Справа № 157/1709/14-к

Провадження №1-кп/157/8/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря - Фесь Т.І.,

прокурорів - Петрука В.В., Федчика С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2014 року за № 12014030000000289, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною професійно-технічною освітою, одруженого, працює електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування Камінь-Каширського управління водного господарства, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 12 липня 2014 року біля 10 години, керуючи по вул. Ковельська у м. Камені-Каширському у напрямку на м. Ковель технічно несправним автомобілем марки "ВАЗ 21013", р.н.з. НОМЕР_1, у якому з порушенням вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, були проведені переобладнання у вигляді зміни конструкції кріплення нижніх частин задніх амортизаторів, проявив безпечність, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не зреагував на її зміну, а саме, при виникненні небезпеки для руху у вигляді фіксування педалі акселератора у крайньому нижньому положенні в момент попадання переднього лівого колеса в яму, що знаходилася на його смузі руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, виїхав на зустрічну смугу руху не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого.

В прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_1 Правил Дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. «а», «б», «д», згідно з якими для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9. «в», у відповідності до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, що не відповідає вимогам стандартів;

п. 10.1., яким передбачено, що перед зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 11.3., у відповідності до якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках;

п. 12.3., згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 31.1., яким передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації;

п. 31.3. «а», у відповідності до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав і дав показання про те, що 12 липня 2014 року біля 10 години, керуючи автомобілем по вул. Ковельська у м. Камені-Каширському, з необережності вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, який через отримані травми помер. Також обвинувачений дав суду показання і про те, що їхав зі швидкістю 60 км/год, в той день йшов дощ, дороги добре не було видно. На дорозі були ями і в момент, коли автомобіль вскочив в одну з них, запала педаль газу і транспортний засіб став некерованим. Щоб уникнути наїзду на людей, які стояли біля магазину, вивернув кермо у ліву сторону, проте автомобіль несло боком, також нажимав на педаль гальма, але автомобіль не зупинявся. Зіткнення відбулося на смузі руху велосипедиста, після чого автомобіль відкинуло, занесло до телефонного стовпа, що був неподалік, і транспортний засіб зупинився. Велосипедиста він не бачив. Двигун вимкнув після того, як автомобіль повністю зупинився. Про те, що в автомобіль вносилися конструктивні зміни не знав, передню підвіску у транспортному засобі міняв самостійно, а ремонт задньої підвіски проводив на станції технічного обслуговування, якої на місці її знаходження вже немає.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що відшкодував потерпілим шкоду у розмірі 11000 грн., цивільний позов не визнає, оскільки у зв'язку з тяжким матеріальним становищем не має можливості відшкодувати потерпілим спричинену шкоду у більшому розмірі.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що 12 липня 2014 року біля 10 год., перебуваючи (працюючи) у магазині «Марічка», що по вул. Ковельська у м. Камені-Каширському, почула шум від сильного удару, після чого жінка, яка була у магазині, ОСОБА_9 вголос повідомила, що немає людини. У магазині також перебував ОСОБА_10, який відразу вибіг на вулицю. Підійшовши через декілька хвилин до місця події, побачила збитого автомобілем велосипедиста, який ще намагався підняти голову. Біля магазину на момент дорожньо-транспортної пригоди людей не було.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 вбачається, що неподалік його домогосподарства, яке знаходиться у АДРЕСА_2, сталася дорожнього-транспортна пригода. Почувши звуки від сильного удару він через 2 хвилини підбіг до місця події, де побачив, що автомобілем було збито людину. Відразу почав викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_12 дав у судовому засіданні показання про те, що рухаючись велосипедом неподалік маслозаводу (по вул. Ковельська) у м. Камені-Каширському, побачив автомобіль, який несло боком прямо на нього, у зв'язку з чим, покинувши велосипед, він відскочив в сторону. Разом з тим вказаний автомобіль занесло на іншого велосипедиста, який їхав неподалік. Останнього було травмовано. Асфальтове покриття дороги в той день було мокрим, оскільки йшов дощ, на дорозі мала місце ямковість, дорожньої розмітки не було. Після наїзду на потерпілого двигун автомобіля працював на великих оборотах і поки водій з нього намагався вийти, то двигун вже затих. На місце події прибіг ОСОБА_11, який викликав швидку допомогу. Наїзд на велосипедиста відбувся на зустрічній смузі руху, водій автомобіля рухався зі сторони м. Каменя-Каширського в сторону м. Ковеля, а велосипедист до м. Каменя-Каширського по своїй смузі руху.

