Справа № 132/2786/13-ц Провадження № 22-ц/772/408/2015Головуючий в суді першої інстанції Павленко І. В.

Категорія 27 Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарях Торбасюк О.І., Богацькій О.М.,

Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ БАНК» Караченцева Артема Юрійовича на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» до ОСОБА_4, третя особа: ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (далі - ПАТ «ЕРДЕ БАНК») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 квітня 2011 року з ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» був укладений «Договір зростання» договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ (далі - кредитний договір) з лімітом 2 700 000 грн., зі сплатою 23 % річних та терміном користування овердрафтом до 07 квітня 2012 року включно.

Відповідно до додаткової угоди № 01 до договору про надання овердрафту, укладеної 25 червня 2011 року між сторонами, пункт 1.2. договору викладений у такій редакції: «1.2. Ліміт овердрафту за цим договором складає 3 700 000 грн.».

Згідно з додатковою угодою № 02 до договору про надання овердрафту, укладеною 06 квітня 2012 року між сторонами, пункт 1.3. договору викладений у такій редакції: «Розмір плати за користування овердрафтом складає 25 % річних», пункт 1.4. договору викладений у такій редакції: «Термін користування овердрафтом закінчується 02 жовтня 2012 року включно».

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору про надання овердрафту, укладеної 02 жовтня 2012 року між сторонами, пункт 1.4. договору викладений у такій редакції: «Термін користування овердрафтом закінчується 02 жовтня 2013 року включно».

У забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання ОСОБА_4 передала в іпотеку ПАТ «ЕРДЕ БАНК» квартиру АДРЕСА_1.

Унаслідок невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», утворилася заборгованість, яка станом на 18 липня 2013 року склала 4 168 951, 70 грн.

15 лютого 2013 року на адресу ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» було направлено вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості за кредитним договором. Така ж вимога була направлена ОСОБА_4 та повідомлено її, що іпотекодавець набуває право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на квартиру АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати у справі.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» відмовлено.

В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ БАНК» Караченцев А.Ю., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача Богаченко М.М. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином було повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчать розписки про отримання повістки, тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе справу розглянути у її відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на правовідносини між сторонами з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а відтак, у період дії цього закону, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки цих висновків суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Статтею ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частина четверта статті 10 ЦПК України передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Установлено, що 08 квітня 2011 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» був укладений «Договір зростання» договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ з лімітом 2 700 000 грн., зі сплатою 23 % річних та терміном користування овердрафтом до 07 квітня 2012 року включно.

Відповідно до додаткової угоди № 01 до договору про надання овердрафту, укладеної 25 червня 2011 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», пункт 1.2. договору викладений у такій редакції: «1.2. Ліміт овердрафту за цим договором складає 3 700 000 грн.».

Згідно з додатковою угодою № 02 до договору про надання овердрафту, укладеною 06 квітня 2012 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», пункт 1.3. договору викладений у такій редакції: «Розмір плати за користування овердрафтом складає 25 % річних», пункт 1.4. договору викладений у такій редакції: «Термін користування овердрафтом закінчується 02 жовтня 2012 року включно».

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору про надання овердрафту, укладеної 02 жовтня 2012 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», пункт 1.4. договору викладений у такій редакції: «Термін користування овердрафтом закінчується 02 жовтня 2013 року включно».

У забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання ОСОБА_4 передала в іпотеку ПАТ «ЕРДЕ БАНК» квартиру АДРЕСА_1.

Унаслідок невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів», утворилася заборгованість, яка станом на 18 липня 2013 року склала 4 168 951, 70 грн.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя

залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

15 лютого 2013 року на адресу ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» було направлено вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості за кредитним договором. Така ж вимога була направлена ОСОБА_4 та повідомлено її, що іпотекодавець набуває право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання (а.с.44, 45).

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Так, пунктом 7.2. іпотечного договору від 29 червня 2011 року передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання в порядку, встановленому договором про задоволення вимог іпотекодержателя та/або статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та/або умовами цього договору;

- продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та/або умовами цього договору.

Пунктом 7.3. цього договору визначено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2. договору.

Отже, сторонами договору іпотеки досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо способу звернення стягнення на предмет іпотеки, що узгоджується з нормами матеріального права, тому позовні вимоги щодо вказаного в позові способу звернення стягнення є законними та обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, на ці положення закону уваги та договору не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до таких правовідносин, з огляду на таке.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Разом з тим положення цього закону не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки кредитні кошти були надані ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» у національній валюті - гривні, а не в іноземній валюті, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави 3 654 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ БАНК» Караченцева Артема Юрійовича задовольнити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

У рахунок погашення кредитної заборгованості, що виникла за «Договором зростання» договір про надання овердрафту № 66/11-ОВ від 08 квітня 2011 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» у розмірі 4 168 951, 70 грн., з яких: 3 356 489, 88 грн. - основна сума кредиту, 624 222, 51 грн. - несплачені проценти за користування овердрафтом, 188 239, 31 грн. - пеня за прострочене тіло кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру

№ 41 будинку № 4-а по вул. Покришкіна в м. Калинівка Вінницької області, загальною площею 64,1 м2, житловою площею 38,7 м2, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (код ЄДРПОУ 34817907).

Визнати за публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (код ЄДРПОУ 34817907) право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,1 м2, житловою площею 38,7 м2

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3 654 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: