ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.

Справа № 923/146/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.

(Склад колегії суддів змінено згідно із довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 30.03.2015р.)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від прокурора – не з’явився;

від Фонду державного майна України – не з’явився;

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області – не з’явився;

від ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" - не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

від третьої особи  - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміньчик"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.02.2015р.

по справі № 923/146/15

за позовом  Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі:

1. Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області;

2. Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміньчик";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-Плюс"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна по Херсонській області, ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" звернувся  до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до ТОВ "Проміньчик", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Мак-Плюс" (з урахуванням уточнень до позовної заяви) про витребування з незаконного володіння ТОВ "Проміньчик" на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" будівлі та споруди комплексу ДОТ "Орлятко" вартістю 2 300 000 грн., а саме: спальний корпус А, загальною площею 149,3 кв.м; спальний комплекс Б, загальною площею 151,0 кв.м; спальний корпус Д, загальною площею 161,2 кв.м; спальний корпус Є, загальною площею 157,1 кв.м; житловий будинок Ж, загальною площею 39,9 кв.м; здравпункт З, загальною площею 40,0 кв.м; склад-прачечна К, загальною площею 167,1 кв.м; їдальня С, СІ, С2, загальною площею 382,8 кв.м; склади М, Л; туалет В; огорожа №1,2,3; мостіння №1, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Поповича П., буд.2-В, і передати їх відкритому акціонерному товариству "Херсонський бавовняний комбінат".

Позов мотивовано тим, що зазначені приміщення ДОТ "Орлятко" вибули із володіння ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за відсутності волевиявлення останнього.

Одночасно позивачем було заявлено про вжиття заходів до забезпечення позову, з обґрунтуванням тим, що у зв’язку з неодноразовим відчуження спірного майна, яке належить акціонерному товариству і державі, є загроза,що це майно може бути знову перепродане або відчужене іншим шляхом і не вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження цього майна, розпорядження ним можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позовна заява і заява про забезпечення позову обґрунтовані також посиланням на судові рішення щодо спірного майна та те, що станом на 03.09.2014р. ТОВ "Проміньчик" проведено державну реєстрацію вказаного майна і отримано свідоцтво про право власності на нього.

Ухвалою  господарського суду Херсонської області від 17.02.2015р. (суддя Немченко Л.М.) заява прокурора про забезпечення позову задоволена.

Накладено арешт на будівлі та споруди комплексу, ДОТ "Орлятко", а саме: спальний корпус А, загальною площею 149,3 кв.м; спальний комплекс Б, загальною площею 151,0 кв.м; спальний корпус Д, загальною площею 161,2 кв.м; спальний корпус Є, загальною площею 157,1 кв.м; житловий будинок Ж, загальною площею 39,9 кв.м; здравпункт З, загальною площею 40,0 кв.м; склад-прачечна К, загальною площею 167,1 кв.м; їдальня С, СІ, С2, загальною площею 382,8 кв.м; склади М, Л; туалет В; огорожа №1,2,3; мостіння №1, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Поповича П., буд. 2-В та заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження зазначеним майном.

Заборонено Реєстраційній службі Скадовського районного управління юстиції Херсонської області вчиняти дії щодо реєстрації речових прав на будівлі та споруди комплексу, ДОТ "Орлятко", а саме: спальний корпус А, загальною площею 149,3 кв.м; спальний комплекс Б, загальною площею 151,0 кв.м; спальний корпус Д, загальною площею 161,2 кв.м; спальний корпус Є, загальною площею 157,1 кв.м; житловий будинок Ж, загальною площею 39,9 кв.м; здравпункт З, загальною площею 40,0 кв.м; склад-прачечна К, загальною площею 167,1 кв.м; їдальня С, СІ, С2, загальною площею 382,8 кв.м; склади М, Л; туалет В; огорожа №1,2,3; мостіння №1, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Поповича П., буд.2-В.

За висновками господарського суду, застосовані прокурором обґрунтування підстав для забезпечення позову, опис яких наведено в тексті даної ухвали, містять достатньо даних для застосування заявлених заходів до забезпечення позову.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись із даною ухвалою господарського суду, ТОВ "Проміньчик" просить ухвалу господарського суду від 17.02.2015рю в даній справі скасувати.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях норм матеріального та процесуального права.

Господарський суд, забезпечуючи позов, заборонив відповідачу не тільки відчужувати майно, а і розпоряджатися ним.

Розпоряджання майном – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням.

На даний час товариство укладає договори по наданню туристичних послуг з проживання відпочиваючих в курортний сезон. Також товариство розробляє технічну документацію для укладення договору на постачання електричної енергії з ПАТ «Херсоноблнерго». Таким чином господарський суд втрутився в господарську діяльність підприємства, коли заборонив розпорядження даним майном, фактично припинив господарську діяльність останнього, і це суперечить вимогам ст.. 6 ГК України, позиції ВС України (ухвала від 10.09.2003р. в іншій аналогічній справі), ч.3 ст. 41 Конституції України, ст.. 321 ЦК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали справи, дійшла  висновку, що апеляційна скарга задоволенню – не підлягає,  виходячи з такого.

Відповідно до ст.. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи суду як гарантії реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою пр. забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості та суб’єктивності вимог заявлення щодо забезпечення позову;

-  забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-     наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і                                      предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід                                     забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову;

-     імовірності утруднення виконання або невиконання рішення                                                господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-     запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та                                      охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового                  процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньою обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, змінитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з яким пов’язується застосування певного виду забезпечення позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Вказані обставини, на думку позивача, підтверджуються судовими рішеннями, а саме:

-  затверджена господарським судом Херсонської області від 15.08.2008р. у справі №7/465-08 мирова угода, за якою ПП «Текстиль-Сервіс» визнано право власності на майно ДОТ "Орлятко", скасована постановою ВС України від 01.09.2009р.;

-   при наявності скасованого судового рішення, яке стало підставою для                            набуття права власності на спірне майно ПП «Текстиль-Сервіс», останнє                           31.08.2009р. уклало з ТОВ «Оптіма» договір купівлі-продажу даного майна;

-    23.09.2009р. ТОВ «Оптіма» здійснило продажу спірного майна ТОВ                            "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго" (змінена назва - ТОВ                                        "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія");

-   рішенням господарського суду Херсонської області від 05.02.2013р. у справі №5024/884/2012, яке набрало законної сили, витребувано з незаконного володіння ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" об'єкти нерухомості ДОТ "Орлятко" вартістю 2 300 000 грн., за адресою: м. Скадовськ, вул. Поповича П., буд. 2-В.

-   ухвалою господарського суду Волинської області від 29.12.2011р. у справі №5004/25/11 затверджено мирову угоду  між ТОВ "Мак-Плюс" та ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія", за умовами якої в рахунок погашення боргу в сумі 12000000 грн. за опротестованими векселями останнє передало у власність останнього  - будівлі та споруди ДОТ "Орлятко";

-     24.01.2013р. вказане майно було зареєстровано за ТОВ "Східноєвропейська                 теплоелектрогенеруюча компанія" на підставі договору купівілі-продажу                            від 23.09.2009р.;

-     06.03.2013р. після відкриття виконавчого провадження за наказом                                       господарського суду Херсонської області від 19.02.2013р. №5024/884/2012                 ТОВ "Мак-Плюс" здійснило державну реєстрацію прав власності на спірне                 майно;

-  15.04.2014р. ТОВ "Мак-Плюс" на виконання рішення загальних зборів учасників №6 передало майно ДОТ "Орлятко" ТОВ "Проміньчик", а останнє прийняло його до свого статутного фонду;

-     03.09.2014р. ТОВ "Проміньчик" провело державну реєстрацію вказаного                           майна та отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Господарським судом на підставі зазначених обставин зроблено правильний висновок про те, що ці дані дають підстави для застосування заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на будівлі та споруди ДОТ "Орлятко", заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження зазначеним майном; заборони реєстраційній службі Скадовського РУЮ вчиняти дії щодо реєстрації речових прав на ці будівлі та споруди.

Так, відповідно до ст.. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування – це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно – побутового використання майна та вилучення з нього властивостей власником чи уповноваженими особами.

Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуженням іншим особам, зміну його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно).

За таких обставин, господарський суд підставно, із врахуванням заявлених вимог і обґрунтувань щодо заходів по забезпеченню позову, застосував ці заходи у вигляді арешту нерухомого майна і заборони розпорядження ним до закінчення розгляду справи. Вказані дії на господарську діяльність не впливають і не забороняють здійснення грошових операцій, укладенню господарських договорів.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із правильним висновком господарського суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. Вжитий господарським судом вид забезпечення позову, не порушує права відповідача щодо користування спірним майном.

Доцільність вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на предмет спору та можливість захисту порушеного права позивача при задоволенні позову, є правильною.

Доводи апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин на свою користь.

                     Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106    ГПК України,

                                            суд постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ "Проміньчик" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.02.2015р. у справі № 923/146/15   - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.04.2015р.

   

Головуючий суддя                                                                       Т.А. Величко

Суддя                                                                                              Л.О. Будішевська                                              

   

Суддя                                                                                           Л.В. Поліщук