ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
«25» лютого 2009 року справа № 2а-26131/08/0570
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі Літвіновій Л.О.
за участю:
позивача - Черновола А.А. за договором від 20.02.2009 року
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 21.11.2008р.
у справі № 2а-26131/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області
про визнання дій неправомірними та зобов¢язання здійснити перерахунок пенсії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання незаконними дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області провести перерахунок пенсії та виплачувати з 01.10.2008р.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у справі № 2а-26131/08 (суддя Смагар С.В.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри додаткових пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв¢язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи - 6 мінімальних пенсій.
Стаття 50 цього Закону передбачає виплату додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Вважає обґрунтованим застосування при обчисленні пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, розміру мінімальної заробітної плати 19 грн. 91 коп., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З викладеного відповідачем зроблений висновок, що мінімальна пенсія за віком в розмірі мінімального прожиткового мінімуму застосовується тільки при обчисленні пенсії за нормами зазначеної статті.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач отримує пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі ЧАЕС), є інвалідом ІІІ групи (категорія 1), а тому, згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії ОСОБА_2 як інваліда ІІІ групи повинен дорівнювати 6 мінімальним пенсіям за віком і йому необхідно сплачувати щомісячну додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Заявник скарги вважає, що при нарахування та виплаті пенсії застосовується мінімальної заробітної плати в сумі 19 грн. 91 коп., встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_1 належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1, є інвалідом третьої групи з 01.11.2001 року, як вбачається з довідки МСЕК, має статус інваліда війни (а.с. 4-7).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні, але отримує пенсію за віком за списком № 1(при повному пільговому стажі).
24.09.2008 року позивач звернувся до Управління із заявою про нарахування йому державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтею 50 та частиною 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с. 8).
17.10.2008 року начальник Управління (а.с. 21) листом № 222/К-02.01.04 відмовив позивачу у перерахунку призначених йому пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії позивачу.
При апеляційному розгляді було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які віднесені до 1 категорії згідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми не розповсюджуються на позивача, хоча і віднесеного до категорії 1, бо державну пенсію позивач отримує на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, та 22 грн. 30 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету" від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо "порядок" відповідає на питання "як, яким чином", то "розмір" - "скільки".
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії повинний бути здійснений з урахуванням мінімальної пенсії за віком.
Тобто, судом першої інстанції правильно застосовані норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із вищевикладеного.
Враховуючи зазначене, суд 1-ої інстанції частково правильно визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області неправомірними та зобов'язав перерахувати пенсію.
Колегія суддів вважає, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу (додаткової) у розмірах менших, ніж це передбачено законом є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо задоволення позову за підставами ч. 4 ст. 54 спеціального Закону, тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у справі № 2а-26131/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії та стягнення пенсії - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у справі № 2а-26131/08 - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії та стягнення пенсії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2008 року.
В задоволені іншої частини позовної заяви відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич