Справа № 359/726/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Провадження № 33/780/235/15 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко

Категорія 147 02.04.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

«02» квітня 2015 року суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області ЗАГОРУЙКО В.В.,

за участю правопорушника ЯХНІЯ І.М.,

захисника ОСОБА_2

розглянувши в місті Києві апеляційну скаргу правопорушника на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року, за якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з постановою, ОСОБА_3 04.01.2015 року о 18 год. 35 хв. в с. Вороньків Бориспільського району по вул. Українській допустив керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.

Не погоджуючись з даною постановою, правопорушником подано апеляційну скаргу, в якої він просить поновити строк на її оскарження, та змінити постанову в частині накладення стягнення, застосувавши до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. В обґрунтування цього він вказує, що про зміст оскаржуваної постанови від дізнався тільки 05.03.2015 року. Що ж стосується обставин скоєння ним правопорушення, то, на його переконання, суд 1-ї інстанції не врахував його визнання провини та щире каяття, а також відсутність обставин, яки обтяжують відповідальність.

Заслухавши правопорушника та його захисника, яки підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В матеріалах справи відсутні дані про повідомлення ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду адміністративної справи стосовно нього, як і не має будь-якого повідомлення про направлення йому копії постанови. Останню правопорушник, згідно розписки, отримав особисто в суді 05 березня 2015 року. Апеляційну скаргу він подав до суду лише 17 березня 2015 року, тобто з пропуском строку на оскарження, встановленим 289 КУпАП. Автор скарги просить поновити йому строк на оскарження, однак будь-яких поважних причин пропуску строку - не наводить. Оскільки належним чином ОСОБА_3 не був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в суді 1-ї інстанції, апеляційний суд з метою відновлення порушених його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, вважає за необхідне розглянути справу по суті, поновивши йому строк на оскарження. При цьому суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 своєчасно звернувся за юридичною допомогою, однак апеляційна скарга була підготовлена адвокатом після закінчення строку на оскарження.

Висновки про доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_3 у його вчиненні за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними у справі доказами та не оскаржуються апелянтом.

Так, правопорушник керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено в присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер».

Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірною.

При визначенні адміністративного стягнення суд 1-ї інстанції вказав про врахування характеру та обставин скоєного, ступеню вини та особи правопорушника, та з метою запобігання вчинення водієм нових порушень, належного вивчення ним правил дорожнього руху, призначив йому стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно керував автомобілем після вжиття алкогольних напоїв, але це відбувалось у межах села, де він проживає, та було вимушеним, оскільки він намагався допомогти родичці підвезти важки особисті речі. Після зупинення працівниками ДАІ він уникнути відповідальності будь-яким чином не намагався, виконував всі вказівки останніх, належним чином пройшов огляд на стан сп'яніння. У скоєному щиро кається, та просить не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки робота водієм є єдиним джерелом існування його сім'ї та престарілих батьків.

На підтвердження сказаного ним, ОСОБА_3 надав відповідні документи, яки судом 1-ї інстанції взагалі не витребовувались та не досліджувались, тобто судом при винесенні оскаржуваної постанови не в повному обсязі з'ясовувались обставини, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Так, при розгляді апеляційної скарги правопорушника судом було встановлено, що він проживає разом з дружиною та двома дітьми - 1994 та 2004 року народження, яки перебувають на його утриманні, за місцем проживання та по роботі він характеризується виключно позитивно, а його престарілі батьки, яки проживають в с. Мартусівка, потребують допомоги з боку сина. Керівництво ТОВ «БФ сервіс», де працює ОСОБА_3 з січня 2010 року, працевлаштувало його на посаду завідувача господарством, та для виконання службових обов'язків надало право керувати службовим автомобілем (а.с. 19-37).

В умовах нестабільної економічної ситуації в країні, галопуючої інфляції та зростання цін, суд приходить до переконання, що позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортними засобами приведе до того, що родина правопорушника буде позбавлена на тривалий строк джерел для існування. Керуючись принципом гуманізму, та враховуючи дійсно щире каяття, яке продемонстрував ОСОБА_3 у судовому засіданні, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку змінити вид адміністративного стягнення, накладеного на правопорушника, застосувавши до нього штраф.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд Київської області

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу правопорушника задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року, за якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки, - змінити в частині призначеного стягнення, та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В.В. ЗАГОРУЙКО