ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"01" квітня 2015 р. Справа № 281/3577/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "21" січня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 21 січня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано дії відповідача протиправними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести ОСОБА_3 зробити перерахунок та виплатити за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року:

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України " Про державний бюджет України 2014 рік, щомісячно;

- пенсії, як інваліду 2-ї групи інвалідності, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи із розміру, встановленого ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 8-ти мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України " Про державний бюджет України 2014 рік, щомісячно.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї групи і віднесений до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та отримує додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю та державну пенсію, передбачену ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак у менших розмірах ніж передбачено Законом.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст.50 цього Закону інвалідам 2 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії з віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Проте, ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата основної та додаткової пенсій.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.50 та ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права інвалідів 2 групи, віднесених до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та призначення державної пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вище наведені положення ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України «Про державний бюджет України на 2011 рік», «Про державний бюджет України на 2012 рік» та «Про державний бюджет України на 2013 рік» втратили чинність.

Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 01 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, відповідно до якої державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком та ст.50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Лугинський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "21" січня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11301

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301

- ,