Справа №489/1099/15-к 27.03.2015 27.03.2015 27.03.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/784/126/15 Головуючий у суді першої інстанції: Семерей М.Ф.

Категорія: п.2 ч.1 ст.309 КПК України Доповідач апеляційного суду: Гулий В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Гулого В.П.,

суддів: Хоміка І.М., Рудяка А.В.,

за участю секретаря Демянюк І.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката Горбенка Ю.М. на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2015 р., якою у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,

- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Учасники судового провадження:

прокурор Кафтанов А.Л.,

захисник Горбенко Ю.М.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.

Просить ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2015 року підозрюваному ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 17 травня 2015 року. При внесенні застави в розмірі 97440 грн. на р/р ТУ ДСА в Миколаївській області вважати, що відносно ОСОБА_3 обрана міра запобіжного заходу у вигляді застави з наступними обов'язками:

- негайно з'являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту де він мешкає без дозволу слідчого, прокурора, суду.

ОСОБА_3 попереджено про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, якщо буде внесена застава.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Захисник зазначає, що у судовому засіданні прокурор не довів існування ризиків, а саме, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду і можливість впливу на свідків. Вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати житло у певний період доби та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Посилається на посередню характеристику ОСОБА_3, відсутність у того судимостей, навчання останнього до затримання. Оспорює висновки суду про відсутність у ОСОБА_3 постійного місця проживання, зазначаючи, що він проживає разом з батьком за адресою: вул. Комсомольська, 25 смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 6 лютого 2015 року приблизно о 02;30 годин, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Vektra», 1989, сірого кольору державний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_7, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на суму 50000 грн., з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим автомобілем на власний розсуд.

ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Слідчий СВ Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя прийшовши до висновку про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2015 року, послався на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні декількох тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, не одружений, не має постійного місця проживання, має посередню характеристику, схильний до скоєння злочинів, може продовжити злочинну діяльність.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без зміни, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в їх межах, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При застосуванні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею додержані вимоги ст. ст.177, 178, 183, 194 КПК України.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема, показання потерпілих, дані протоколів допиту свідків та протоколів огляду місця події, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України. В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_3 у вчиненні цих злочинів на момент їх повідомлення.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.

Апелянт посилається на відсутність ризиків переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків, які передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Проте, надані прокурором докази обставин, які містяться в матеріалах кримінального провадження та досліджені судом, а саме, підозра у вчинені двох епізодів незаконного заволодіння транспортними засобами доводять наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення.

Ступінь цього ризику є істотною, тому, як вірно визнав суд, інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти такому ризику.

З цим висновком суд апеляційної інстанції погоджується.

Відповідно до положень, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, є правом слідчого судді застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений в клопотанні, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті.

Беручи до уваги доведеність ризику вчинення ОСОБА_3 нового злочину, а також серйозність звинувачень, пред'явлених підозрюваному та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, апеляційний суд не знаходить підстав для застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що просить апелянт.

Слідчим суддею також, належним чином, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави та зазначено, які обов'язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Доводи апелянта про наявність у підозрюваного місця проживання, відсутність судимості, посередньої характеристики, навчання до затримання, є не суттєвими, тому як ці факти істотно не знижують ступінь наявного щодо ОСОБА_3 ризику.

Більше того, як вбачаться із наданої захисником характеристики Воскресенської селищної ради на ОСОБА_3, останній має соціальні зв'язки, які свідчать саме про схильність того до вчинення правопорушень.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Горбенка Ю.М. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2015 року у відношенні ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: