ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" березня 2015 р.Справа № 1/53/5022-578/2012

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" від 04.02.2015р.№157 на дії Державної виконавчої служби України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі №1/53/5022-578/2012:

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль

про стягнення 20 485 546 грн. 89коп.

За участю учасників судового процесу від:

відповідача(скаржника):Панчук С.М. (довіреність№5 від 25.06.2014р.;

державної виконавчої служби :Санжара О.М. довіреність від 26.12.2013р.

Суть справи:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 20485546грн 89коп., з яких: 17685224грн 35коп. боргу, 1337080грн 77коп. пені, 736792грн 05коп. інфляційних, 726449грн 72коп. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.2012 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 17685224 грн. 35 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1337080 грн. 77коп. пені, 736792 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 726449 грн. 72 коп. - 3% річних та 64380 грн. судового збору, на виконання якого видано 18.09.2012р. наказ.

Ухвалою суду від 07.07.2014р., за заявою позивача № 31/10-4043 від 20.06.2014р., затверджено мирову угоду від 20.06.2014 року укладену між Дочірньою компанією "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" відповідно до якої сторони погодили строки та порядок виконання рішення суду, а саме 20489926,89 грн. - сума боргу, яка склалася на момент укладення мирової угоди, погашається згідно затвердженого сторонами графіку,у зв'язку з чим провадження у справі припинено на підставі п.7ч.1ст.80ГПК України.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" подало скаргу від 04.02.2015р.№15 (поступила 09.02.2015р.) на дії ДВС, а саме: про визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби України Пінського Ю.В. у винесені постанови про арешт коштів №34710161 від 24.04.2014р.; визнати недійсною постанову про арешт коштів відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014р.; визнати незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №44642259 від 10.09.2014р. та постанови про арешт коштів від 29.01.2015р.; визнати недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 10.09.2014р. про відкриття виконавчого провадження; визнати недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 29.09.2015р. про арешт коштів боржника; зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз". Скаржником подано заява від 04.02.2015р. про поновлення строку для оскарження дій ДВС.

Відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням з 09.02.2015р. у відпустці судді Чопка Ю.О., який розглядав дану справу, призначено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, згідно якого скаргу призначено до розгляду у складі судді Стадник М.С.

Ухвалами суду від 10.02.2015р.відновлено ПАТ "Тернопільміськгаз" строк на оскарження дій ДВС України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, скаргу прийнято до розгляду та призначено на 24.02.2015р.

Ухвалою суду від 24.02.2015р. розгляд скарги відкладено на 13.03.2015р., для надання можливості ДВС та Першому відділу надати відзив на скаргу.

В судовому засіданні 13.03.2015р. розглянуто подане 10.03.2015р. Першим відділом клопотання про припинення провадження у справі з посиланням на те,що даний спір не підсудній господарському суду, так як: - оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження №44642259 від 10.09.2014р. про стягнення виконавчого збору в сумі 2054992,69 грн. та постанову про арешт коштів боржника від 29.01.2015р., які прийняті на виконання постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка виділена в окреме провадження з дотриманням ст.50 Закону України "Про виконавче провадження"; - на виконанні у Першого відділу не перебував жодний із документів перелічених в ст. 121-2 ГПК України, а тому відсутні підстави для розгляду скарги в порядку передбаченому даною нормою закону; - дана категорія спору підсудна адміністративному суду на підставі п.1ч.2 ст.18КАС України, та п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень,дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Суд, розглянувши подане клопотання відхилив його за безпідставністю, оскільки:

- за змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, які є невід'ємною частиною судового процесу, розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 -2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до місцевих господарських судів (правова позиція викладена у п.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. N 10"Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Як стверджує і Перший відділ ДВС скаржником оскаржуються саме дії ДВС пов'язанні із стягненням виконавчого збору по виконанню рішення господарського суду від 05.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012, та мотивами такого оскарження, за доводами скаржника, є відсутність підстав для стягнення,оскільки рішення органами ДВС не виконувалося. Отже, дана скарга підлягає розгляду господарським судом, який видав виконавчий документ.

Щодо посилань першого відділу на постанову ВАСУ від 13.12.2010 р.N 3, то слід зазначити, що правова позиція викладена в тексті постанови зводиться до того, що критерій визначення юрисдикції судів щодо справи повинен бути один - це суд, який видав виконавчий документ (п.9 постанови), що узгоджується із постановами Вищого господарського суду та ст.121-2 ГПК України.

Ухвалою суду від 13.03.2015р. відкладено розгляд скарги до 20.03.2015р., та за клопотанням представника скаржника оголошена перерва в судовому засіданні до 25.03.2015р.

Скаржник підтримав подану скаргу та просить суд звернути увагу на наступне: - постанова Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 24.04.2014р. якою стягнуто виконавчий збір у сумі 2054992,69 грн., скасована ухвалою господарського суду від 24.12.2014р., яка набрала законної сили, як винесена з порушенням норм ЗУ "Про виконавче провадження", разом з тим Перший відділ продовжив виконання постанови, у зв'язку з чим його дії по виконанню спірної постанови є незаконними. Крім того, виконавцям повідомлялося про включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, однак виконавче провадження не було зупинено, як того вимагає ст.37 ЗУ"Про виконавче провадження"; - арешт коштів з рахунку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" накладений постановою Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 24.04.2014р. не знятий, не зважаючи на те, що ним закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012 згідно постанови від 07.08.2014р.,що не відповідає вимогам ЗУ"Про виконавче провадження" та порушує права товариства.

Представник Державної виконавчої служби України просить відмовити у задоволені скарги,посилаючись на те,що арешт коштів боржника накладений постановою Відділу примусового виконання рішень від 24.04.2014р. правомірно, а підстав для його зняття при закінчені виконавчого провадження за власною ініціативою не було,оскільки боржник не звернувся з відповідною заявою щодо здійснення таких дій. Просить суд звернути увагу на те,що скаржник має можливість і на даний час звернутися з такою заявою,а тому вважає ,що в скарзі щодо ДВС України слід відмовити.

Представник Першого відділу підтримав доводи викладені у відзиві на скаргу,вважає, що дії здійснені виконавчою службою відповідають нормам ЗУ "Про виконавче провадження", на даний час провадження по виконанню постанови Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 24.04.2014р.закінчено, арешт знятий, на підтвердження чого надав постанову від 06.02.2015р. пунктом 3 якої знято арешт з рахунків, що належать боржнику, які накладені постановою від 29.01.2015р. На запитання представника щодо повторного накладення арешту на рахунки пояснив, що не має доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень здійснених відділом примусового виконання рішень ДВС України, а тому не володів інформацією щодо арешту коштів на рахунках. Також, представник заперечив щодо доводів скаржника про обов'язкове зупинення виконавчого провадження, посилаючись на те, що стягнення виконавчого збору не є платежем передбаченим ЗУ"Про виконавче провадження" стягнення якого підлягало зупиненню. Просить відмовити скаржнику щодо оскарження дій Першого відділу.

Суд, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на дії Державної виконавчої служби України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, заслухавши доводи учасників судового процесу, прийшов до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";

- згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом;

- завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом (ст.1 ЗУ"Про державну виконавчу службу");

- державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ,тобто законом передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження (ч.1ст.6 ,ч.1 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження").

Так, для забезпечення реального виконання рішення державний виконавець застосовує арешт майна боржника в порядку передбаченому ЗУ"Про виконавче провадження", шляхом винесення постанови про арешт коштів чи майна боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій ст. 57 Закону, та яка може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Норми ЗУ"Про виконавче провадження" передбачають застосування арешту коштів боржника,як одного із заходів реального виконання рішення, на стадії прийняття до виконання виконавчого документа (ст.25 Закону),та на стадії його примусового виконання (ст.27,32,57Закону).

1/ На стадії прийняття до виконання наказу суду держаним виконавцем даний захід не застосовувався, що підтверджується наступним.

Відповідно до п.3 ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Статтями 24,25 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів ,та за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова .

Як випливає з матеріалів справи, стягувач (Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України з заявою від 03.10.2012р. №31/10-5835 (одержана 09.10.2012р.) про прийняття до виконання наказу господарського суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012,та про одночасне винесення постанови про накладення арешту на всі рахунки боржника,посилаючись на стратегічне значення стягувача для економіки держави ,яке є єдиним постачальником газу для населення,бюджетних установ та організацій.

Відділом примусового виконання рішень винесено постанову ВП №347/10161 від 12.10.2012р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду,встановивши семиденний строк для самостійного його виконання боржником.

Постанова про арешт коштів боржника за заявою скаржника не виносилася державним виконавцем.

2/ Здійснені державним виконавцем заходи для примусового виконання рішення шляхом арешту коштів боржника та винесення постанови про стягнення виконавчого збору не відповідають нормам ЗУ" Про виконавче провадження", оскільки:

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 ЗУ" Про виконавче провадження " для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення,яке передбачає здійснення заходів, в тому числі і накладення арешту на кошти боржника в порядку передбаченому ст. 57 цього Закону (ст.27 ЗУ" Про виконавче провадження").

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 ЗУ" Про виконавче провадження " для самостійного його виконання, з боржника також стягується виконавчий збір на підставі постанови яка виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення ,та в якій визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню і здійснюється примусове стягнення виконавчого збору відповідно до вимог Закону ( ч.ч.1.3ст.28 ЗУ" Про виконавче провадження).

Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону, а саме застосувати захід примусового виконання рішення - накладення арешту на кошти боржника (п.4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затв.наказом Мінюсту від 02.04.2012 N 512/5).

Тобто,законодавець встановив ,що застосування арешту, якщо такий не був застосований за заявою стягувача на стадії відкриття виконавчого провадження, можливе тільки при здійснені примусового виконання рішення, іншого ні норми ЗУ"Про виконавче провадження", ні Інструкції не передбачають.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена постанова ВП№34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2054992,69 грн., у зв'язку з невиконанням ним рішення у семиденний строк встановлений для добровільного виконання постановою державного виконавця від 12.10.2012р.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України ВП№34710161 від 24.04.2014р. накладено арешт на кошти боржника ,що містяться на рахунках у банківських установах для забезпечення виконання наказу суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012 на суму виконавчого провадження 22604919,58грн.,в т.ч. сума виконавчого збору - 2054992,69грн.

Тобто, державний виконавець розпочав застосовувати заходи примусового виконання рішення 24.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2015р.у справі №1/53/5022-578/2012, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2015р., задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на дії Державної виконавчої служби України, а саме : визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" виконавчого збору в сумі 2054993,69 грн.; визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В., які полягали у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №34710161 від 24.04.2014р. в сумі 2054993,69 грн.

Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем передчасно, оскільки станом на день її прийняття, строк для добровільного виконання рішення суду не закінчився, а отже були відсутні підстави для здійснення заходів направлених на примусове виконання наказу суду, та не підтверджено документально примусове виконання рішення суду, так як сторони на стадії самостійного виконання рішення суду уклали мирову угоду яка затверджена судом, та на підставі якої закінчено виконавче провадження рішення суду.

При таких обставинах,постанова про арешт коштів боржника також винесена державним виконавцем передчасно.

Висновок суду узгоджується із правовою позицією викладеної у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" згідно якої витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції Закону 2003р.) стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.

Враховуючи викладене,скарга скаржника в частині визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби України Пінського Ю.В. у винесені постанови про арешт коштів №34710161 від 24.04.2014р. та в частині визнання недійсною постанову про арешт коштів відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014р. підлягає до задоволення .

Щодо оскарження дій Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, суд встановив наступне.

Відповідно до п.3.16 Інструкції, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ"Про виконавче провадження" державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

Як свідчать матеріали справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України прийнято 07.08.2014р. ряд постанов, а саме:

1/ постанова у ВП №34710161 "про закінчення виконавчого провадження" ,якою закінчено виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012 на підставі ст.ст.49,50 ЗУ"Про виконавче провадження", у зв'язку з затвердженням мирової угоди між сторонами, та вирішено виділити у окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 24.04.2014р.на підставі ч.7ст.28 ЗУ"Про виконавче провадження" згідно якої у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону (визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору;

2/ постановою ВП №44330562 "про відкриття виконавчого провадження" відкрито провадження по виконанню постанови №34710161 від 07.08.2014р. виданої Відділом примусового виконання рішень ДВС України про стягнення 2054992.69грн. виконавчого збору, яка набрала чинності 24.04.2014р.,тобто,відкрито провадження по виконанню неіснуючої постанови;

3/ постановою ВП №44330562 "про закінчення виконавчого провадження" на підставі ст.ст.20,21,п.10ч.1ст.49 ЗУ"Про виконавче провадження" виконавче провадження з примусового виконання постанови №34710161 від 07.08.2014р.закінчено, копію постанови з оригіналом виконавчого документу вирішено направити на виконання до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

Як свідчать дані Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень , постанова про виправлення помилки щодо дати прийняття виконавчого документу про стягнення виконавчого збору не виносилася ,тоді як документах виконавчого провадження, що надійшли за належністю з іншого органу ДВС, може бути виправлено граматичні чи арифметичні помилки (в порядку, встановленому Законом) державним виконавцем, який здійснює виконання відповідного рішення.

Такий порядок встановлений п.3 ст.84 ЗУ"Про виконавче провадження",згідно якої начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Разом з тим,державним виконавцем Першого відділу Фидрик Р.В.,без виправлення помилки, винесено постанову ВП №44642259 від 10.09.2014р. про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення виконавчого збору в сумі 2054992,69грн.

Дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору,станом на момент її прийняття , відповідають вимогам ст.25 ЗУ"Про виконавче провадження" ,згідно якої державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.7ч.1 ст.17 ЗУ"Про виконавче провадження" постанова державного виконавця від 24.04.2014р. про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом на підставі якого здійснюється державною виконавчою службою примусове виконання ,та станом на 10.09.2014р. така була чинною.

У зв'язку з викладеним ,скарга скаржника в частині визнання незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №44642259 від 10.09.2014р.,та в частині визнання недійсною постанови Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 10.09.2014р. про відкриття виконавчого провадження відхиляється.

Скарга скаржника в частині визнання незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови про арешт коштів від 29.01.2015р. та в частині визнання недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 29.09.2015р. про арешт коштів боржника підлягає до задоволення ,оскільки:

- наслідки завершення виконавчого провадження передбачені ст.50 ЗУ"Про виконавче провадження",згідно ч.1 якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до п.4 ч.1ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (ч.3 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Як зазначено вище ,ухвалою суду від 24.12.2014р. визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" виконавчого збору в сумі 2054993,69 грн.

Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції був учасником судового процесу при розгляді скарги ,його представники були обізнані щодо предмету оскарження.

Не зважаючи на ухвалу суду, державним виконавцем Бойко О.Д.,замість здійснення заходів по закінченню виконавчого провадження винесено постанову ВП №44642259 від 29.01.2015р. про арешт коштів боржника по примусовому виконанні постанови №34710161 від 24.04.2014р. ,якою накладено арешт на кошти боржника ,що містяться на рахунках фінансових установ в межах суми - 2054993,69 грн.,а підставою для арешту зазначено" рішення суду" .

Меморіальним ордером №21 від 02.02.2015р. з рахунку ПАТ"Тернопільмісьгаз",що обслуговується Тернопільському обласному управлінні ПАТ "Державний ощадний банк",на підставі по.дор.№21 від 31.01.2015р. та постанови №34710161 від 24.04.2014р., стягнуто на рахунок Першого відділу ДВСТМУЮ 2054993,69 грн.

На підставі нечинної постанови про стягнення виконавчого збору ВП № №34710161 від 24.04.2014р. державним виконавцем Бойко Д.О. винесено розпорядження №44642259 від 04.02.2015р., яке затверджено 04.02.2015р. в.о.начальника Першого відділу державної виконавчої служби ТМУЮ Кузьмою П.Г., про перерахування 2054993,69 грн. суми виконавчого збору на рахунок Головного управління юстиції в Тернопільській області.

Державним виконавцем Бойко О.Д. винесено постанову ВП №44642259 від 06.02.2015р. про закінчення виконавчого провадження, пунктом 3 якої припинено чинність арешту коштів,що містяться на рахунках боржника,згідно постанови про арешт коштів боржника виданої Відділом примусового виконання рішень ДВС України від 24.04.2014р. в межах суми 2054993,69 грн. виконавчого збору,при цьому,постановою не знято арешт з коштів боржника накладеного постановою державного виконавця ВП №44642259 від 29.01.2015р.

Отже, державним виконавцем умисно та упереджено, що є очевидним, винесено постанову на здійснення заходу по виконанню недійсного виконавчого документу,що є порушенням чинного законодавства та Конституції України .

Про незаконні дії державного виконавця Скаржник повідомив 02.02.2015р. листами - зверненнями до нач.Першого відділу ДВС ТМУЮ за №151 та нач. Головного управління юстиції в Тернопільській області за №152, які одержані 02.02.2015р., про що свідчать відмітки на таких.

Разом з тим, незаконні дії виконавця погоджені начальником даного відділення, та не зупиненні начальником Головного управління юстиції Тернопільської області, ДВС України, як цього вимагає ст.ст.83,84 ЗУ"Про виконавче провадження", згідно якої контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки судом встановлено стягнення коштів на виконання нечинного виконавчого документа, які перераховані на рахунок Головного управління юстиції у Тернопільській області, а тому підлягає до задоволення і вимога скаржника зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз", як стягнуту з порушенням закону.

Щодо доводів ДВС на предмет здійснення ним заходів на примусове виконання рішення та постанови про стягнення виконавчого збору у відповідності до норм закону, то такі не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду скарги.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" задовольнити частково.

2.Визнати недійсною Постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014р. про арешт коштів боржника .

3. Визнати незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови ВП№44642259 від 29.01.2015р. про арешт коштів боржника.

4. Визнати недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ВП№44642259 від 29.01.2015р. про арешт коштів боржника.

5.Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (вул.Лисенка,1,м.Тернопіль) повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз" (вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль) .

Копії ухвали направити сторонам,Державній виконавчій службі України та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль) .

Суддя М.С. Стадник