Справа № 276/1347/13-к

Провадження по справі№ 1-кп/276/1/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року смт. Володарськ-Волинський

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Криницький Л. В.

при секретарі Свиридок А.В.

за участю:

прокурора Кутлиєва Б.Н.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду кримінальне провадження відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лизник Володарсько-Волинського району,

українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого

начальником управляння технічного нагляду, охорони праця та

пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в

Житомирській області, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого, за ч.1 ст. 189 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, працюючи начальником управління технічного нагляду охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, достовірно знаючи, що жодних передбачених законом прав на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, він не мав, однак з метою незаконного збагачення, застосовуючи погрози обмеження прав та законних інтересів на зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_1, незаконно вимагав у останньої грошові кошти за наступних обставин.

Так, 17 лютого 2013 року приблизно о 12годині, знаходячись у приміщенні торгівельної точки ОСОБА_1, яка розташована по АДРЕСА_2, ОСОБА_2 діючи умисно і з корисливих мотивів, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, висловив у рішучій формі вимогу сплатити йому грошові кошти в сумі 6 000 гривень відразу та по 500 гривень в подальшому щомісячно, як нагороду за користування орендованим, згідно договору оренди від 01.02.2011 року нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, укладеним між ним та ОСОБА_4, не змінюючи при цьому умови вказаного договору оренди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання чужого майна, з

метою забезпечення вигідної для себе поведінки потерпілої, ОСОБА_2 17.02.2013 року близько 12 години почав погрожувати ОСОБА_1 обмежити її права і свободи на зайняття підприємницькою діяльністю, яке виразилось у висловлюванні погроз щодо створення умов, які змусять її залишити орендоване приміщення та припинити

- 2 -

підприємницьку діяльність.

Потерпіла ОСОБА_1 сприймаючи погрози зі сторони ОСОБА_2 дійсними, реальними, змушена була повідомити, що зараз у неї не має фінансової змоги платити таку суму, однак в травні поточного року, після отримання виручки від продажу, вона надасть йому вказану суму грошей.

Переслідуючи свою мету на незаконне отримання грошових коштів шляхом вимагання, ОСОБА_2 11 травня 2013року та 6 червня 2013 року з належного йому телефону із абонентським номером мобільного оператора НОМЕР_2 кілька разів телефонував на абонентський номер мобільного оператора НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_1 та у ході телефонних розмов у категоричній формі наполягав на передачі останньою йому грошових коштів, при цьому погрожуючи їй обмеженнями та перешкоджаннями у здійсненні підприємницької діяльності. Усвідомлюючи своє безвихідне становище та небезпеку заподіяння матеріальної шкоди у разі ігнорування вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 просила його дати їй час на збирання грошей і здійснення виплати їх частинами.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на вимагання чужого майна, з метою підтвердження своїх погроз як таких, що можуть бути реалізовані і спроможні примусити ОСОБА_1 вчинити дії щодо передачі грошей, ОСОБА_2, 15 червня 2013 року близько 15 години, знаходячись у частині приміщення, розташованого по

АДРЕСА_2, в якій свою підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_5, діючи умисно, в присутності ОСОБА_6, пошкодив майно ОСОБА_1, а саме перерізав кабель електропостачання, який проходив через приміщення та подає електроенергію до торгівельної точки ОСОБА_1.

У цей же день, близько 17 години, ОСОБА_1, виявивши відсутність електроенергії, з метою попередження псування продуктів була змушена за допомогою продовжувача підключитись до електромережі в сусідньому будинку, однак через декілька хвилин до магазину знову приїхав ОСОБА_2, який не припиняючи своєї злочинної діяльності, у грубій формі наголосив ОСОБА_1 на необхідність передачі йому грошових коштів.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вимагання чужого майна, ОСОБА_2, 19 червня 2013 року приблизно о 12 годині знаходячись у орендованому ОСОБА_1 приміщенні, знову висловив погрози на адресу останньої, що у разі не надання йому грошових коштів, він не дасть їй можливості здійснювати підприємницьку діяльність у вказаному приміщенні. На підтвердження своїх погроз, він власноручно від'єднав продовжувач від електромережі і таким чином відключив електропостачання до торгівельної точки, тим самим створив умови, які змусили потерпілу вважати, що її правам та законним інтересам загрожує реальна небезпека.

Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_2 20 червня 2013 року у телефонному режимі зініціював зустріч із ОСОБА_1 на вулиці Лесі Українки в

м. Житомирі. Зустрівшись приблизно о 16 годині на вказаній вулиці із ОСОБА_1, ОСОБА_2 в черговий раз у категоричній формі висловив їй вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів. Усвідомлюючи безвихідність ситуації, остання повідомила, що їй необхідно зібрати борги, щоб передати грошові кошти ОСОБА_2

В подальшому, потерпіла ОСОБА_1, сприймаючи погрози ОСОБА_2 як реальні, а вимоги щодо передачі грошей -безпідставними, діючи з метою захисту своїх законних інтересів, як приватного підприємця та припинення незаконних дій ОСОБА_2, звернулась до правоохоронних органів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання чужого майна та бажаючи довести свої дії до кінця, 27 червня 2013 року приблизно о 16 годині, ОСОБА_2 у ході телефонної розмови призначив зустріч ОСОБА_1 на автостоянці, яка розташована перед фасадною стороною торгівельного центру " Метро" у м. Житомирі пол. Вул.. Ватутіна,55-в та висловив незаконну вимогу щодо передачі йому грошових коштів.

-3-

При цьому, у відповідності до наказу № 160 від 21.06.2013 року начальника Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, ОСОБА_2 у період з 26 по 27 червня 2013 року повинен був перебувати у відрядженні для участі в нараді в Державній науковій установі " Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім.. Леоніда Погорілого" в смт. Дослідницьке Київської області.

27 червеня 2013 року, приблизно о 17 годині 13 хвилин, перебуваючи за адресою: у м. Житомирі по вул.. Ватутіна, 55-в, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_1, шляхом вимагання, грошові кошти в сумі 6000 грн. та висунув вимогу щодо наступної передачі йому грошових коштів в сумі 500 гривень, щомісячно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини у інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що він дійсно був засновником ПСП " Прогрес" в с. Березівка Володарсько-Волинського району. 1.02. 2012 року між ним та чоловіком потерпілої ОСОБА_4 був укладений договір оренди. З ОСОБА_1 він договір не укладав. 11.10.2012 року він вийшов із засновників сільгосппідприємства " Прогрес". Майно ПСП " Прогрес" було передано ПП " СП" "Тадетел", засновник якого є ОСОБА_9, який став висловлювати йому незадоволення стосовно того, що він пустив ОСОБА_1 у приміщення в якому вона зробила магазин. ОСОБА_9 сказав йому, що він хоче отримати від ОСОБА_1, за час її перебування в орендованому приміщенні по 500 гривень за місяць, тобто 6000 гривень, а у разі невиконання його вимог він ці гроші стягне з нього у судовому порядку.

Враховуючи, що він працює в державних органах, а ОСОБА_9 непередбачена людина, то він звернувся до ОСОБА_1 по питанню сплати грошей в ПП "СП"Тадетел" за оренду приміщення. Для чого і для кого необхідно віддати гроші він повідомив ОСОБА_1, яка як він вважав уповноважена вести з ним перемовини від імені свого чоловіка, з яким був укладений договір оренди. Він пропонував ОСОБА_1 внести гроші на рахунок ПП "СП""Тадетел", але вона сказала, що рахунки заблоковані. ОСОБА_1 погодилась дати йому 6000 гривень для того щоб він передав їх ОСОБА_9. На ОСОБА_1 він не здійснював ніякого тиску, ніяких дій, що перешкоджали їй здійснювати підприємницьку діяльності він не вчиняв, в магазині він електропостачання не відключав, переноски не виривав та не шкодив.

Слідчий, який розслідував кримінальне провадження сфабрикував справу. Чому ОСОБА_1 зайняла таку позицію йому невідомо.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 не визнає своєї вини у інкримінованому йому злочині його вина стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

- Так, потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що її чоловік, ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа - підприємець і вони вирішили відкрити магазин в

с. Торчин. Знаючи про існування вільного приміщення, яке раніше використовувалось під клуб та костьол, а потім ніким не використовувалось і стояло в занедбаному стані, припускаючи, що вказане приміщення належить сільгосппідприємству " Прогрес",

засновником якого був ОСОБА_2, вона з чоловіком і звернулись до ОСОБА_2 по питанню оренди вказаного приміщення. 01.02. 2011 року в м. Житомирі в службовому кабінеті ОСОБА_2, між ОСОБА_2 та її чоловіком був укладений договір оренди, текст якого запропонував ОСОБА_2. Згідно договору, орендна плата за рік оренди становила 1 гривню, але за усною домовленістю вона з чоловіком повинні були сплачувати особисто ОСОБА_2 по 100 гривень, щомісячно. В той же день вона дала ОСОБА_2 200 гривень за наступні два місяці оренди приміщення.

Приміщення потребувало капітального ремонту, який вони з чоловіком зробили за власні кошти та стали торгувати. За цей час через кожні 3-5 місяців до магазину приїздив ОСОБА_2 і вона йому передавала гроші в сумі від 300 до 500 гривень в залежності за скільки місяців заборгувала, із розрахунку 100 гривень за місяць оренди приміщення.

- 4 -

В середині лютого 2013 року до магазину в с. Торчин, в якому вона торгувала приїхав ОСОБА_2, який сказав, що у неї вже налагодилась торгівля, а тому якщо вони з чоловіком хочуть працювати то повинні сплатити йому одноразово 6000 гривень, а в подальшому по 500 гривень щомісячно за те, що він не буде їм перешкоджати в здійсненні підприємницької діяльності, а інакше він відключить світло, застосує до неї штрафні санкції. Вона відповіла, що таких грошей у неї з чоловіком немає, що вони витратили значні кошти на ремонт будівлі і мають малий прибуток, на що ОСОБА_2 пригрозив, що якщо вони не будуть виконувати його умови то на їх місці будуть працювати інші люди.

В подальшому ОСОБА_2 телефонував їй, погрожував, що вижене її з магазину, відріже електропостачання, якщо вона не сплатить йому зазначені ним суми.

15.06. 2013 року, приблизно о 17 годині вона виявила, що в холодильнику магазину почали танути заморожені продукти. ОСОБА_5, яка торгувала в сусідньому магазині їй розповіла, що приблизно о 15 годині до магазину під'їжджав ОСОБА_2 з якимось чоловіком та відрізав світло від магазину. Через декілька хвилин під'їхав ОСОБА_2, який підтвердив, що він перерізав електропостачання до магазину та пригрозив їй, що якщо вона не сплатить йому визначену ним суму грошей, за користування приміщенням під магазин, то у неділю 16.06. 2013 року може вивозити продукти харчування із магазину. Так як світла не було то вона змушена була протягнути переноску від будинку ОСОБА_10.

19.06. 2013 року до магазину під'їхав ОСОБА_2, який відірвав переноску та погрожував їй закриттям магазину, застосуванням штрафних санкцій.

ОСОБА_2 і в подальшому, в телефонному режимі, вимагав від неї гроші за оренду приміщення, призначав зустрічі.

