ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2015 року Справа № 876/702/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
представника позивача Мельник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в справі за позовом Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб в сумі 253532,91 грн.
Дане судове рішення оскаржив в апеляційному порядку відповідач.
Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та винести нову постанову, якою в позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд розглянув справу за відсутності відповідача, хоча останній заявляв обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. Внаслідок цього відповідач не зміг прийняти участь у розгляді справи. Також зазначає, що відкрито провадження про стягнення боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, тоді як позов пред'явлено до фізичної особи ОСОБА_2, що свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
Вислухавши суддю-доповідача, апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є платником податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 62 ПК України та перебуває на податковому обліку в Кременецькій ОДПІ.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст.. 36 далі ПК України на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
На виконання вимог підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України та пункту 73.3 статті 73, пункту 176.2 статі 176 ПК України Кременецькою ОДПІ отримано інформацію від Тернопільської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» (лист № Р7-05-02-0-01/564 від 24.03.2014 року) про те, що банком громадянину ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), АДРЕСА_1) в ІІ-му кварталі 2013 року було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості в сумі 1722566,48 грн. та відповідно подано до контролюючого органу розрахунок суми доходу, нарахованого на користь платника податку за формою 1ДФ.
Відповідно до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На виконання вищезазначеної норми законодавства та з врахуванням повідомлення установи банку ОСОБА_2 23.06.2014 року подав до Кременецької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, зазначивши в графі 01.07 «доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі інші доходи» - сума нарахованого (виплаченого) доходу 1722566,48 грн., а сума податку, яка підлягає сплаті платником податку самостійно - 258384,97 грн.
Відповідно до пункту 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України органи доходів і зборів є контролюючими органами щодо податків, зборів і митних платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.2 статті 42 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах своїх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з карткою особового рахунку платника та розрахунком заборгованості по платежах до бюджету відповідач станом на 17.11.2014 року має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб в сумі 253532,91 грн. (253384,97 грн. - основний платіж, 147,94 грн. - пеня).
Дана заборгованість виникла у ОСОБА_2 у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, самостійно визначеного відповідачем у поданій ним до контролюючого органу податковій декларації за 2013 рік.
У відповідності до статті 59 ПК України Кременецькою ОДПІ на адресу боржника (платника податків) 04.08.2014 року направлена податкова вимога № 1251-25 на суму податкового боргу 258384,97 грн.
Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, матеріалами справи доведена підставність позовних вимог, у зв'язку з чим вони підлягають повному задоволенню.
Суд першої інстанції, виносячи постанову про задоволення позовних вимог, в мотивувальній та резолютивній частині рішення безпідставно зазначив про наявність податкового боргу не з боку ОСОБА_2 як фізичної особи, а фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і саме з останнього стягнув такий борг.
При цьому, суд попередньої інстанції послався на докази наявності такого боргу за ФОП ОСОБА_2, яких насправді у справі немає, оскільки підтверджується матеріалами справи борг саме ОСОБА_2, як фізичної особи.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції в частині стягнення боргу з ФОП ОСОБА_2 не відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам та положенням матеріального права, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає необхідним її скасувати і винести нову про задоволення позову та стягнення податкового боргу з ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року у справі № 2а-819/2683/14-а скасувати та винести нову постанову, якою позов Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), АДРЕСА_1 заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб в сумі 253532,91 грн. на б/р 33217801700325, код платежу 11010500 ГУДКУ у Тернопільській області, код одержувача 37766394, МФО 938012.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська
Повний текст складено 27.03.2015