АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/295/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1051/15Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Кальник А.М., Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- задоволено в повному обсязі.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який згідно технічного паспорту, виготовленого 13 лютого 2008 року приватним підприємством «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор», інвентарний №2765, реєстраційний НОМЕР_2, розташований на земельній ділянці площею 1200 кв. м. та складається із: чотирикімнатного житлового будинку 2008 року побудови, загальною площею, 95,4 кв.м., житловою площею 50,9 кв.м. (літер А-1); вбиральні 2008 року побудови (літер б).

В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати за даним позовом на загальну суму 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн. 10 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.

В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя залишено у власності ОСОБА_3 люстру скляну вартістю 1780,00 грн. та персональний комп'ютер вартістю 4962,19 грн., який складається з LCD монітору «Samsung 2240» діагональ 22 дюйми, системного блоку «Bravo», клавіатури та миші.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 частину вартості вищевказаного майна, яке підлягає поділу у сумі 3371 (три тисячі триста сімдесят одна) грн. 10 коп., судові витрати за зустрічним позовом на загальну суму 147 (сто сорок сім) грн. 13 коп., а всього стягнуто 3518 (три тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 23 коп.

В задоволенні інших позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу в якій прохає рішення суду першої інстанції змінити в частині поділу майна, що є об'єктом сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_3 частку від ринкової вартості домоволодіння та ринкової вартості проведених в ньому поліпшень нерухомого майна з урахуванням рівності прав на дані поліпшення в об'ємі 7/25. Апелянт вважає, що рішення суду в цій частині винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається зокрема на те, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 03 січня 2006 року відповідач ОСОБА_2 придбав за 5200 грн. (еквівалент 1000 доларів США) у гр. ОСОБА_4 незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Вказаний незавершений будівництвом будинок на час його придбання не був придатний для проживання та не відповідав вимогам жилого приміщення, оскільки складався із стін та перекриття. При цьому вікна, підлога та опалення з часом стали непридатними для використання та підлягали заміні. Крім того в середині будинку не були проведені жодні оздоблювальні роботи, до будинку не були проведені відповідні комунікації (електроенергія, газ, вода, каналізація).

3 червня 2006 року Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, актовий запис № 38.

На протязі близько трьох з половиною років подружжя проживало в орендованій квартирі та здійснювало ремонтно-будівельні роботи направлені на приведення недобудованого будинку у придатний стан для подальшого проживання. При цьому обидва з подружжя працювали, чоловік - сезонно трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва в ТОВ «Агрофірма ім. Довженка», дружина на протязі 2006-2010 років продавцем, з 2010 по 2013 рік в Шишацькій ЦРЛ ліфтером. Відповідний заробіток отриманий, як в грошовій, так і в натуральній формі (продукти харчування) спрямовували на потреби сім'ї в тому числі на здійснення ремонтно-будівельних робіт у будинку.

Крім того фінансову допомогу подружжю для будівництва будинку надавала ОСОБА_5 Сума такої допомоги становила 5000 доларів США, які були отримані нею за продаж належного їй будинку та в подальшому передані донці - позивачу за основним позовом.

13 лютого 2008 року приватним підприємством «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» складено технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 (інвентарний номер 2765, реєстраційний 33088212), 30 липня 2010 року вказаним підприємством проведено уточнення даних технічного паспорту, згідно яких інвентаризаційна вартість житлового будинку разом з вбиральнею становить 38684,00 грн. При цьому в розділі характеристика будинку зазначено наявність інженерного обладнання (електрика, водопровід, каналізація, газопровід, місцеве водяне опалення).

10 березня 2011 року виконавчим комітетом Шишацької селищної ради на підставі його ж рішення від 24 лютого 2011 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно згідно якого житловий будинок з господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2

2 червня 2011 року приватним підприємством «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_2

10 лютого 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 62 СК України визначено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи з визначення поняття житлового будинку, яке наводиться у ст. 380 ЦК України, місцевий суд вірно дійшов висновку, що до укладання шлюбу ОСОБА_2 було придбано незавершений будівництвом житловий будинок, який не відповідав на час його придбання встановленим вимогам та не був призначений для проживання у ньому та по суті складався із оформлених у вигляді відповідної конструкції будівельних матеріалів. Внаслідок спільних фінансових та трудових затрат сторін, здійснених в період шлюбу, вказана будова була приведена у відповідність до встановлених законом для житлових будинків вимог, стала придатна для проживання та фактично набула статусу житлового будинку, у розумінні ст. 380 ЦК України, істотно збільшивши свою вартість.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 72 від 25 липня 2014 року: ринкова вартість спірного домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з поліпшеннями без урахування ПДВ складає 250139 грн; ринкова вартість проведених в домоволодінні поліпшень складає 139621 грн. У зв'язку з проведенням ремонтно-будівельних робіт в домоволодінні в період з березня 2007 по 10 лютого 2014 року ринкова вартість вказаного об'єкта нерухомості збільшилась на невід'ємні поліпшення на суму 139621 грн. Ринкова (дійсна) вартість домоволодіння, станом на момент проведення експертизи, без врахування поліпшень та ремонтно-будівельних робіт складає 108661 грн. Поліпшення виконані в період з березня 2007 по 10 лютого 2014 року у загальній вартості домоволодіння складають 14/25 частини. Склад невід'ємних поліпшень домоволодіння визначено в ухвалі суду про призначення експертизи, а їх ринкова вартість становить 139621 грн. Частка ОСОБА_3 з урахуванням ринкової вартості домоволодіння та ринкової вартості проведених в ньому невід'ємних поліпшень нерухомого майна з урахуванням рівності прав на дані поліпшення складає 7/25.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині поділу житлового будинку, місцевий суд виходив з положень ч.1 ч.2 ст. 70 СК України, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними та при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. А тому, прийшов до висновку що єдиним можливим шляхом поділу спільного майна подружжя є визнання за позивачем права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та залишення даного об'єкта нерухомості у спільній частковій власності сторін, оскільки наведена у експертному висновку частка ОСОБА_3 у спірному домоволодінні у розмірі 7/25 не відповідає фактичним обставинам справи та на думку суду є значно більшою.

Такий висновок, на думку колегії суддів, повністю узгоджується з диспозицією ч. ст. 62 СК України, згідно якої якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.

Крім того, вказаний висновок місцевий суд обґрунтував в мотивувальній частині рішення з посиланням на докази, досліджені в ході розгляду справи, як у їх сукупності, та і окремо кожного.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, судомапеляційної інстанції не встановлено порушень норм матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Обідіна О.І. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області _________________ Панченко О.О.