ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2015 року Справа № 912/39/15-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
секретар: Ситникова М.Ю.
Представники сторін:
позивача - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
третьої особи - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Гайворон Кіровоградської області
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2015 року по справі № 912/39/15-г
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Гайворон Кіровоградської області
до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, м.Кіровоград
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Гайворонська районна державна адміністрація, м.Гайворон Кіровоградської області
про поновлення договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2015 року у справі № 912/39/15-г (суддя Болгар Н.В.) було відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Гайворон Кіровоградської області до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, м.Кіровоград, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Гайворонська районна державна адміністрація, м.Гайворон Кіровоградської області про поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с.68-69).
Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди на укладення договору оренди на інших умовах, що перешкодило поновити договір з позивачем, як переважним орендарем земельної ділянки; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.1, 2, 18, 31, 33 Закону України «Про оренду землі».
Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, зокрема:
- господарським судом помилково зазначено про недосягнення згоди між сторонами щодо укладення договору на нових умовах, оскільки відповідач листом від 12.09.2013р. відмовив позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки, але зауважив, що після доопрацювання документації позивач може звернутись повторно;
- також, на думку скаржника, договір, укладений між сторонами має бути продовженим на той самий строк і на тих же умовах, оскільки відповідно до Закону України «Про оренду землі» скаржник, як орендар, продовжує користуватися земельною ділянкою та не отримав від орендодавця листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору у встановлений Законом строк, а лише 03.02.2014р. після численних звернень до відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи; просить апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача. Зазначене клопотання задоволено колегією суддів.
Третя особа - Гайворонська районна державна адміністрація, м.Гайворон Кіровоградської області - відзив на апеляційну скаргу не надала, правом передбаченим ст..96 ГПК України не скористалась, як не скористалась правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст..22 ГПК України.
Враховуючи заявлене клопотання відповідача, факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду апеляційної інстанції від 06.03.2015р. (а.с.85-87), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін (ст.ст.75, 99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Кіровоградської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2008р. між Гайворонською районною державною адміністрацією («орендодавець» за договором, третя особа по справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 ("орендар" за договором, позивач по справі, скаржник) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до предмету якого "орендодавець" надає, а «орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення Берестягівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 54,50 га, у тому числі по угіддях - 54,50 га - рілля; на земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна; земельна ділянка передається в оренду без будівлі; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: рілля 10 819,90 грн. за 1 га; земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню; земельна ділянка повинна використовуватись із дотриманням вимог контурно-меліоративної організації території (п.п.1-7 договору (а.с.13-16).
Пунктом 8 договору сторони визначили, що договір оренди укладено на 5 років; після закінчення строку договору «орендар» має переважне право на поновлення його на новий строк; у цьому разі «орендар» повинен не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово «орендодавця» про намір продовжити його дію.
Пунктами 9-11 договору сторони погодили, що орендна плата у грошовому вигляді становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 17690,52 грн. в рік за всю площу; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах, що становить 1474,21 грн. за всю площу на рахунок Берестягівської сільської ради.
Пунктами 14-15 договору сторони узгодили, щоземельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.
Пунктом 36 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання «орендарем» земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - «орендаря», а також в інших випадках, передбачених законом.
Також п.37 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Вищезазначений договір зареєстровано в книзі № 4 Гайворонського відділу Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.09.2008р. за №040836700133 (а.с.15, на звороті).
Докази визнання недійсним, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договору оренди земельної ділянки від 22.09.2008р., укладення додаткових угод відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
22.09.2008р. актом приймання-передачі земельної ділянки Гайворонська районна державна адміністрація передала, а Приватний підприємець ОСОБА_1 прийняв об`єкт оренди - земельну ділянку загальною площею 54,50 га, кадастровим номером НОМЕР_1 Берестягівської сільської ради (а.с.17, на звороті).
Отже, враховуючи умови п.8 договору, строк його дії скінчився 22.09.2013р.
Згідно з Витягом із Державного земельного кадастру (а.с.9) землі, які були предметом оренди за договором від 22.09.2008р. належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.12р., з 01.01.13р. орендована позивачем земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, повноваження по розпорядженню якими відносяться до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, до яких відноситься відповідач (ч.4 ст.122 Земельного кодексу України). Отже, по даній справі на час її розгляду, звернення позивача з позовом, відповідач є належним.
Позивачем 14.08.2013р., тобто більш, ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, була подана до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області заява про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди, якою передбачені зміни в п.п.5, 9, 11 договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру та суми орендної плати, доповнення договору п.45 щодо неможливості передання орендарем земельної ділянки в заставу (іпотеку) та внесення до статутного фонду, а також зміною строку дії договору з 5, на 7 років (а.с.19-21). Тобто, фактично орендарем (позивачем) пропонувалось поновити договір оренди земельної ділянки зовсім на інших умовах, ніж були передбачені договором від 22.09.2008р.
Листом від 10.09.2013р. № 1539/02/1813 відповідач повідомив позивача про те, що заперечує проти поновлення договору оренди земельної ділянки площею 54,50 га, розташованої на території Берестягівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.23).
Листом від 12.09.2013р. № 1732/02-21/1813 відповідач вдруге повідомив позивача про те, що після розгляду його заяви від 14.08.2013р. була встановлена невідповідність деяких документів нормам діючого законодавства; відмовлено в задоволенні заяви, запропоновано позивачу доопрацювати документацію із землеустрою та звернутись до відповідача повторно (а.с.24).
27.09.2013р. позивач вдруге звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки (а.с.22).
30.10.2013р. листом № 3896/02-21/1813 відповідач повідомив позивача про те, що згідно зі ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендар повинен повідомити орендодавця про намір продовжити договір оренди земельної ділянки за місяць до спливу строку дії договору оренди, оскільки позивачем зазначені вимоги не виконані, договір оренди припинив свою дію 22.09.2013р., тому відповідач не має підстав продовжити строк дії оспорюваного договору (а.с.26). Також було відмовлено позивачу в задоволенні його заяви листом відповідача від 03.02.2014р. № 31-11-0.21-582/2-14 (а.с.25).
Зазначені обставини і стали підставою звернення позивач з позовом до господарського суду.
Згідно з прохальною частиною позовної заяви, позивач просив господарський суд поновити договір оренди землі від 22.09.2008р. на строк 7 років. В якості нормативно-правового обгрунтування позову, позивач послався на ст.33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.20, 55 Господарського кодексу України (а.с.4).
Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-ХІV (в редакції Закону України від 04.07.2013р. № 406-VІІ) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Саттею 15 цього Закону передбачено, зокрема, що істотною умовою договору оренди землі є строк дії договору; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Матеріали справи свідчать, що сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, оскільки позивач наполягав на зміні та доповненні договору оренди шляхом підписання додаткової угоди.
Згідно з пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями (в редакції змін від 10.07.2014р. № 6)) частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі; відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Оскільки відповідно до вищезазначених вимог законодавства договір може бути продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, а позивачем (орендарем) був надісланий відповідачу проект договору з іншими умовами, внаслідок чого сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, переважне право позивача на укладення договору оренди землі на той же строк та на тих самих умовах було припинено, як і припинена дія договору, то господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Посилання позивача на ст.33 Закону України «Про оренду землі» щодо переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки в даному випадку ця норма не може бути застосована до спірних відносин, оскільки позивачем в проекті додаткової угоди були запропоновані інші умови договору, ніж ті, які містяться в договорі від 22.09.2008р.
Посилання скаржника на те, що відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» його лист-повідомлення з проектом додаткової угоди був розглянутий відповідачем лише 30.10.2013р., отриманий позивачем 03.02.2014р., тобто, не в місячний термін після закінчення строку дії договору, а, оскільки скаржник продовжував належним чином користуватися земельною ділянкою строк дії договору має бути поновлений на той самий строк та на тих же умовах, не приймається колегією суддів, оскільки по суті це є іншими позовними вимогам, які не заявлялись в суді першої інстанції та відрізняються від вимог позовної заяви та позивачем запропоновано до договору оренди внести зміни в частині істотних умов договору.
Враховуючи вищевикладене, правові підстави зміни чи скасування постановленого судового рішення господарського суду Кіровоградської області відсутні, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є підставами його зміни чи скасування в апеляційному порядку.
Керуючись ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2015 року у справі № 912/39/15-г - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Гайворон Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.04.2015р.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Лисенко