УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2015 року м. Львів Справа № 876/3659/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
представників позивача - Гринишина, В.М., Омелюха В.М.
представника відповідача - Борсук С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року по справі № 803/306/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні(випуску) товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів, в якому просило скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2 та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/00001.
Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на те, що 11 лютого 2014 року ним для митного оформлення було подано митну декларацію №205120000/2014/000608 на партію товару - фурнітуру меблеву з недорогоцінних металів, що використовується для виготовлення меблів, проте, відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205120000/2014/00001 у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподанням додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару та запропоновано привести рівень митної вартості товару в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2. Зазначав, що Ягодинською митницею Міндоходів безпідставно застосовано шостий метод визначення митної вартості товару (резервний метод), оскільки для митного оформлення товару було надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості за першим методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а тому прийняте рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/00001.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Ягодинська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням те, що документи, які були подані позивачем для підтвердження митної вартості не містили усіх необхідних даних, необхідних для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом. Зокрема, з наданих документів не можна було визначити собівартість продукції, що не давало змогу відслідкувати формування ціни товару. Крім того, не було надано документів, що належним чином підтвердили б витрати на транспортування чи навантаження товару, які є обов'язковими складовими митної вартості товару. Жодних додаткових документів для застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару, що передують резервному, декларантом під час проведення консультацій надано не було.
В судовому засіданні представники позивача заперечили проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просили відмовити в її задоволенні.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 лютого 2014 року декларантом ТзОВ «Гербор-Холдінг» для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, була подана митна декларація № 205120000/2014/000608 на вантаж: фурнітура меблева із недорогоцінних металів, виробник «Gamet» Sp. z o.o. (Польща), із заявленою митною вартістю 2,098 дол. США за 1 кг. На підтвердження заявленої митної вартості до ВМД додавались: контракт № 002-UA/06/ЕХ від 20 січня 2006 року із додатками до нього, рахунок-фактура на транспортні послуги № 10/14 від 07 лютого 2014 року, рахунок фактура (інвойс) № FVE00066/SA/14 від 07 лютого 2014 року, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 07 лютого 2014 року, сертифікати походження товару PL/MF/AЕ0338349, PL/MF/AЕ0338350, розрахунок ціни (калькуляція), прейскурант (прайс-лист) виробника, специфікація, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації.
В графі 45 вантажно-митної декларації від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000608 позивачем було вказано митну вартість товару у розмірі 308 520,75 грн., визначену за ціною контракту відповідно до наданих документів та в порядку, передбаченому статтею 58 Митного кодексу України.
Оскільки декларування проводилося засобами електронного зв'язку, посадовою особою митного органу 11 лютого 2014 року повідомлено позивача про необхідність подання в порядку статті 53 Митного Кодексу України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів.
На виконання вимог митниці 11 лютого 2014 року ТзОВ «Гербор-Холдінг» засобами електронного зв'язку додатково направило листи, прайс-листи та калькуляції виробника, сертифікати якості та відповідності, документи, що підтверджують оплату поставок.
Крім того, 11 лютого 2014 року ТзОВ «Гербор-Холдінг» подало Ягодинській митниці висновок експерта Волинської торгово-промислової палати від 12 грудня 2013 року № В-537, яким встановлено, що вартість товару, зазначеного у рахунку-проформі від 29 листопада 2013 року № 329802 до контракту від 20 січня 2006 року № 002-UA/06EX з підприємством «Gamet» та прайс-листах підприємств - продавців, станом на 29 листопада 2013 року відповідає рівню цін, який панує на ринку меблевої фурнітури.
11 лютого 2014 року відповідачем було відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205120000/2014/00001, у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподанням додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару та запропоновано привести рівень митної вартості товару в графах 12, 45 ВМД у відповідність до рішення про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2.
Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2 відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 17 187,72 кг на загальну суму 85 938,60 дол. США, тобто за ціною 5 дол. США за 1 кг. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю, визначеною декларантом за першим методом складає 2,90 дол. США за 1 кг, на загальну суму 49 867,80 дол. США. При цьому у рішенні про коригування митної вартості вказано, що митним органом проведено процедури консультації з декларантом та досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Таким чином, митну вартість визначено за шостим (резервним) методом на підставі цінової інформації наявної в митного органу ВМД від 21 січня 2014 року № 508040000/4/214 та від 31 січня 2014 року № 508050000/4/737.
З метою пропуску товару через митний кордон ТзОВ «Гербор-Холдінг» подано нову ВМД №205120000/2014/000625. Митне оформлення проведено за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, ТзОВ «Гербор-Холдінг» в порядку та у строки передбачені Митним кодексом України надало всі необхідні документи для підтвердження митної вартості партії товарів «фурнітура меблева з недорогоцінних металів, що використовується для виготовлення меблів - вагою нетто 17 187,72 кг» за ціною 2,098 дол. США за 1 кг на загальну суму 36 070,80 дол. США, однак, Ягодинська митниця формально провела процедуру консультації з декларантом, яка передбачена частиною 4 статті 57 Митного кодексу України, не обґрунтувала неможливості застосування інших методів визначення митної вартості крім шостого (резервного), а, відтак, неправомірно винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/00001.
Відповідно до статті 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до частини 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Як видно з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації додавались: контракт від 20 січня 2006 року № 002-UA/06/ЕХ із додатками до нього, рахунок-фактура на транспортні послуги від 07 лютого 2014 року № 10/14, рахунок фактура (інвойс) від 07 лютого 2014 року № FVE00066/SA/14, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 07 лютого 2014 року, сертифікати походження товару PL/MF/AЕ0338349, PL/MF/AЕ0338350, розрахунок ціни (калькуляція), прейскурант (прайс-лист) виробника, специфікація, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації. На виконання вимог митниці від 11 лютого 2014 року про подання необхідних документів, ТзОВ «Гербор-Холдінг» засобами електронного зв'язку додатково направило листи, прайс-листи та калькуляції виробника, сертифікати якості та відповідності, документи, що підтверджують оплату поставок, а також було подано висновок експерта Волинської торгово-промислової палати від 12 грудня 2013 року № В-537, яким встановлено, що вартість товару, зазначеного у рахунку-проформі від 29 листопада 2013 року № 329802 до контракту від 20 січня 2006 року № 002-UA/06EX з підприємством «Gamet» та прайс-листів підприємств - продавців, станом на 29 листопада 2013 року відповідає рівню цін, який панує на ринку меблевої фурнітури.
Матеріалами справи підтверджується, що документи, подані ТзОВ «Гербор-Холдінг» до митного органу містять усі необхідні дані, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Також, в обґрунтування сумнівів митного органу у заявленій митній вартості товару було покладено доводи про існування у відповідача на момент митного контролю інформації, яка міститься у базі даних пошуково-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, щодо митної вартості подібного товару, який був ввезений на територію України в період наближений до відповідного митного оформлення. Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що контроль співставлення здійснюється тільки з метою перевірки достовірності наданих декларантом відомостей щодо вартості товарів і виключно для контролю правильності визначення митної вартості та виявлення потенційних ризиків, і, відповідно, не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів правомірності та обґрунтованості прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/000001/2 та виданої картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів від 11 лютого 2014 року № 205120000/2014/00001.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року по справі № 803/306/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 31 березня 2015 року.