам кусок, щоб давало можливість встановити його розмір. Після нарощування конвеєру вони пройшли вперед 7-8 окладів по 75 см. Випадіння могло б бути між затяжками.

Кваліфікуючи дії обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 272 КК України, органи досудового розслідування та прокурор в судовому засіданні вважали доведеною їх вину на підставі доказів здобутих на досудовому розслідуванні, посилаючись при цьому, на :

- акт проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_5, посадову інструкцію начальника дільниці шахти № 3/5 ,

- протокол огляду місця, де стався нещасний випадок від 18 лютого 2013 року,

- посадову інструкцію гірничого майстра дільниці очисного добування руди шахти № 3/5,

- журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та пожежної безпеки дільниці очисного добування руди шахти № 3/5,

- висновок експерта № 382-Е від 30.11.2013 року,

- положення про порядок видачі, затвердження та виконання нарядів на виробництво робіт, затверджене Головою правління ВАТ «МГЗК»,

- Систему управління охороною праці на ПАТ «Марганецький ГЗК», затверджену головою правління 6 серпня 2013 року,

- Інструкцію з охорони праці для підземного гірника очисного вибою БТІ-ОШ-01-10,

- висновок № 2186-13 судової гірничо-технічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 42013040330000037,

- витяг з книги нарядів дільниці очисного добування руди шахти № 3/5;

- покази свідків, згідно списку доданого до обвинувального висновку,

- покази експерта ОСОБА_9

Усі зазначені вище докази та покази свідків, на які посилається обвинувачення, були предметом дослідження в ході судового провадження за участю учасників процесу, під час якого, суд прийняв до уваги як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинувачених.

Оцінивши всі зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, оцінивши їх з точки зору допустимості, достовірності та належності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_3 не знайшло свого підтвердження і тому ОСОБА_4, ОСОБА_3 підлягають виправданню в зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, за наступними підставами.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.. 55 Конституції України кожен громадянин має право на справедливий судовий захист і справедливий судовий розгляд.

Згідно зі ст.. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 18 лютого 2013 року він приїхав на шахту, пройшов медичний огляд, отримав наряд, він, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на робочому місці усунули недоліки та розпочали працювати. При нарощуванні конвеєра випав кусок породи, який вдарив по голові. Він пам'ятає, що ОСОБА_3 приходив в забій 2 рази (через 20 хвилин після початку зміни, потім через 2 години), оглянув забій повністю, підходив до їхнього місця роботи та все оглядав. Всі затяжки були на місці, все відповідало нормам при виконанні робіт. Кусок, яки випав, був розміром 20х40 см., але він його не бачив, тільки відчув удар по потилиці та плечу. Він повідомив ОСОБА_6, що вдарив кусок породи, на що ОСОБА_6 сказав, що нічого страшного не має, це ковзний удар. ОСОБА_6 сам удар не міг бачити. Особисто ОСОБА_4 не говорив, але він повинен був чути, бо був на відстані від них 20 метрів. Просидівши приблизно 40 хв. на конвеєрі, він продовжив працювати до кінця зміни. Після виїзду із шахти повідомив майстру про випадок. Його визнано інвалідом 3 групи та встановлено 35 % втрати працездатності. ОСОБА_4 працює гірником очисного вибою 6 розряду, що дає право виконувати роботи на комбайні, він працює ГРОЗ 5 розряду. Дільниця відповідала нормам, як би не відповідала, то її б закрили, на час їхньої зміни недоліків в забої не було. Він вважає, що вини підсудних не має, оскільки випасти кусок міг між затяжками.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 18 лютого 2013 року він працював разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Стан забою відповідав Правилам безпеки. Куски породи випадають часто, кожну зміну. За вказівкою ОСОБА_3 на початку полоси в гирлі він замінював затяжку. В забої бачив ОСОБА_3 один раз. Забій протягом зміни оглядається постійно, бо це своя безпека. Падіння породи не бачив, тільки побачив як впала каска. ОСОБА_5 продовжив працювати через 5 хвилин, на конвеєрі він не міг сидіти 40 хв., бо конвеєр був включений. Нічого небезпечного не було, ОСОБА_5 працював до кінця зміни близько 3 год., нікому не скаржився. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оглядали забій. При наявності недоліків ОСОБА_4 ніколи не піде в забій, не буде виконувати наряд до усунення недоліків. Ланковий - це ГРОЗ 6 розряду, який працює на комбайні, які документи складаються йому невідомо.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 18 лютого 2013 року видавав наряд на проведення робіт по видобутку, як заступник начальника дільниці, гірничому майстру ОСОБА_3 Про нещасний випадок дізнався від ОСОБА_3 вранці 18.02.2013 року. Як ланкові працівники ніде не затверджуються, є список працівників, які мають досвід, вищий розряд, можуть виконувати більш відповідальні роботи. За час його роботи він не бачив, яких-небудь документів про призначення ланкових. На місці випадку був після комісії, близько 13 год. В період зміни, перезмінки, може пройти природній рух породи , як наслідок - зламані затяжки. ОСОБА_5 зразу ж повинен був повідомити про випадок старшому, але це він не зробив.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 18.02.2013 року працював разом з ОСОБА_7 на посадочних роботах. В кінці зміни сіли на перекур та ОСОБА_5 повідомив, що вдарив кусочок гірничої маси. На самопочуття не скаржився, розмовляв як завжди, на запитання чи буде звертатися до лікарні повідомив, що він ще не визначився.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що ОСОБА_3 в їхній бригаді був близько 1-00 год., перевіряв стан забою. Про випадок з ОСОБА_5 він дізнався на перекурі, в кінці зміни. Про це їм усім повідомив ОСОБА_5 Він пішов на місце, де вказав ОСОБА_5 подивитись, де випав кусок. Візуально визначити місце не можна було, між затяжками була відстань 20-25 см. , всі затяжки були цілі. На землі лежав кусок породи, який на його погляд міг випасти між затяжками. Всі виходили із забою разом, ОСОБА_5 не скаржився на стан здоров'я.

Відповідно до ст.. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Згідно до ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч.1 статті, можуть належати складені, в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них.

Судом встановлено, що ні слідчим, ні прокурором не проводився огляд місця події.

Всі відомості, які були покладені в основу обвинувачення, та вихідні відомості для проведення гірничо-технічної експертизи, були використанні з протоколу огляду місця, де стався нещасний випадок, який проводився в період з 13 год.20 хв. до 14 год. 20 хв. 18 лютого 2013 року. (ар.с.74)

Згідно зазначеного протоколу комісією роботодавця у складі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, була встановлена єдина невідповідність вимогам правил безпеки - затяжка міжрамного простору виконана полосовою дерев'яною затяжкою, яка на момент огляду забою була частково зламана та місцями випала.

Нещасний випадок стався близько 3 год., а огляд проводився в період з 13 год.20 хв. до 14 год. 20 хв., тобто через 10 годин після випадку.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він працює заступником начальника шахти з охорони праці, нещасний випадок стався в очисній заходці шахти 3/5, випав кусок породи, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав удар по касці, випадок був розслідуваний, видано акт за формою Н-1. Він був членом комісії по розслідуванню, при огляді місця події комісія не встановила місце випадіння куска, комісія припустила, що це було десь там. За час перезмінки, коли нікого не має в забої, гірничий тиск може повністю завалити всю заходку. Затяжка могла зламатися та випасти, коли не було в забої працівників. Під час огляду не можливо було встановити, який стан був на час випадку. Затяжка покладена та затягнута, тому правильність установки затяжки встановити неможливо. Передбачити випадіння породи ніхто не може. Відстань між затяжками була приблизно 30-40 см., на погляд, комісія не заміряла ніякими приборами, визначали відстань очима. Зазначений в акті Н-1 розмір куска, який випав, встановлено зі слів ОСОБА_5 приблизно, оскільки на місці кусок не знайшли.

Згідно паспорту управління крівлею та кріплення очисної заходки, затвердженого Головним інженером шахти № 3/5 ПАТ «МГЗК» 29.12.2010 року ширина затяжки 200 мм., відстань між затяжками рівна ширині затяжки.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 суду показав, що потерпілий отримав травму на підприємстві від випадіння куска породи із покрівлі, при огляді комісія зафіксувала зламані куски затяжки, через незакріплені ділянки покрівлі могли випасти куски породи. Згідно показів ОСОБА_3 в день випадку були недоліки покрівлі, тому потерпілому не забезпечена безпека на робочому місці. Паспорт кріплення враховує геологічні умови. Паспорт кріплення не вивчав, але вважає, що помилки в ньому не може бути. При складанні висновку виходив з того, що є травма, яку отримав ОСОБА_5 при виконанні трудових обов'язків, є тяжкі наслідки, причиною травми є випадіння куска породи, вважає, що ділянка не відповідала техніці безпеки, бо сталось випадіння куска. При складенні висновку протокол огляду місця не потрібен, оскільки є тяжкі наслідки травми. При проведені експертизи не було необхідності витребувати додаткову інформацію, оглядати місце події.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні працівники правоохоронних органів огляд місця не проводили, а працівники роботодавця при складенні протоколу огляду не заміряли відстань між затяжками, а визначили її тільки візуально, та не було встановлено розміру куска, який випав з крівлі, то достеменно стверджувати, що були порушенні вимоги паспорту кріплення не має.

Тому суд, враховуючи покази обвинувачених та свідків, експерта ОСОБА_9, вимоги паспорту управління крівлею та кріплення очисної заходки шахти № 3/5 ПАТ «МГЗК» суд не виключає можливість випадіння куска породи між встановленими, відповідно до паспорту кріплення, затяжками, тому протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, який проводився в період з 13 год.20 хв. до 14 год. 20 хв. 18 лютого 2013 року (ар.с.74), суд, згідно до ст.. 89 КПК України, визнає недопустимим доказом.

Разом з тим, суд вважає, що така кваліфікація дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 проведена без врахування складових злочину, а саме об'єктивної сторони (суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і наслідками , спосіб, місце, час, обстановка, засоби і знаряддя вчинення злочину.

У висновку судової гірничо-технічної експертизи № 2186-13 від 25.11.2013 року експерт дійшов висновку, що дії майстра ОСОБА_3 та ланкового ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходилися у прямому причинно-наслідковому зв'язку з травмуванням ОСОБА_5, але в судовому засіданні експерт не міг вказати, в чому полягає причинний зв'язок між діями обвинувачених та наслідками.

Згідно зазначеного висновку «дії гірничого майстра ОСОБА_3, які виразилися в тому, що не забезпечив безпечні умови праці на робочих місцях при виконанні робіт з видобутку руди, що є роботами з підвищеною небезпекою, у передаточному конвеєрному штреку шахти 3/5, оглядаючи місце їх виконання та виявивши порушення у кріпленні покрівлі штреку, не зупинив роботи, застосувавши повноваження особи технічного нагляду та не поставив перед ланковим ОСОБА_4 вимогу щодо першочерговості відновлення кріплення покрівлі штреку та не проконтролював виконання його вимоги, призвели до самовільного обрушення породи на незакріпленій ділянці покрівлі та травмування ГРОЗ 5-го розряду ОСОБА_5.»

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 пошкоджена затяжка була в гирлі забою та була замінена на початку зміни, над місцем роботи ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 покрівля відповідала паспорту кріплення.

Крім того, у висновку експерт зазначає (ар.с. 127) що «випав кусок гірничої маси розміром 0,2х0,3 м.», при цьому експерт ні у висновку, ні при допиті в судовому засіданні не припускав можливості випадіння куска через відстань між затяжками, яка згідно затвердженого паспорту кріплення складає 200 мм.

Відповідно до ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Експертом ОСОБА_9 при проведені експертизи використано протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, який проводився в період з 13 год.20 хв. до 14 год. 20 хв. 18 лютого 2013 року (ар.с.128), яким встановлено, що на момент огляду комісією полосова дерев'яна затяжка частково зламана та місцями випала. Додаткових відомостей експерт не витребував.

Суд визнав протокол огляду місця від 18.02.13 року недопустимим доказом, тому висновок, який ґрунтується на зазначеному доказі, є також недопустимим доказом.

Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на підтвердження тяжкості наслідків.

Відповідно до висновку СМЕ №382-Е від 30.11.2013р. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сукупної травми голови і шийного відділу хребта, а саме черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; забій шийного відділу хребта у вигляді протрузії диску С 3- С 4, яка ускладнилася органічним тривожним розладом правобічною цервікобрахіоалгією, двобічним невритом слухових нервів, що призвело до втрати працездатності на 35% і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Експерт ОСОБА_14 суду показала, що вона проводила експертизу з визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за медичними документами, в основу покладено довідку МСЕК про встановлення 35 % втрати працездатності. Протрузія С3-С4 виникла в результаті травми, інші захворювання набутті в процесі життя. Травма розглядалася в сукупності, тому процент втрати працездатності визначений за всіма виявленими захворюваннями. В даному випадку тяжкими є наслідки - тривожно-депресивний синдром, які ускладнюють травму.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено показами потерпілого ОСОБА_5, що причиною звернення його до лікаря-психіатра та постановки його на облік стали проблеми в сім'ї.

Ухвалою Марганецького міського суду від 12 вересня 2014 року призначалася комплексна судово-медична експертиза на вирішення якої поставленні питання, в тому числі яка ступінь втрати працездатності ОСОБА_5 без врахування хронічних захворювань потерпілого та яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_5, в результаті випадіння куска породи 18 лютого 2013 року.

В зв'язку з неможливістю обстеження ОСОБА_5 членами експертної комісії, відсутністю амбулаторної картки з даними про обстеження та стан здоров'я потерпілого до подій 18.02.2013 року, відсутності повторного обстеження експертною комісією МСЕК, призначеного на 10 вересня 2014 року, відсутністю рентгенологічних знімків черепа та шийного відділу хребта, комісія експертів позбавлена можливості підтвердити чи спростувати обґрунтованість всіх тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку СМЕ №382-Е від 30.11.2013 року.

Враховуючи зазначене суд вважає визначену тяжкість 35% втрати працездатності саме від випадку, який стався з ОСОБА_5 18.02.13 року, необґрунтованою.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 не забезпечив достатність заходів безпеки на робочих місцях очолюваної ним ланки та виконання підлеглими робітниками вимог правил безпеки та технології робіт, не проконтролював та не призупинив виконання робіт з нарощування конвеєрної стрічки до поновлення кріплення покрівлі штреку, що призвело до самовільного обрушення породи на незакріпленій ділянці покрівлі та травмування ГРОЗ 5-го розряду ОСОБА_5

На підприємствах формами організації виробництва є бригада (ланка). Чисельність та професійний склад бригади (ланки) , а також керівництво оформлюється наказом (розпорядженням) керівника або уповноваженої ним особи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 переведений гірником очисного вибою 6 розряду шахти 3/5 ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 5 вересня 2003 року, згідно розпорядженню № 784 від 5.09.2003 року (ар.с.201).

Судом також не встановлено, а стороною обвинувачення не доведено обрання ОСОБА_4 ланковим, тому на думку суду не доведено обов'язку забезпечення саме ОСОБА_4 заходів безпеки на робочих місцях іншим працівникам.

Посилання сторони обвинувачення на те, що згідно книги нарядів ОСОБА_4 було визначено старшим групи, тому він відповідальний за безпеку робіт є необґрунтованим, оскільки це не є підтвердженням обрання ОСОБА_4 ланковим та як встановлено в судовому засіданні, це тільки дає право виконувати роботи на комбайні.

Судом встановлено, що досудовим слідством взагалі не взято до уваги обставин, що виправдовують обвинувачених, оскільки з логічної точки зору, вони не можуть нести відповідальність за наслідки, які відбулися без їх зовнішнього впливу.

Всі наведені вище фактичні обставини, встановлені і неодноразово перевірені судом, підтверджуються матеріалами провадження, у тому числі й показами свідків, потерпілого, експертів, що уже наводилися вище у мотивувальній частині вироку.

Кожен із них, у межах своєї компетентності, вказує на обставини та факти, які виключають вину обвинувачених.

Суд відхиляє посилання сторони обвинувачення на матеріали провадження, як на доказ доведеності вини обвинувачених, оскільки такі суперечать результатам судового слідства, згідно якого, вказані докази у сукупності з іншими матеріалами провадження, не доводять, а спростовують вину ОСОБА_4, ОСОБА_3 в інкримінованому злочині.

Відповідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Інших будь-яких належних, допустимих, достовірних та об'єктивних доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_4, ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило інші тяжкі наслідки в матеріалах кримінального провадження немає і стороною обвинувачення суду не надано та відповідно до вимог ч. 2 ст. 92 КПК України не доказано винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 та п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України є безумовною підставою для прийняття судом рішення про визнання обвинувачених невинуватими у пред'явленому обвинуваченні та їх виправданні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.272 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.272 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю . А. Тананайська