КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. справа№ 910/28888/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Голіков Д.Д.

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2015 р.

у справі № 910/28888/14 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»

до Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

про стягнення 207 572,99 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон» (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача пені у розмірі 207 572,99 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/28888/14 від 03.02.2015 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 03.02.2015 р., Публічне акціонерне товариство «Златобанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позовних вимогах у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що позивач зареєстрований за адресою: 83000, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 97, в той час як здійснення операцій за поточними рахунками клієнтів, в тому числі за корпоративними картками, було призупинено відповідно до Наказу АТ «Златобанк» від 26.11.2014 р. Крім того, Постановою Національного банку України від 13.02.2015 р. № 105 було віднесено ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, нарахування неустойки (штрафів, пені).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/28888/14, а розгляд справи призначено на 24.03.2015 р.

В засідання суду, призначене на 24.03.2015 р., представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

19.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон» та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» було укладено договір банківського рахунку № 2477-ЮР (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті (далі - рахунок) відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в тому числі здійснює функції розрахункової палати відповідно до Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу, та отримує плату за обслуговування клієнта згідно з тарифами на операції та послуги АТ «Златобанк» (далі - тарифи). Клієнт може обрати тарифний пакет на операції та послуги АТ «Златобанк» (далі - тарифний пакет), який зазначається у п. 3.4.10.

Згідно з п. 2.2 договору платежі з рахунку клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. У разі виникнення у клієнта потреби в термінових платежах, банк, в разі технічної можливості, може здійснювати платежі з рахунку клієнта з урахуванням поточних надходжень за умови погодження виконання цих платежів банком.

Як передбачено п. 2.3 договору, операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються банком в день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, банк виконує не пізніше наступного робочого дня.

У відповідності до п. 3.1.1 договору банк має право відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору, а також вимог щодо оформлення розрахункових (касових) документів та строків їх подання до банку.

Умовами п. 3.2.1 договору визначено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком примусового списання коштів та випадків накладення арешту або тимчасового призупинення операцій по рахунку, що здійснюється уповноваженими на це органами.

Згідно з п. 3.3.1 договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції клієнта згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до п. 3.4.3 договору клієнт зобов'язаний надавати банку платіжні документи за встановленою НБУ формою на паперових носіях або в електронному вигляді.

Банк за розпорядженням клієнта зобов'язаний видати або перерахувати з його рахунку кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, за умови його подання в операційний час (п. 3.3.4 договору).

Так, у період з листопада по грудень 2014 року позивачем було подано на виконання до відповідача платіжні доручення про перерахування коштів на загальну суму 15 725 565,64 грн, а саме :

№ 2220 від 25.11.2014 р. на суму 2 681 932,31 грн;

№ 2221 від 25.11.2014 р. на суму 1 824,00 грн;

№ 2222 від 25.11.2014 р. на суму 318 067,69 грн;

№ 2223 від 25.11.2014 р. на суму 2 478,60 грн;

№ 2226 від 25.11.2014 р. на суму 7 000,00 грн;

№ 2227 від 25.11.2014 р. на суму 3 666,24 грн;

№ 2229 від 25.11.2014 р. на суму 57 600,00 грн;

№ 2230 від 25.11.2014 р. на суму 98 343,82 грн;

№ 2232 від 27.11.2014 р. на суму 5 000 000,00 грн;

№ 2237 від 02.12.2014 р. на суму 2 893 550,00 грн;

№ 2240 від 03.12.2014 р. на суму 130 715,71 грн;

№ 2241 від 03.12.2014 р. на суму 628,10 грн;

№ 2242 від 03.12.2014 р. на суму 12 898,47 грн;

№ 2243 від 03.12.2014 р. на суму 152 795,24 грн;

№ 2244 від 03.12.2014 р. на суму 396 861,07 грн;

№ 2245 від 03.12.2014 р. на суму 237 204,39 грн;

№ 2253 від 09.12.2014 р. на суму 4 730 000,00 грн.

Зазначені платіжні доручення були надіслані позивачем засобами кур'єрського зв'язку GlobalPost та вручені відповідачу 25.11.2014 р. за № 77007879; 28.11.2014 р. за № 7788000; 03.12.2014 р. за № 77008275; 04.12.2014 р. за № 77008388 та 12.12.2014 р. за № 77008985.

Однак, відповідач не здійснив перерахування коштів позивача у встановлений строк.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач звернувся до банку з платіжним дорученням про перерахування коштів, що знаходяться на його рахунку, на інші рахунки, проте відповідач зобов'язання за договором не виконав та кошти не перерахував, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня в розмірі 207 572,99 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

У відповідності до п. 1.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Так, станом на 11.12.2014 р. залишок коштів позивача на рахунку в банку складав 18 784 427,79 грн, що підтверджується випискою Публічного акціонерного товариства «Златобанк» по особовим рахункам з 09.12.2014 р. по 11.12.2014 р.

Частинами 1 та 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним договором у визначені строки не виконав, зокрема не перерахував кошти згідно поданих позивачем платіжних доручень та не надав мотивованої відмови із зазначенням підстави невиконання перерахування, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 укладеного договору передбачено, що за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного документа) списання з вини банку коштів з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок клієнта, банк сплачує клієнту пеню в розмірі 0,1% від відповідної суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 207 572,99 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, їх розмір перевірений судом, є арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Стосовно доводів скаржника про те, що позивач зареєстрований за адресою: 83000, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 97, в той час як здійснення операцій за поточними рахунками клієнтів, в тому числі за корпоративними картками, було призупинено відповідно до наказу АТ «Златобанк» від 26.11.2014 р., колегія зазначає наступне.

На виконання Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 04.11.2014 р., Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 06.08.2014 р, ПАТ «Златобанк» було видано Наказ від 26.11.2014 р. про призупинення здійснення Публічним акціонерними товариством «Златобанк» усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, щодо юридичних осіб, які зареєстровані на території населених пунктів, які перебувають поза контролем української влади та які раніше обслуговувались у відокремлених структурних підрозділах банку на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Однак встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон» відповідно до Наказу № 110/1 від 14.07.2014 р. було змінено адресу свого фактичного місцезнаходження - 49083, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 5, про що було повідомлено відповідача.

Крім того, договір банківського рахунку № 2477-ЮР від 19.08.2011 р. було укладено саме з ПАТ «Златобанк», що заходиться у місті Києві, а тому позивачем було направлено платіжні доручення саме на адресу ПАТ «Златобанк» у м. Києві.

Доводи скаржника про те, що Постановою Національного банку України від 13.02.2015 р. № 105 було віднесено ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, нарахування неустойки (штрафів, пені), колегія вважає необґрунтованими, оскільки зобов'язання відповідача виникли до моменту запровадження тимчасової адміністрації, а тому не є підставою для звільнення від нарахування штрафних санкцій.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2015 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Златобанк» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2015 р. у справі № 910/28888/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/28888/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран