КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2015 р. Справа№ 910/20625/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Яковлєва М.Л.
За участю представників сторін
від позивача: Плужник О.О. - представник за довіреністю,
від відповідача: Тимчишин Ю.І. - представник за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екстра Грейд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2014 р.
у справі №910/20625/14 (суддя Мельник Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон"
до Приватного підприємства "Екстра Грейд"
про стягнення 526 959,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Екстра Грейд" (далі-відповідач) про стягнення 526 959,61 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар в сумі 478 512,68 грн., пеня в сумі 34 736,00 грн., інфляційна складова боргу у сумі 7 398,93 грн. та 3 % річних в сумі 6 312,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № ГК 11/04/12/1 від 11.04.2012 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 526 959,61 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2014р. у справі №910/20625/14 позов задоволено.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Екстра Грейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" 478 512,68 грн. основного боргу, 34 736,00 грн. пені, 7 398,93 грн. інфляційної складової суми боргу, 6 312,00 грн. 3% річних та 10 539,19 грн. судового збору.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1 578,34 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 22.12.2014р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи; недоведеність обставинам, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Апелянт стверджує, що сума заборгованості за договором поставки № ГК 11/04/12/1 від 11.04.2012р. є значно меншою, про що свідчить акт взаєморозрахунків за період з 01.10.2014р. по 22.12.2014р.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні вимог викладених у прохальній частині апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - зміні виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юг Картон", як постачальником, та Приватним підприємством "Екстра Грейд", як покупцем, був укладений договір поставки № ГК 11/04/12/1 (далі-Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити гофрокартонну продукцію - в подальшому іменована "товар". Одиниця виміру, кількість, асортимент та ціна кожної партії товару вказується в рахунку-фактурі та інших супровідних документах.
Ціна за одиницю товару та вартість товарної партії, що передається на умовах даного договору, визначається в рахунку-фактурі на товар (п. 2.1 Договору).
У відповідності до п.п. 2.3, 2.5 Договору оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом перерахування покупцем коштів за партію товару на основний поточний рахунок постачальника згідно банківських реквізитів, вказаних в даному договорі, протягом шістдесяти календарних днів з моменту поставки товару. Загальна сума даного договору складатиметься із загальної суми (вартості) поставленого постачальником покупцю товару по всіх накладних протягом строку дії даного договору.
Постачальник надає покупцю (чи його представнику) наступні документи на товар, що постачається у відповідності до договору: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 8.1 даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31 грудня 2013 року включно, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання сторонами зобов'язань взятих на себе за даним договором.
У подальшому вказаний Договір було продовжено до 31.12.2015 р. (додаткова угода № 1 від 29.12.2013 р.).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач умови Договору виконав у повному обсязі, за період з 14.01.2013 р. по 12.06.2014 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 478 512,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, рахунками на оплату та товарно-транспортними накладними за вказаний період.
Сторонами відповідно до ст.32-34 ГПК України не надано належних доказів на спростування зазначеного вище.
Через канцелярію суду позивачем подано підписаний та скріплений печатками сторін Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого прострочена сума заборгованості за період з 01.10.2014р. по 22.12.2014р. становить 286 468,60 грн. (оригінал даного Акт долучено до матеріалів справи).
Враховуючи зазначене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 192 044,08 грн. (478 512,68 - 286 468,60=192 044,08) підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем було сплачено заборгованість за Договором після порушення провадження у справі.
Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становила 286 468,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності зазначеної вище заборгованості.
Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за Договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 286 468,60 грн., судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на відомості по рахунку 631 та довідку про стан заборгованості від 08.01.2015р. судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки останні є внутрішніми документами
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційну складу боргу у розмірі 7 398,93 грн. за період з серпня 2013р. по серпень 2014р. та 3% річних у розмірі 6 312,00 грн. за період з 16.03.2013р. по 24.09.2014р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання, приписи вказаних правових норм та перевіривши розрахунок, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто інфляційну складу боргу у розмірі 7 398,93 грн. за період з серпня 2013р. по серпень 2014р. та 3% річних у розмірі 6 312,00 грн. за період з 16.03.2013р. по 24.09.2014р.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 34 736,00 грн. за період з 16.03.2013р. по 24.09.2014р., судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.4 Договору сторони погодили, що у випадку не виконання взятих на себе зобов'язань, сторона, що не виконала свої зобов'язання, виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання, приписи вказаних правових норм та умови Договору, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто пеню у розмірі 34 736,00 грн. за період з 16.03.2013р. по 24.09.2014р.
Контррозрахунку щодо інфляційної складової боргу, 3% річних та пені відповідачем не надано суду.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Інші доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - зміні.
На підставі викладеного, керуючись п.1-1 ст. 80 та ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екстра Грейд" на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2014р. у справі №910/20625/14 задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2014р. у справі №910/20625/14 змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:
3.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" задовольнити частково.
4.Припинити провадження у справі №910/20625/14 в частині позовних вимог про стягнення 192 044,08 грн. основного боргу.
5.Стягнути з Приватного підприємства "Екстра Грейд" (01034, м. Київ. вул. Ярославів Вал, буд. 26-Б, кв.13, код ЄДРПОУ 34619476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/30; код ЄДРПОУ 36880389) 286 468 (двісті вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 60 коп. основного боргу, 34 736 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. пені, 7 398 (сім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 93 коп. інфляційної складової суми боргу та 6 312 (шість тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп. 3% річних.
6.Стягнути з Приватного підприємства "Екстра Грейд" (01034, м. Київ. вул. Ярославів Вал, буд. 26-Б, кв.13, код ЄДРПОУ 34619476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/30; код ЄДРПОУ 36880389) 10 539 (десять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 19 коп. судового збору за подачу позову.
7.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/30; код ЄДРПОУ 36880389) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1 578 (одну тисячу п'ятсот сімдесят вісім) грн. 34 коп.
8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Картон" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/30; код ЄДРПОУ 36880389) на користь Приватного підприємства "Екстра Грейд" (01034, м. Київ. вул. Ярославів Вал, буд. 26-Б, кв.13, код ЄДРПОУ 34619476) 1 920 (тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 08 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
9.Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
10.Матеріали справи №910/20625/14 направити до Господарського суду міста Києва.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Дата підписання повного тексту постанови 01.04.2014р.
Головуючий суддя П.В. Авдеєв
Судді В.В. Куксов
М.Л. Яковлєв