З показань у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув її чоловік ОСОБА_7 Обвинувачений ОСОБА_1 був під час поховання чоловіка, просив у неї вибачення за те, що вчинив наїзд на її чоловіка та говорив, що буде допомагати їй та дітям потерпілого, проте обіцянки не дотримався. Відшкодовано їй обвинуваченим лише 11000 грн. Вважає, що обвинувачений не розкаявся у вчиненому, а тому його необхідно суворо покарати. Щодо обставин вчинення дорожнього-транспортної пригоди їй нічого не відомо.

Аналогічні показання дали у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Окрім того, останні пояснили, що обвинувачений не просив у них вибачення та моральну шкоду, що спричинена їм смертю батька ОСОБА_7, не відшкодував.

З протоколу огляду місця події, схеми та фототаблиць до нього від 12.07.2014 року вбачається, що місцем дорожньо - транспортної пригоди є дорога по вул. Ковельська у м. Камені-Каширському поблизу повороту на вул. Некрасова. Огляд проводився зі сторони смт. Любешів у напрямку м. Ковель. Дорожнє покриття загальною шириною 9 м призначене для руху у двох напрямках. Лінії горизонтальної розмітки на проїзній частині дороги відсутні.

На правій смузі руху по напрямку руху транспортних засобів на м. Ковель на відстані 103,1 м від краю будинку № 79 по вул. Некрасова і на відстані 4,5 м від лівого краю проїзної частини дороги виявлено яму (шириною 0,5 м, довжиною 0,9 м, глибиною 4-5 см), на відстані 0,5 м від цієї ями і на відстані 5 м від лівого краю проїзної частини дороги є друга яма (шириною 0,2 м, довжиною 0,1 м, глибиною 4-5 см), і ще одна яма знаходиться на відстані 6,1 м від лівого краю проїзної частини дороги (її ширина становить 2,1 м, довжина 1,3 м, глибина - 1-4 см).

По напрямку огляду на відстані 85,2 м від першої ями на проїзній частині дороги виявлено слід юзу коліс автомобіля «ВАЗ 21013». Оглядом також зафіксовано сліди тертя переднього колеса велосипеда об бордюрний камінь та подряпини від деталей велосипеда на лівому тротуарі і плями бурого кольору, схожі на кров. Автомобіль розміщений передньою частиною у напрямку вул. Некрасова, переднє праве колесо знаходиться на тротуарі на відстані 8 м від правого краю проїзної частини дороги; переднє ліве колесо знаходиться на проїзній частині дороги на відстані 7,8 м від правого краю проїзної частини дороги.

На відстані 7,6 м від переднього лівого колеса в напрямку до вул. Некрасова і на відстані 3,4 м від лівого краю проїзної частини дороги знаходиться опора телефонного зв'язку, яка вирвана з місця установки і лежить на трав'яному покритті узбіччя. На відстані 6,4 м від опори в напрямку вул. Некрасова і на відстані 10,3 м від проїзної частини дороги вул. Некрасова на правому узбіччі знаходиться велосипед.

Велосипед розміщений на правій стороні паралельно до проїзної частини вул. Некрасова. На велосипеді від'єднано від місця кріплення переднє колесо, заднє колесо знаходиться на відстані 0,70 м від правого краю вул. Некрасова (Т. 1 а.п. 114-128).

Як вбачається з актів обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці від 24.07.2014 року, проїзна частина дороги по вул. Ковельська у м. Камені-Каширському, ширина якої становить 8,2 - 9,5 м., має ямковість 2-5 см, що не перевищує гранично допустимі норми ДСТУ 3597-97, дорожня розмітка відсутня (Т. 1 а.п. 151, 152).

З протоколу огляду велосипеда від 29.07.2014 року вбачається, що у велосипеді виявлено такі пошкодження: переднє колесо від'єднано від місця кріплення, від'єднано від рами, болотник деформований, зігнутий в праву сторону, колесо зігнуте зліва направо, вилка з лівої сторони увігнута до середини колеса, деформовані і від'єднанні від місця кріплення сипці, відламана ліва педаль - увігнута до середини осі заднього колеса, заднє колесо ввігнуте всередину з лівої сторони, ліва стійка багажника ввігнута до середини осі колеса, сідло повернуте передньою частиною назад, потертості на задній частині сідла у вигляді надриву шкірозамінника, права педаль зігнута до рами, наявні відлущення фарби, в місцях відлущення видно корозію металу, деформована рама зліва на право (Т. 1 а.п. 218).

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 29.07.2014 року в автомобілі «ВАЗ 21013», яким керував ОСОБА_1, виявлено такі пошкодження: розбите, поколене на дрібні частинки переднє вітрове скло, деформована резина, яка кріпить переднє вітрове скло до кузова, на передньому капоті наявні вм'ятини і відлущення фарби, розбита передня ліва фара і скло передньої лівої фари, деформовано передній номерний знак та передній бампер з лівої сторони, переднє ліве крило, на передньому лівому крилі наявні відлущення фарби і нашарування речовини коричневого кольору; деформований диск переднього лівого колеса, а також передній лівий надкрильник, передня ліва дверка; на передній лівій дверці наявне відшарування фарби зеленого кольору та нашарування речовини коричневого кольору; розбите скло у лівій передній дверці, самостійно ліва передня дверка не зачиняється, деформована задня ліва дверка, на якій наявне відлущення фарби і нашарування речовини коричневого кольору; на задній частині автомобіля розбитий правий фонар, який підсвічує номерний знак; з правої сторони автомобіля деформоване частково праве заднє крило, наявне відлущення фарби; на передній правій дверці - подряпина паралельно горизонтальної осі автомобіля (Т. 1 а.п. 215-216).

Згідно з висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 173 від 29.08.2014 року, основні і найбільш виражені суттєві пошкодження в автомобілі розташовані на лівій і передній частинах автомобіля і утворені при контакті з твердими предметами, напрямок деформуючого зусилля при пошкодженні передньої частини з переду назад, зліва направо, лівої частини зліва направо з переду назад. В момент первинного контакту взаємодіяли передня частина автомобіля «ВАЗ 21013», яким керував ОСОБА_1, і ліва частина велосипеда, яким керував ОСОБА_7 Місце зіткнення автомобіля «ВАЗ-21013» з велосипедом знаходиться на проїзній частині на лівій смузі руху (по якій їхав велосипедист) біля лівої бордюри в напрямку м. Ковель, де знаходяться сліди тертя переднього колеса велосипеда. Пошкодження на автомобілі «ВАЗ 21013» виникли внаслідок контактування з велосипедом, опорою телефонного зв'язку, а також під час руху транспортного засобу через нерівності дороги і твердими предметами (можливо дерева, кущі і т.д.) (Т. 2 а.п. 3-17).

З висновку судово-медичної експертизи від 12.07.2017 - 18.08.2014 р.р. вбачається, що під час огляду трупа ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: забій головного мозку, забій м'яких тканин лобної ділянки голови; закриті множинні злами ребер зліва та справа, забій легень, розрив тканини лівої легені по передній поверхні, пошкодження пристінкової плеври зліва, правобічний та лівобічний гемоторакс (1000 мл); гемоперетоніум (1000 мл), множинні розриви селезінки; крововиливи в жирову клітковину лівої нирки; забійні рани та садна в ділянці нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження виникли від контактів з тупими предметами. Виявлені тілесні ушкодження належать до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого, причиною смерті ОСОБА_7 є поєднана тупа травма тіла, що супроводжувалась з численними зламами кісток скелету із забоями та пошкодженням внутрішніх органів. Враховуючи морфологічні ознаки і локалізацію виявлених ушкоджень, вони могли утворитись від контактів з виступаючими частинами легкового автомобіля, що рухався, а також, з виступаючими частинами велосипеда, з послідуючим падінням на шляхове покриття. При цьому, в момент первинного контакту з автомобілем, чоловік знаходився за кермом велосипеда, первинний контакт виступаючих частин автомобіля відбувся з передньо-лівою поверхнею тіла велосипедиста (лобове зіткнення) (Т.1 а.п. 192-194).

Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 172 від 21.08.2014 року, на момент експертного огляду автомобіля «ВАЗ 21013» робоча гальмова система та система рульового керування знаходились в працездатному стані, а ходова частина знаходилась в технічно несправному і не працездатному стані. Технічна несправність ходової частини у вигляді деформації дисків і від'єднання штанги стабілізатора від місця установки на нижньому важелі підвіски переднього лівого колеса виникла під час дорожньо-транспортної пригоди.

Технічна несправність ходової частини автомобіля у вигляді зміни конструкції кріплення нижніх частин задніх амортизаторів була здійснена до дорожньо-транспортної пригоди. Зміна конструкції амортизаторів може привести до втрати курсової стійкості (здатності автомобіля, яким керує водій, зберігати заданий напрямок прямолінійного руху при дії на нього зовнішніх збуджуючих сил). Зафіксовування важеля приводу акселератора у нижньому положенні виникло через конструктивний обмежувач. Питання «Чи могло виникнути фіксування педалі акселератора у крайньому нижньому положенні внаслідок наїзду транспортного засобу колесами на ямковість конфігурації та розмірів, описаних в огляді місця події від 12.07.2014 року?» виходить за межі компетенції експерта автотехніка, оскільки, переміщення важеля приводу акселератора здійснюється водієм, яке залежить від психофізіологічного стану водія (Т. 1 а.п. 226-230).

З висновку судової автотехнічної експертизи № 7828 від 24.10.2014 року вбачається, що на момент експертної перевірки привід акселератора автомобіля «ВАЗ 21013» знаходиться в технічно-справному стані і може виконувати свої основні конструктивні функції. Щодо фіксування педалі газу в крайньому нижньому положенні, то його можна досягнути натискаючи на педаль не прямолінійно, а зі зміщенням педалі ногою ліворуч від поздовжньої осі автомобіля, долаючи конструктивну жорсткість важеля педалі. Під час експертної перевірки несправностей в приводі акселератора автомобіля «ВАЗ 21013» не виявлено, а некерованого набору швидкості автомобілем можна уникнути шляхом натискання водієм на педалі зчеплення і гальм з послідуючим вимиканням двигуна. Фіксування педалі акселератора в крайньому нижньому положенні призводить до некерованого збільшення числа обертів колінвала двигуна автомобіля «ВАЗ 21013», тобто виникає небезпека зростання швидкості руху автомобіля, при виявленні якої водій, згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в даному випадку зробити це шляхом натискання на педалі зчеплення і гальм з послідуючим вимиканням двигуна (Т. 2 а.п. 45-52).

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи № 7829 від 24.10.2014 року водій ОСОБА_1 мав технічну можливість зупинити автомобіль «ВАЗ 21013» до місця виявлення слідів юзу автомобіля з моменту виникнення несправності - фіксування педалі акселератора у крайньому нижньому положенні (з моменту попадання переднього лівого колеса в першу яму) шляхом застосування гальмування. У ситуації, що розглядається, водій автомобіля «ВАЗ 21013» повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.4. і п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме, рухатися зі швидкістю не більше 60 км/год, а при виникненні небезпеки для руху (в момент виникнення несправності - фіксування педалі акселератора у крайньому нижньому положенні, в момент попадання переднього лівого колеса в першу яму), негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля (Т. 2 а.п. 55-59).

Враховуючи вищенаведені докази, які узгоджуються між собою та у своїй сукупності відображають реальну картину дорожньо-транспортної пригоди і свідчать про те, що саме водій автомобіля «ВАЗ-21013» виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_7, і про те, що в автомобілі були проведені переобладнання з порушенням вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілого, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України.

Доводи обвинуваченого про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є незадовільний стан проїзної частини дороги по вул. Ковельська у м. Камені-Каширському, не спростовують його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки, як свідчать матеріали справи, він мав технічну можливість зупинити автомобіль, яким керував.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, виховувався у неповній сім'ї, частково відшкодував потерпілій ОСОБА_3 шкоду.

Також суд враховує характер допущених обвинуваченим порушень Правил дорожнього руху та експлуатації транспорту, і те, що внаслідок таких порушень наступили невідворотні наслідки, а саме: у результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_7 помер.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, суд визнає щире каяття. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив вибачення у потерпілих та висловлював жаль з приводу скоєного, що, на думку суду, свідчить про його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного та конкретних обставин вчинення злочину, думки потерпілих, яким шкода у повному обсязі не відшкодована у зв'язку з чим вони наполягали на суворому, реальному покаранні винного, а також беручи до уваги те, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Беручи до уваги наслідки вчиненого злочину і те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, що передбачений санкцією закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, тобто строком на 3 роки.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним, доцільним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст. ст. 75, 76 КК України суд не вбачає.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_3 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, і потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1, у якому вони, з урахуванням уточнених позовних вимог та відшкодуванням їм страховою компанією (у якій ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність) моральної шкоди у межах передбачених законом лімітів відповідальності, просять стягнути з ОСОБА_1 на користь кожної із них по 95000 грн. моральної шкоди, заподіяної їм смертю, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_7 Окрім того, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять стягнути з обвинуваченого на їх користь витрати, понесені на оплату допомоги представника потерпілого у кримінальному провадженні у розмірі по 2500 грн. кожній.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Внаслідок вчинення ОСОБА_1 злочину потерпіла ОСОБА_3 втратила чоловіка, а неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 втратили батька.

З показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 вбачається, що потерпілий ОСОБА_7, який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, проживав з дружиною та неповнолітньою дочкою ОСОБА_5, стосунки у сім'ї були хороші, разом з ОСОБА_3 вони вели спільне господарство, виховували та матеріально утримували неповнолітню дочку ОСОБА_5, а також матеріально допомагали дочці ОСОБА_4, яка проживає окремо від батьків у м. Луцьку, працює та навчається. Після смерті ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_3 стала неспокійною, замкненою, розгубленою, знаходиться у пригніченому стані, часто плаче.

Окрім того, свідок ОСОБА_14 дала показання про те, що потерпіла ОСОБА_4 деякий час вимушена була залишатися вдома з матір'ю ОСОБА_3 щоб підтримати останню, в зв'язку з чим не могла ходити на роботу.

Свідок ОСОБА_16 суду дала показання про те, що потерпіла ОСОБА_4 після смерті батька стала вразливою та неспокійною, і щоб оплачувати своє навчання та проживання в найманій квартирі почала працювати на двох роботах, оскільки раніше матеріально їй допомагав батько ОСОБА_7

Таким чином, суд приходить до висновку, що потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, оскільки втрата близької, рідної людини (чоловіка та батька) спричинила їм глибокі душевні страждання і призвела до вимушених незворотних змін у їхньому житті.

