УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2015 року м. Львів Справа № 876/269/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
представника відповідача - Воробець І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року по справі № 819/2406/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» до Тернопільської митниці Міністерства доходів та зборів України про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» (далі - ТзОВ «ІЕ-Сервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці Міністерства доходів та зборів України, в якому просило визнати недійсним рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000026/2.
Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на те, що при митному оформленні товару (гель плямовивідний Astro), який ввозився на територію України згідно з контрактом від 20 серпня 2012 року № 02/2012, укладеним між ТзОВ «ІЕ-Сервіс» (покупець) та польською фірмою «Global Pollena S.A.» (продавець), товариство самостійно визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявило цей показник у митній декларації від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000765, до якої були додані належні і достатні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Зазначає, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці (м/п «Чортків») про коригування митної вартості товару від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000026/2.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Тернопільська митниця Міністерства доходів та зборів України подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням те, що посадова особа митного поста «Чортків» Тернопільської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяла в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому рішення про коригування митної вартості є законним та обгрунтованим.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «ІЕ-Сервіс» з 12 липня 2012 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12 липня 2012 року, діє на підставі статуту, є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
16 квітня 2013 року на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20 серпня 2012 року № 02/2012, укладеного між ТзОВ «ІЕ-Сервіс» (покупець) та фірмою «Global Pollena S.A.», Польща (продавець) та рахунку-фактури (інвойсу) FAEP000020/2013 від 26 березня 2013 року позивач ввіз на територію України товар - «мийні засоби та засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі, гель плямовивідний Astro - 12000 поліетиленових пакетів по 100 мл».
Для митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, 16 квітня 2013 року позивач подав до Тернопільської митниці (м/п «Чортків») в електронному вигляді митну декларацію (МД-2) від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000765, в якій задекларував до митного оформлення товар - «мийні засоби та засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі, гель плямовивідний Astro - 12000 поліетиленових пакетів по 100 мл. в кожному містить в своєму складі, в тому числі: менше 5% аніонних поверхнево-активних речовин, неіонні поверхнево-активні речовини, 5%-15% перекису водню. Торгівельна марка Astro без вмісту абразивних речовин», та такі документи, зазначені в графі 44 ВМД: зовнішньоекономічний контракт від 20 серпня 2012 року № 02/2012 з доповненням № 10 до контракту від 20 серпня 2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 26 березня 2013 року № FAEP000020/2013; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 10 квітня 2013 року № 260973; уніфіковану митну квитанцію МД-1 від 12 квітня 2013 року № 20910Е і № 0307954; картку обліку особи, яка здійснює операції з товаром від 04 січня 2013 року № 403/2013/0000004; довідку про транспортні витрати від 16 квітня 2013 року б/н; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 11 квітня 2013 року № 17; банківський документ - платіжне доручення від 28 березня 2013 року № 14; копію декларації країни відправлення від 10 квітня 2013 року №13PL444010Е0021808.
В графах 12, 45 ВМД декларант вказав митну вартість товару, визначену за ціною контракту, яка становить 14649,43 грн. або 5436 PLN. Декларант надав документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість у вказаному розмірі.
Одночасно із митною декларацією декларантом подано і декларацію митної вартості від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000765, згідно із якою митну вартість товару декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Згідно із проведеним аналізом, за результатами перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення, посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці встановлено, що довідка про транспортні витрати від 16 квітня 2013 року та рахунок від 11 квітня 2013 року № 17 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: числового значення суми страхування та витрат на навантаження, вивантаження та обробку, які згідно умов поставок міжнародних правил ІНКОТЕРМС FCA повинні бути надані продавцем товару.
У декларації митної вартості від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000765 декларантом в п. 21 «витрати на завантаження, розвантаження та обробку» та в п. 22 «витрати на страхування» не зазначено числових значень даних витрат, які являються складовими митної вартості товару.
Окрім цього, в результаті перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення, використовуючи інформацію спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби України «Цінова інформація» та згідно з проведеним аналізом попередніх оформлень вищевказаного товару, що ввозився та декларувався позивачем у попередніх періодах 2013 року, посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці встановлено, що митна вартість на товар, заявлений до митного оформлення 16 квітня 2013 року за митною декларацією № 403020000/2013/000765, є істотно нижчою від митної вартості товарів, оформлених митним постом «Чортків» раніше.
Також судом встановлено, що 16 квітня 2013 року митний орган прийняв рішення № 403020000/2013/000026/2 про коригування митної вартості товару, визначивши митну вартість товару, що імпортувався за контрактом від 20 серпня 2012 року № 02/2012 та інвойсом від 26 березня 2013 року. Як слідує з даного рішення, застосування першого методу є неможливим у зв'язку з тим, що у митного органу наявна інформація щодо митної вартості товарів, раніше визнаних (визначених) митними органами (рішення про коригування митної вартості за від 22 лютого 2013 року № 403020000/2013/000015/2) та у зв'язку з неподанням документів для підтвердження митної вартості, а саме: каталогів, специфікацій, прейскуранів (прас-лисів) виробника товару; виписок з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товарів. В результаті проведеної консультації з декларантом, - дійшли згоди про неможливість визначення основи вартості згідно з положенням статей 58-63 Митного кодексу України. Митна вартість визначена за резервним методом визначення митної вартості відповідно до вище зазначених рішень про коригування митної вартості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару. Подані ТзОВ «ІЕ-Сервіс» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 Митного кодексу України. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено частиною 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Із матеріалів справи видно, що однією з підстав вимагати від декларанта додаткові документи та відомості для прийняття рішення про визначення заявленої декларантом митної вартості ввезених товарів стало те, що в поданих декларантом документах відсутні числові значення складових митної вартості товарів, а саме: відсутні відомості у пунктах 21 декларації митної вартості «витрати на навантаження, розвантаження та обробку» та 22 «витрати на страхування».
Проте, матеріалами справи підтверджується, що позивач включив до митної вартості товару ціну товару, яка становить 5436 PLN (або 14649,43 грн. ), та витрати на транспортування у розмірі 831,26 грн., які підтверджені довідкою про транспортні витрати від 16 квітня 2013 року та рахунком від перевізника на оплату транспортних послуг від 11 квітня 2013 року № 17. З даних документів слідує, що до транспортних витрат включена сума страхування перевезення, окремо страхування товару не здійснювалось.
Розділом Ш Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, визначено, що у графі 20 ДМВ додаткового аркушу А до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ); у графі 21 зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, у графі 22 - витрати на страхування оцінюваних товарів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач не поніс витрат на навантаження, вивантаження та обробку товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрат на страхування товарів, а тому у відповідних графах декларації митної вартості проставлене нульове значення.
Також, в обґрунтування сумнівів митного органу у заявленій митній вартості товару було покладено доводи про існування у відповідача на момент митного контролю інформації, яка міститься у базі даних пошуково-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, щодо митної вартості даного товару, що ввозився та декларувався позивачем в попередніх періодах 2013 року, митна вартість якого була істотно вищою. Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що контроль співставлення здійснюється тільки з метою перевірки достовірності наданих декларантом відомостей щодо вартості товарів і виключно для контролю правильності визначення митної вартості та виявлення потенційних ризиків, і, відповідно, не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Неподання декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, виписок з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару, сировини саме по собі не свідчить про помилковість обрання декларантом першого методу визначення митної вартості та в даному випадку, не спростовує можливість і правомірність його застосування на підставі тих документів, які надані до митного оформлення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів правомірності та обґрунтованості прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товарів від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000026/2.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Міністерства доходів та зборів України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року по справі № 819/2406/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 31 березня 2015 року.