Щоб захиститись від ОСОБА_2 вона змушена була звернутись до правоохоронних органів. Під контролем правоохоронних органів, в м. Житомирі, на автостоянці, яка розташована навпроти торгівельного центру " Метро" вона передала ОСОБА_2 6000 гривень.

Під час вимагання грошей ОСОБА_2 ніколи не згадував ОСОБА_9 та не говорив, що саме ОСОБА_9 вимагає гроші за оренду приміщення. У вказаний період вона неодноразово зустрічалась з ОСОБА_9, який жодного разу не говорив їй про орендоване приміщення та про необхідність здійснення плати за нього. Так як енергопостачання в магазин здійснювалось через лінію електропостачання ПП "СП" "Тадетел" то вона по електролічильнику, який знаходився в магазині проводила сплату за спожиту електроенергію у вказане сільгосппідприємство. Заборгованості у неї перед ПП "СП""Тадетел" не було.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що в 2011 році між ним та ОСОБА_2 був укладений договір оренди приміщення в с. Торчин, в укладанні якого приймала участь його дружина, ОСОБА_1 Згідно усної домовленості за оренду приміщення вони повинні були платити ОСОБА_2 щомісячно по 100 гривень. Вони давали ОСОБА_2 гроші, але потім ОСОБА_2 забажав, щоб вони з дружиною платили йому по 500 гривень за місяць і одноразово віддали йому 6000 гривень. ОСОБА_2 став від його дружини

вимагати гроші, погрожував забрати приміщення. ОСОБА_2 мав претензії до дружини так як вона фактично займалась магазином, а тому між ним та ОСОБА_2 ніякої розмови не було. В червні місяці в магазині не стало світла, до якого був відрізаний кабель. Від дружини йому відомо, що це зробив ОСОБА_2. Вони змушені були провести продовжувач до сусідньої хати. Від дружини йому відомо, що ОСОБА_2 неодноразово їй телефонував вимагаючи гроші, погрожуючи виселити їх із приміщення.

В червні 2013 року дружина сказала, що їй необхідно передати гроші ОСОБА_2 і вони поїхали до магазину " Метро" в м. Житомирі де і відбулась передача грошей.

Приміщення, яке вони орендували у ОСОБА_2 вони відремонтували так як воно було без вікон та дверей.

- 5 -

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що з березня 2012 року він орендує приміщення у ОСОБА_2 за що йому платить орендну плату. Спочатку ОСОБА_2 з нього не брав орендної плати три місяці, а потім він заплатив ОСОБА_2 900 гривень за наступні три місяці оренди. Він бачив, що до ОСОБА_1 неодноразово приїздив ОСОБА_2 і вони між собою спілкувались. Що за відносини були між ними йому не було відомо. Одного разу в орендоване ним приміщення магазину зайшов ОСОБА_2, який мав при собі плоскозубці. Він сказав, що все погоджено в РЕСі, а тому став на табуретку, на холодильник та відкусив плоскозубцями приблизно два метри електропроводки, яка вела в приміщення магазину ОСОБА_1. ОСОБА_2 змотав провід та вийшов на вулицю до автомобіля " Део Ланус" на якому він приїхав. Вчора до нього приїхав ОСОБА_2 з ще одним чоловіком та вимагав від нього щоб в суді він сказав, що це нібито він, а не ОСОБА_2 перерізав кабель в магазині. Так як йому погрожували то він зателефонував слідчому, який розслідував дану кримінальну справу.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що влітку 2013 року йому зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що у неї відрізали світло в магазині, а тому вона шукала переноски. Він велосипедом поїхав до магазину протягнув переноску, відремонтував розетку. Коли він був ще в приміщення магазину до в приміщення зайшов ОСОБА_2 та викликав ОСОБА_1 на вулицю. Коли ОСОБА_1 зайшла в приміщення магазину то вона плакала та сказала, що ОСОБА_2 сказав їй забрати свої речі, а то він викине їх із приміщення. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що то ОСОБА_2 перерізав кабель електропостачання, що вона у нього орендує приміщення і що їй необхідно йому передати гроші.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона проживає в селі Торчин неподалік магазину в якому торгує ОСОБА_1 Влітку 2013 року, точної дати вона не пам'ятає, до неї прийшла ОСОБА_1 з проханням підключитись до її мережі електропостачання так як в магазині відключили чи відрубали світло, а у неї в холодильниках зберігаються продуктами харчування. Хто відключив світло в магазині ОСОБА_1 їй не пояснювала. З розетки, яка розташовувалась в належному їй будинку, до магазину в якому торгує ОСОБА_1, було протягнуто переноску. Через день чи два вона побачила як якийсь чоловік , який стояв біля магазину, в присутності інших громадян, тягне переноску намотуючи провід на руку і таким чином вирвав розетку, яка знаходилась в її будинку. На відстані, того чоловіка вона не впізнала, але пізніше довідалась, що змотував переноску та вирвав у неї розетку ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що магазин в селі Торчин, в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1, розташований через город від належного йому будинку. Влітку 2013 року, точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_1 сказала, що в магазині немає світла та попросила тимчасово підключити переноску до розетки в його будинку. Він дав дозвіл, а тому до магазину була протягнута переноска. Вказану переноску хтось перерубав чи перерізав, а тому ОСОБА_1 змушена була протягнути переноску від другого сусіда. В тій хаті господарі будинку повмирали. Про те6, що перерубали чи перерізали переноску йому відомо від його дружини ОСОБА_12

- свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона працює соціальним працівником, а тому літом 2013 року вона зайшла в магазин с. Торчин, де працює ОСОБА_1, щоб придбати своїм підопічним продукти харчування. В той час до магазину зайшов ОСОБА_2, який попросив її вийти із магазину. Коли вона вийшла на вулицю то побачила незнайомого їй чоловіка, який став їй говорити, що він хоче вказаний магазин взяти в оренду, що в цьому приміщенні вони зможуть робити весілля, поминальні обіди на що вона відповіла незнайомому чоловікові, що ОСОБА_1 вже дано таке робить у орендованому приміщенні. Вона висловила здивовання, як ОСОБА_1 може віддати приміщення коли вона в нього вклала такі гроші, коли вона із "громадської вбиральні" без вікон та дверей зробила нормальне приміщення.

В цей час із магазину вийшов ОСОБА_2, який підняв кабель продовжувача,

- 6 -

який подавав електричний струм від сусідньої хати до магазину, та став його виривати. Вона стала сваритись на ОСОБА_2, щоб він не чіпав кабель, що в магазині працюють холодильники в яких продукти харчування, морозиво, пригрозила йому викликати працівників міліції. ОСОБА_2 на її слова зреагував та припинив свої дії. При їй ОСОБА_2 більше кабелю продовжувача не чіпав.

Вона в магазині ОСОБА_1 брала товари в борг і таким чином вона заборгувала їй 4000 гривень. Після відвідин ОСОБА_2 магазину, яких вона була свідком, до неї звернулась ОСОБА_1 з проханням повернути їй борг так як їй необхідні були гроші, щоб віддати ОСОБА_2 за оренду приміщення. Вона змушена була продати одну із своїх корів та віддала ОСОБА_1 борг.

В селі вона проживає з 1988 року, а тому їй відомо, що приміщення в якому розташований магазин ОСОБА_1 раніше використовувалось під клуб, потім під капличку, а потім пустувало в якому не було підлоги, вікон, дверей.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона проживає в селі Торчин Володарсько-Волинського району через дорогу від магазину в якому торгує ОСОБА_1. Їй відомо, що влітку 2013 року в магазині було відсутнє освітлення, яке було відключене від лічильника, який розташований в сусідньому магазині, належному ОСОБА_6. Вона чула як ОСОБА_1 просила ОСОБА_6 підключити електропостачання до її магазину на що він відповів, що він його не відключав і щоб підключив електропостачання той хто його відключив. Від мешканців села вона чула, що електропостачання до магазину ОСОБА_1 відключив ОСОБА_2 Вона бачила, що потім від магазину до хати ОСОБА_10 вів кабель електропостачання, який згодом хтось перерізав чи перерубав, а тому ОСОБА_1 змушена була провести інший кабель до будинку ОСОБА_14. Вона бачила як до магазину ОСОБА_1 двічі під'їжджав автомобіль на якому їздить ОСОБА_2. Одного разу ОСОБА_2 приїздив з незнайомим їй чоловіком. Вона, проходячи повз них, чула, що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 розмовляють по питанню електропостачання магазину, але про що конкретно вони говорили вона не пам'ятає. В той же час ОСОБА_1 попросила її повернути їй борг за продукти харчування, які вона брала в магазині в набор, але у неї грошей не було, а тому вона борг по даний час не повернула.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що з лютого 2013 року вона з чоловіком орендували приміщення під магазин у ОСОБА_2, з яким уклали договір оренди. Вона бачила як до ОСОБА_1 разів два приїздив ОСОБА_2 і між ними відбувалась сварка. Вона чула як ОСОБА_2 кричав, щоб ОСОБА_1 покидала приміщення магазину. В червні 2013 року, точної дати вона не пам'ятає, вона пішла із магазину додому, а в магазині залишився її чолові, ОСОБА_6. Коли вона поверталась то побачила, що з приміщення в якому розташовується її магазин вийшов ОСОБА_2, який в руках тримав кусок кабелю та плоскозубці. Від чоловіка вона довідалась, що ОСОБА_2 відрізав провід з електропроводки до магазину ОСОБА_1. Вона була свідком того, як ОСОБА_1 проводила собі електропостачання за допомогою продовжувачів від ОСОБА_10, а потім від хати ОСОБА_14.

Вчора, 3.02. 2014 року, вона бачила як до її чоловіка приїздив ОСОБА_2 з ОСОБА_17 та вимагали від чоловіка розповісти в суді, що це нібито він, а не ОСОБА_2 перерізав кабель в магазині.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що влітку 2013року, точної дати вона не пам'ятає, вона знаходилась в приміщенні магазину, яке орендує ОСОБА_1 в

с. Торчин. В цей час до магазину зайшов ОСОБА_2, який викликав ОСОБА_1 на вулицю. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернулась заплаканою та сказала, що ОСОБА_2 сказав їй, що якщо вона не вибереться з магазину то він викине товар. ОСОБА_1 в той період позичила у неї 3000 гривень щоб віддати ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що від сусідки вона довідалась, що в магазині ОСОБА_1 відключили світло. Коли вона прийшла до магазину то довідалась, що ОСОБА_1 шукає продовжувачі для електропостачання. В цей час до

- 7 -

магазину зайшов ОСОБА_2, який викликав ОСОБА_1 на вулицю і вони стали між собою голосно говорити. Коли ОСОБА_1 зайшла до магазину то вона плакала та сказала, що ОСОБА_2 не дасть їй працювати. Так як в магазин привезли ковбаси, морозиво то потрібно було щоб працювали холодильники, а тому продовжувач ОСОБА_1 протягнула до хати ОСОБА_10. Вказана подія відбулась в той же день коли ОСОБА_2 перерізав електропроводку. Приміщення, яке використовує ОСОБА_1 було закинуте, без вікон, без дверей і використовувалось під туалет.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, вона була заборгувала приблизно 400 гривень в магазин ОСОБА_1 В червні 2013 року їй дзвонила ОСОБА_1 та просила віддати їй борг, який утворився із-за того, що вона іноді брала в магазині товар в набор, тобто під запис. ОСОБА_1 їй говорила, що гроші їй необхідні терміново, щоб з кимось розрахуватись, а з ким вона не сказала. Від мешканців села їй відомо, що ОСОБА_2 відрізав електропостачання в магазин ОСОБА_1 Більше їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що він знайомий з ОСОБА_1 так як працював керівником ПСП" Прогрес". Коли він працював керівником сільгосппідприємства то приміщення, в якому на даний час розташований магазин ОСОБА_1, не використовувалось. Про стосунки, які склались між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про вимагання грошей йому відомо від слідчого, сам він свідком будь-яких подій не був.

Свідок ОСОБА_22, яка працює сільським головою с. Березівка, до сільської ради якої входить с. Торчин, суду показала, що приміщення в с. Торчин в якому розташовується магазин ОСОБА_1, на балансі сільської ради не перебуває, що вказане приміщення не є розпайованим, не було воно в резервному фонді та кредиторській заборгованості. Їй відомо, що ОСОБА_1 використовує дане приміщення років 2-3 роки, що вона поставила в приміщенні вікна, двері, відремонтувала його так як приміщення було в занедбаному стані. Під приміщення магазину ОСОБА_1 укладала з сільською радою договори оренди на землю.

- свідок ОСОБА_23, яка працює головним бухгалтером ПП "СП" "Тадетел" суду показала, що в 2013 році ОСОБА_1 - зверталась до неї по питанню сплати за користування електроенергією, якою вона користується працюючи в магазині с. Торчин. Вона просила дати їй рахунки ПСП " Прогрес" для перерахування коштів за електроенергію. Вона їй пояснювала, що ПСП " Прогрес" давно не працює, рахунки старі та не обслуговуються банком, але вона дала ОСОБА_1 старі рахунки. Через деякий час ОСОБА_1 її повідомила, що надані їх банківські рахунки ПСП

" Прогрес" банком не обслуговуються. Їй, як бухгалтеру, відомо, що приміщення в якому розташовується магазин ОСОБА_1 в с. Торчин на балансі ПП "СП"

" Тадетел" не перебуває. Енергопостачання вказаного магазину здійснюється по електромережі належній ПП "СП" " Тадетел", а тому за спожиту електроенергію

ОСОБА_1 сплачує ПП СП " Тадетел". Так як чоловік ОСОБА_1 працює електриком в ПП " СП" " Тадетел" то за спожиту в магазині електроенергію, кошти відраховуються із його заробітної плати. Заборгованості ОСОБА_1 перед ПП "СП""Тадетел", за спожиту електроенергію, немає.

Засновником ПП"СП" "Тадетел" є ОСОБА_24, директором ОСОБА_25, але фактично керував підприємством батько засновниці ОСОБА_9.

Будь-яких розмов ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 заборгувала перед підприємством будь-які кошти вона не чула. Що за ситуація між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їй не відомо.

- свідок ОСОБА_26, який розслідував дане кримінальне провадження, суду показав, що під час перебування кримінального провадження в суді, йому телефонував свідок ОСОБА_6 та повідомив, що до нього з представниками "Лезниківського кар'єру" приїздив обвинувачений ОСОБА_2, який йому погрожував та вимагав змінити показання, які він давав під час досудового розслідування . ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_6, щоб він в суді сказав, що кабель перерізав він, а не ОСОБА_2.

- 8 -

Ту обставину, що 3.02.2014 року ОСОБА_2 приїздив до свідка ОСОБА_6 та мав з ним розмову підтвердила свідок ОСОБА_17 , яка підтверджуючи вказану обставину розповіла іншу версію, що вона як засновник ПСП " Прогрес" попросила ОСОБА_2 супроводити її до ОСОБА_6 з метою розірвати договір оренди приміщення належного сільгосппідприємству, яке ОСОБА_6 використовує під магазин в с. Торчин. По дорозі вони зустріли працівника "Лезниківського кар'єру" ОСОБА_27, який також поїхав з ними. При ній ОСОБА_6 ніхто не погрожував, що навпаки ОСОБА_6 проявив агресію, а тому його заспокоювали. ОСОБА_6 відмовив їй в поверненні договору оренди приміщення.

Факт спілкування ОСОБА_2 із свідком ОСОБА_6, яке відбулося 3.02.2014 року підтвердив і свідок ОСОБА_27, який суду показав, що в лютому місяці, якої то було дати він не пам'ятає, на дорозі в с. Лизник, він чекав маршрутку, щоб їхати в смт. Черняхів. Біля нього на автомобілі зупинився його знайомий ОСОБА_2, який пообіцяв відвести його додому. В салоні автомобіля знаходилась ОСОБА_17

ОСОБА_2 сказав, що він заїде в с. Березівку, Володарсько-Волинського району, щоб з належної йому хати забрати якісь документи. В с. Березівка на дорозі стояв працівник ВАТ " Лезниківський кар'єр" ОСОБА_6 біля якого ОСОБА_2 зупинив керований ним автомобіль. Він чув, що ОСОБА_17 вимагала від ОСОБА_6 договір. ОСОБА_2 запитав ОСОБА_6 щодо успіхів в торгівлі на що той відповів, що буде перебиратись на базар торгувати. Під час розмови ОСОБА_2 із ОСОБА_6 він чув, як ОСОБА_6 сказав, що він буде казати те, що записав слідчий. ОСОБА_2 став говорити ОСОБА_6, що такого ж не було, щоб він побоявся Бога. ОСОБА_6 став кудись телефонувати і вони поїхали.

Він чув і в кабінеті ВАТ " Лезниківський кар'єр" як ОСОБА_2 звертаючись до ОСОБА_6 умовляв його говорити правду, що він не відрізав кабель в магазині, на що ОСОБА_6 погоджувався в присутності ОСОБА_28, що ОСОБА_2 не відрізав кабель.

Свідок ОСОБА_28 суду показала, що ОСОБА_2 вона знає з дитинства, разом ходили до школи, батьки разом працювали., що вона знає і ОСОБА_1. Так як на підприємстві працюють люди із с. Торчин то вона була в курсі подій, які відбувалися навколо магазину. ОСОБА_6 неодноразово заходив в бухгалтерію підприємства по гроші і вони говорили по питанню відносин, які склалися навколо приміщення в якому розташовувався магазин в с. Торчин. ОСОБА_6 говорив, що ОСОБА_2 кабель електропостачання не відрізав.

Аналізуючи показання, які надала сторона захисту суд оцінює їх з критичної точки зору, з тих підстав, що свідки ОСОБА_28, ОСОБА_27 не є безпосередніми свідками подій, які відбувалися в магазині та біля магазину в с. Торчин, а свідчення, які вони дали в судовому засідання спростовуються доказами здобутими в судовому засідання і не лише показаннями свідка ОСОБА_6, показання якого вони намагаються поставити під сумнів, а всіма доказами в їх сукупності, які досліджені в суді.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він уже три роки перебуває на пенсії, а тому відношення до ПП "СП" "Тадетел" не має. Власником

сільгосппідприємства є його дочка. У нього була розмова з ОСОБА_2 по питанню законності знаходження ОСОБА_1 в приміщенні, яке вона використовує під магазин в

с. Торчин. ОСОБА_2 пояснив, що то він дозволив їй використовувати приміщення під магазин. Вони обговорювали питання щоб ОСОБА_1 покинула приміщення, в якому вона облаштувала магазин і він дав доручення ОСОБА_2 поговорити з ОСОБА_1 про оплату. Про будь-яку конкретну суму розмови між ними не було. Правовстановлюючих документів, які свідчили б, що приміщення, яке ОСОБА_1 займає під магазин у нього не має. Між ним та ОСОБА_1 склались неприязні відносини, вони є протилежними сторонами в цивільних справах, які знаходяться на розгляді Володарсько-Волинського районного суду.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_9 суд приходить до висновку, що вони

- 9 -

були не конкретні, незрозумілі, на поставлені питання свідок конкретної відповіді так і не дав. Із показань свідка ОСОБА_9 слідує, що він не мав законного права вимагати від ОСОБА_1 будь-які кошти за використання нею приміщення, яке на балансі в ПП

" СП" Тадетел" не перебуває і правовстановлюючих документів на яке немає. Сам він до ОСОБА_1 по питанню сплати за використання приміщення не звертався, будь-які суми за використання приміщення він ОСОБА_2 не називав.

- заявою про вчинене кримінальне правопорушення, від 26.06. 2013 року в ОВС УБОЗ УМВС України в Житомирській області із якої слідує, що ОСОБА_1, яка проживає в с. Березівка, Володарсько-Волинського району, повідомила про вимагання від неї ОСОБА_2 разової винагороди в сумі 6000 гривень та в подальшому про виплату йому по 500 гривень щомісячно за неперешкоджання їй з його сторони у здійсненні підприємницької діяльності. ( т.1, а.с. 13).

- заявою про вчинене н кримінальне правопорушення від 26.06. 2013 року в ОВС УБОЗ УМВС України в Житомирській області із якої слідує, що ОСОБА_4., який проживає в с. Березівка, Володарсько-Волинського району, повідомив про вимагання від його дружини, ОСОБА_1, начальником управління Держтехнагляду Житомирської ОДА, ОСОБА_2 разової винагороди в сумі 6000 гривень та в подальшому про виплату йому по 500 гривень щомісячно, за неперешкоджання у здійсненні підприємницької діяльності. ( т.1, а.с. 20).

Інформацією з ІАС " Скорпіон" УБОЗ УМВС України в Житомирській області із якої слідує, що ОСОБА_2 з 21.02. 2000 року по 01.10. 2012 року був засновником сільгосппідприємства ПП " Прогрес", яке розташоване в с. Березівка, Володарсько-Волинського району. ( т. 1, а.с. 16).

- Згідно договору оренди нежилого приміщення від 1 лютого 2011 року, який укладений між ПСП " Прогрес" в особі засновника ОСОБА_2 та ОСОБА_4, предметом договору є нежитлове приміщення в АДРЕСА_3, що знаходиться на балансі " Орендодавця", яке передано в оренду на три роки з орендною платою 1 (одна гривня) на рік. Вказаний договір підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_4, скріплений печаткою ПСП " Прогрес" ( т.1, а.с. 42-44).

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 із якого слідує, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.01. 2011 року. ( т.1, а.с. 82).

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців із якого слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована приватним підприємцем 18.06.2013 року. ( т.1, а.с. 38 ).

- договором оренди землі від 10 квітня 2011 року, який укладений між Березівською сільською радою та ОСОБА_4 із якого слідує, що ОСОБА_4 взяв в оренду 0,02 га землі для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка знаходиться в АДРЕСА_2. ( т.1, а.с. 39-41).

- протоколом огляду та прослуховування флеш-карти з мобільного телефону "Nokia" модель " 2700с-2" ІМЕІ НОМЕР_4, належного потерпілій ОСОБА_1 із якого слідує, що 06.06.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась розмова щодо заборгованості, яка утворилась за користування орендованого приміщення при якій ОСОБА_2 ставив ОСОБА_1 умови чи вона виплачує гроші чи залишає приміщення магазину так як на співпрацю з ним щодо приміщення є багато бажаючих. ( т.1, а.с. 45-46).

- протоколом огляду, позначення та вручення грошових коштів від 27 червня 2013 року із якого слідує, що з метою виконання постанови про контроль за вчиненням злочину в приміщенні службового кабінету УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 було вручено 6 000 гривень, які були позначені спеціальним барвником. ( т.1, а.с. 50-55).

- оглядом місця від 27.06. 2013 року із якого слідує, що вказаного дня з 17 год.20 хвилин по 18 годину 35 хвилин в м. Житомирі на майданчику для транспортних засобів перед торгівельним центром " Меtro", який розташований по вулиці Ватутіна, 55-В

- 10-

знаходився автомобіль "Део-ланос", номерний знак НОМЕР_1 в якому перебував ОСОБА_2, який на пропозицію слідчого добровільно видав 6000 грн., які він перед цим отримав від ОСОБА_1. При перевірці вилучених грошей встановлено, що вони за номерами відповідають тим 6000 гривням, які були вручені ОСОБА_1 в УМВС України в Житомирській області, які були помічені спеціальним барвником та які світились в ультрафіолетових променях зеленим кольором. При огляді кісті рук ОСОБА_2 та застосування лампи з ультрафіолетовими променями, пальці рук ОСОБА_2 світилися зеленим кольором. ( т.1, а.с. 56- 69 ).

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 27.06. 2013 року із якого слідує, що вказаного числа ОСОБА_1 було вручено гроші в сумі 6 000 грн., які вона повезла до заздалегідь обумовленого місця зустрічі між нею та ОСОБА_2, а саме до автостоянки, яка розташована біля приміщення торгівельного центру " Меtro", в м. Житомирі по вул.. Ватутіна, 55-в. ОСОБА_1 на автомобілі під керуванням її чоловіка ОСОБА_4 заїхали на вищевказану автостоянку де до їх автомобіля під'їхав автомобіль " Део-ланос", номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 до якого підійшли ОСОБА_1, ОСОБА_4, які почали розмовляти. Після того як ОСОБА_2 повернувся до свого автомобіля і розпочав рух, він був зупинений у нього було вилучено гроші в сумі 6 000 гривень із видимими в ультрафіолетових променях плямами зеленого кольору. З рук, правої внутрішньої кишені джинсів ОСОБА_2, керма автомобіля та ручки перемикача швидкості були зроблені змиви, які світяться в ультрафіолетових променях. ( т.1, а.с. 90-91).

- слідчим експериментом від 28.06.2013 року за участю свідка ОСОБА_6, який пояснив та показав при яких обставинах ОСОБА_2 плоскозубцями перерізав кабель електромережі, який проходив через орендоване ним приміщення в АДРЕСА_2, до приміщення орендованого ОСОБА_1 ( т.1, а.с. 250-256 ).

- оглядом місця події від 28.06. 2013 року із якого слідує, що слідчим було оглянуто приміщення магазину по АДРЕСА_3 та прилеглу територію під час якого було виявлено, що електроприлади магазину відключені від електромережі, холодильні камери з продуктами харчування розмерзлися, розетка вирвана. З приміщення магазину на вулицю, через квартирку, протягнутий електричний шнур " переноска" до сусіднього будинку, який розташований на відстані 56 метрів.

Зі слів ОСОБА_1 магазин від електромережі відключив ОСОБА_2

( т.2, а.с. 2-19).

- висновком судово-хімічної експертизи із якої слідує, що на грошах, які були вилучені у ОСОБА_2, серветках змивів з рук ОСОБА_2, кишені його джинсів виявлено речовину із люмінесценцією зелено-жовтого кольору, які мають спільну родову належність із зразком препарату " Промінь-1". ( т.1, а.с. 217-233).

- висновком судово-технічної експертизи із якої слідує, що купюри по 500 гривень в кількості 12 штук, що становить 6000 грн., які ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 і які у нього були вилучені працівниками міліції 27.06.2013 року є справжніми. На їх поверхні наявні додаткові маркування, які спостерігаються в ультрафіолетових променях з довжиною хвилі 254 нм, у вигляді нашарування речовини, яка флуоресціює жовтим кольором. ( т.1, а.с.239- 245).

- розсекреченими матеріалами про результати здійснення оперативно-технічних заходів із яких слідує, що ОСОБА_2 спілкувався в телефонному режимі із ОСОБА_1 , що між ними йшла розмова про гроші, які необхідно сплатити за користування приміщенням, що вони призначали зустріч для передачі грошей, що ОСОБА_2 наполегливо наполягав з ним розрахуватись, робив натяки про можливе позбавлення її права торгувати в приміщені.

27.06.2013 року було зафіксовано на відеозапис факт передачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 грошей в сумі 6000 гривень та розмову між ними, яка відбулася на автостоянці навпроти торгівельного центру " Метро" в м. Житомирі.

Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів та звукозаписів слідує, що

- 11-

ОСОБА_1 передала гроші ОСОБА_2 за користування приміщенням в

с. Торчин саме на вимогу ОСОБА_2 і при цьому жодного разу не було згадки про те, що ОСОБА_9 здійснював тиск на ОСОБА_2 щодо сплати коштів за користування приміщенням. Прізвище ОСОБА_9 ніколи в звуко- та відеозаписах не згадувалось, а із розмов слідувало, що саме ОСОБА_2 вимагав гроші. ( т.3 а.с. 206-220).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно у вказаному Реєстрі відсутні відомості щодо об'єкта нерухомого майна, який розташований в АДРЕСА_2. Т.1, а.с. 160-161).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно у вказаному Реєстрі відсутні відомості щодо об'єкта нерухомого майна, який розташований в АДРЕСА_3. ( т.1, а.с. 164-165).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно у вказаному Реєстрі відсутні відомості щодо зареєстрованого нерухомого майна за ПСП

" Прогрес" (т.1, а.с. 169).

Накладними за 2011-2012 роки із яких слідує, що ОСОБА_4 проводив сплату в касу ПП "СП"" Тадетел" за спожиту електроенергію при здійсненні підприємницької діяльності в магазині с. Торчин. ( т.1, а.с. 185-191).

Суд вважає, що всі докази надані стороною обвинувачення, які були досліджені в судовому засіданні, є належними, отримання яких не призвело до істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України і заява захисника в судових дебатах, що всі докази надані стороною обвинувачення є недопустимими, здобутими з порушенням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства є безпідставними.

Суд вважає, що клопотання захисника обвинувачення про визнання недопустимим доказом аудіо запис телефонної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який, на його думку, здобутий всупереч вимогам ст. 87 КПК України є безпідставним. Суд вважає, що вказаний доказ є належним та допустимим так як ОСОБА_1 не проводила оперативно-розшукову діяльність, а під впливом незаконних дій з сторони ОСОБА_2, з метою захисту своїх прав та інтересів, здійснила запис розмови між ними на належний їй мобільний телефон, який має функцію звукозапису.

В контексті ст. 32 Конституції України ОСОБА_1 не збирала, не зберігала та не використовувала конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_2, а діяла лише з метою захисту своїх прав.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.10. 2011 року, суд ухвалюючи рішення роз'яснив чинне законодавство України щодо суб'єктів одержання доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України " Про оперативно-розшукову діяльність", особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

В своєму рішення Конституційний суд вказує, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованих як у приміщеннях, так і ззовні.

Суд вважає, що ОСОБА_1 не здійснювала оперативно-розшукову діяльність, а в силу незаконних дій ОСОБА_2, з метою захисту своїх прав, зафіксувала телефону розмову між ними.

Так як ОСОБА_1 володіла доказом вчинення відносно неї злочину ОСОБА_2 , звукозаписом телефонної розмови, то вона вказаний доказ видала органу досудового розслідування.

- 12-

В судовому засіданні був прослуханий оригінал запису телефонної розмови між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, флеш-картка з записом якого зберігається в матеріалах кримінального провадження ( т.1, а.с.47) , а тому посилання захисту, що прослуханий був не оригінал запису є безпідставним.

Після прослуховування запису телефонної розмови обвинувачений не заперечував стосовно того, що така розмова відбулася, не заперечував тому, що він спілкувався з потерпілою і захист не заявляв клопотання про призначення судової експертизи по ідентифікації голосів.

Оцінюючи, в їх сукупності докази, які буди дослідженні в судовому засіданні, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в скоєні інкримінованого йому злочині знайшла своє ствердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна, з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілої на заняття підприємницькою діяльністю.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_2 саме за вказаною статтею суд виходить із того, що угода, яка була укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суперечить вимогам цивільного законодавства України так як ОСОБА_2 чи ПСП " Прогрес", засновником якого він був, не були власниками приміщення в с. Торчин, яке стало предметом договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2011 року, що в 2013 році, ОСОБА_2 вимагаючи гроші, вчиняючи активні дії, які були спрямовані на перешкоджання вчинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, на той час, взагалі не мав будь-якого відношення до ПСП " Прогрес" та до приміщення, яке займала потерпіла, а тому його дії не підлягають кваліфікувати за ст. 355 КК України.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 мав майнові претензії лише до ОСОБА_1, тобто до дружини ОСОБА_4, з якою він будь-яких угод, законних чи незаконних, не укладав.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_2 саме за ч.1 ст. 189 КК України, суд виходить із того, що 27.06. 2013 року ОСОБА_2 заволодів 6000 гривнями, які передала йому ОСОБА_1 не шляхом обману чи зловживання довірою, а саме шляхом вимагання та вчинення активних дій по перешкоджанню ОСОБА_1 вчиненню підприємницької діяльності, а тому його дії не підлягають кваліфікації за ст. 190 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд

враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, злочин вчинив вперше, що відсутні обставини, які обтяжують його покарання та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без відбування покарання, оскільки останій позитивно характеризується, злочин вчинив вперше, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому ст. 75 КК України.

З ОСОБА_2 на користь держави належить стягнути витрати по справі за проведення експертиз в сумі 2056 грн.64 коп.

Речові докази: накладні про сплату за спожиту електроенергію, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах провадження, змиви з рук ОСОБА_2, з частин автомобіля, кишені ОСОБА_2, серветки, зразок препарату " Промінь-1", латексні рукавиці, які зберігаються в камері речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області належить знищити.

Флеш-картку з телефону належного ОСОБА_1, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження належить повернути їй як власнику.

Гроші в сумі 6000 гривень, які зберігаються в камері речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області повернути до спецфонду УМВС України в Житомирській області.

-13-

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 189 КК України і призначити йому покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом покарання встановивши йому іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по справі за проведення експертиз в сумі 2056 грн.64 коп.

Речові докази: накладні про сплату за спожиту електроенергію, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах провадження, змиви з рук ОСОБА_2, з частин автомобіля, кишені ОСОБА_2, серветки, зразок препарату " Промінь-1", латексні рукавиці, які зберігаються в камері речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області, знищити.

Флеш-картку з телефону належного ОСОБА_1, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження повернути власнику.

Гроші в сумі 6000 (шість тисяч)гривень, які зберігаються в камері речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області повернути спецфонду УМВС України в Житомирській області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Володарсько-Волинський районний суд.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий /підпис/

Копія вірна.

Суддя: Криницький Л.В.