При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує характер та глибину душевних страждань потерпілої ОСОБА_3, яких вона зазнала як дружина покійного ОСОБА_7, з яким спільно проживала, вела домашнє господарство і виховувала двоє дітей, характер та обсяг болю і страждань потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яких вони зазнали внаслідок втрати батька, характер вимушених у їх життєвих стосунках змін, які є незворотними, а також ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_1, у тому числі і те, що злочин вчинено необережними діями останнього, та його матеріальний стан. Окрім того, суд враховує і те, що обвинувачений сплатив потерпілим 11000 грн., чого вони не заперечували у судовому засіданні, а документально підтверджена їм майнова шкода відшкодована страховою компанією (Т.2 а.п. 159), окрім того, в межах лімітів відповідальності моральну шкоду зобов'язався відшкодувати страховик (як про це зазначається у заяві потерпілих про уточнення позовних вимог - Т. 2 а.п. 157).

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності та виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості і добросовісності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги цивільних позивачів належить задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь кожної із потерпілих по 55000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 05 лютого 2015 року за клопотанням потерпілих у кримінальному провадженні у зв'язку з розглядом цивільного позову було призначено судову психологічну експертизу, на вирішення якої зокрема ставилося питання про те, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані потерпілим моральні страждання, однак у подальшому потерпілі відмовилися від її проведення.

Доказів, які б свідчили про те, що моральна шкода спричинена у більшому розмірі, про який потерпілі вказали у позовній заяві, суду не надано.

На підставі ч. 1 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають також стягненню понесені потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого у кримінальному провадженні, у сумі по 2500 грн. кожній, розмір яких підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордера № 26 від 14 жовтня 2014 року, № 32 від 29 грудня 2014 року (Т. 1 а.п. 45) та розрахунком суми гонорару (Т. 2 а.п. 158).

Окрім того, з обвинуваченого ОСОБА_1, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 1965 грн. 60 коп. (Т. 1 а.п. 225) та транспортно-трасологічної експертизи у сумі 2956 грн. 80 коп. (Т. 2 а.п. 2).

Згідно зі ст. 100 КПК України речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21013», р.н.з НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, належить повернути законному володільцю ОСОБА_1, велосипед марки «Ардіс», що знаходиться на зберіганні на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, - передати потерпілій ОСОБА_3

У зв'язку із частковим задоволенням цивільного позову арешт, що накладений ухвалою суду від 29 грудня 2014 року на майно обвинуваченого, необхідно залишити в силі.

Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, видане Камінь-Каширським ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області 11 серпня 2009 року, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, необхідно направити у Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Камінь-Каширського, Любешівського та Ратнівського районів.

З метою запобігання вчиненню інших правопорушень строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами ОСОБА_1 необхідно продовжити до вступу вироку в законну силу.

Беручи до уваги, що прокурор не навів будь-яких достатніх підстав вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тяжкість злочину сама по собі не може бути достатньою підставою для обрання виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 належить залишити попередній - особисте зобов'язання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов'язання.

Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, видане Камінь-Каширським ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області 11 серпня 2009 року, направити у Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Камінь-Каширського, Любешівського та Ратнівського районів.

Строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами ОСОБА_1 продовжити до вступу вироку в законну силу.

Арешт, що накладений ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 29 грудня 2014 року на майно ОСОБА_1, залишити в силі.

Цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3, заявлений останньою в її інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 55000 гривень (п'ятдесят п'ять тисяч) моральної шкоди, завданої їй злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 110000 гривень (сто десять тисяч) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином їй та неповнолітній ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, у розмірі по 2500 гривень (дві тисячі п'ятсот) кожній.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 1965 гривень (ода тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять) 60 копійок та транспортно-трасологічної експертизи у сумі 2956 гривень (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) 80 копійок.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21013», р.н.з. НОМЕР_2, - повернути законному володільцю ОСОБА_1, велосипед марки «Ардіс» - передати потерпілій ОСОБА_3.

Строк відбуття покарання обчислювати з часу приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий:О. В. Антонюк