ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"02" квітня 2015 р. Справа № 5009/4975/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя

Плахов О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, (вх. 2037 З/2), на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі № 5009/4975/12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЗ Груп», м. Пологи, Запорізька область,

до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. (суддя Юлдашев О.О.) визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича; постановлено, що заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника подати до суду у строк до 26.05.2014; оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ФОП ОСОБА_3 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

ПАТ «Укрсоцбанк» з постановою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. по справі №5009/4975/12 про визнання боржника банкрутом ФОП ОСОБА_3 та припинити провадження у справі.

Одночасно скаржник просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що про оскаржувану постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. скаржнику стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи тільки 10.03.2015р.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження та відновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Отже, встановлений законом термін оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.03.2014р. закінчився 04.04.2014р.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2014р. (у відповідності до штемпелю на конверті (т. 2, а.с. 79) апелянтом до господарського суду Запорізької області була направлена заява з вимогами до боржника, в якій заявник просить визнати вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 2393093,80 грн. та внести їх до реєстру вимоги кредиторів (т. 2, а.с. 41-44).

При цьому, в поданій заяві ПАТ «Укрсоцбанк» посилається на те, що 04.04.2014р. на сайті Вищого господарського суду України було опубліковано повідомлення про визнання боржника банкрута і відкриття ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_3 на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р.

Також, матеріали справи містять, також, заяву (вх. № 503/а-22 від 01.07.2014 р.) представника АТ «УкрСиббанк» (а.с. 90 т.с. 2) про ознайомлення із матеріалами справи, що свідчить про обізнаність заявника на дату звернення до суду першої інстанції із відповідною заявою, про наявність порушеної судом справи про банкрутство боржника.

Однак, апелянт, обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.03.2014 року, зазначає, що дізнався про постанову тільки 10.03.2015р., тобто майже через рік після її прийняття судом, після ознайомлення з матеріалами справи.

Проте, дане твердження не підтверджується матеріалами справи та свідчить про зловживання заявником наданими ГПК України процесуальними правами.

Крім того, в клопотанні заявник посилається на те, що необхідною умовою здійснення стороною права на апеляційне оскарження є її обізнаність про зміст оскаржуваного судового рішення, що дає можливість викласти свої вимоги і вказати суть порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Дане твердження також не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р., оскільки відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. № 740 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень" внесенню до Реєстру підлягають судові рішення Верховного Суду України, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів (далі - суди), перелік яких затверджено Радою суддів України та погоджено з Державною судовою адміністрацією, крім судових рішень, які містять інформацію, що є державною таємницею, ухвал слідчих суддів, постановлених під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, судових рішень у справах про усиновлення.

Пунктом 20 зазначеного Порядку встановлено, що доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Відповідно до п. 21. Порядку користувачам Реєстру надається можливість пошуку, перегляду, роздрукування електронних копій судових рішень, копіювання їх текстів у цілому або частин відповідно до режиму доступу до судових рішень, внесених до Реєстру за останніх п'ять років. Порядок надання інформації за попередній період визначається держателем Реєстру.

Таким чином, апелянт не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом оскаржуваної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень за електронною адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38191423.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що апелянт був обізнаний про оскаржувану постанову місцевого господарського суду, про що свідчить факт своєчасного звернення до суду із заявою із кредиторськими вимогами у справі, та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі, в т.ч. права на ознайомлення із матеріалами справи та оскарження процесуального документа, про що свідчать дії апелянта.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж чотири місяці з дня винесення оскаржуваної ухвали, у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Саме тільки факту ознайомлення апелянта із матеріалами справи тільки-но 10.03.2015р. недостатньо для задоволення заяви про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги за тих обставин, що матеріали справи не містять доказів того, що апелянт не міг за об'єктивних обставин, що перешкоджали б йому раніше скористатись наданими законодавством процесуальними правами. Тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

А також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 N 23436/03).

Таким чином, необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність з рішенням суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 ГПК України.

Як було зазначено вище, апелянт був обізнаний про наявність оскаржуваної постанови місцевого господарського суду, але протягом тривалого часу не скористався наданим йому процесуальним законом правом на ознайомлення із процесуальним документом, та його оскарження в передбаченому процесуальним законодавством порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. та повернення апеляційної скарги заявнику.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 91, п. 4 ч.1 ст.97 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі № 5009/4975/12 повернути заявникові.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 22 арк., поштовий конверт.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя І.А. Шутенко