ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/353/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці до колективного підприємства Вінницької спеціалізованої пересувної механізованої колони №56 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці ( далі - позивач, Фонд ) до колективного підприємства Вінницької спеціалізованої пересувної механізованої колони № 56 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за колективним підприємством Вінницькою спеціалізованою пересувною механізованою колоною № 56 рахується заборгованість перед Фондом в сумі 872,90 грн., в зв'язку з несплатою якої, позивач звернувся до суду щодо її стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі представника, в порядку письмового провадження, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання також не з'явився. Копію ухвали від 16.02.2015 року про відкриття провадження в справі та призначення до розгляду направлено судом на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та відповідає адресі, зазначеній в ЄДР, проте на адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду справи, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та немає необхідності заслухати свідка чи експерта у справі, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності" Вінницька спеціалізована пересувна механізована колона № 56 є платником внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків - некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №31 від 30 листопада 2010 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду № 36 від 12 липня 2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що роботодавець (страхувальник) зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків за 4 квартал 2010 року в сумі 872,90 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2010 року (а.с. 4).

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків, внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Згідно з п. 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 36 від 12 липня 2007 року (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення заборгованість в сумі 872,90 грн. відповідач у встановлені строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства Вінницької спеціалізованої пересувної механізованої колони № 56 (вул. Карла Маркса, 19-а, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 05412799) на користь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 2, м. Вінниця, код 25937723, р/р 37171001001000, МФО 802015, банк одержувача: Головне управління Держказначейства України у Вінницькій області) кошти в сумі 872,90 грн. (вісімсот сімдесят дві гривні 90 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Заброцька Людмила Олександрівна

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: