Копія

Справа №1-20, 2009 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2009 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді     Добриднюк Н.О.

                 за участю секретаря  Мельніченко Н.І.

                 прокурора                    Гнатюка М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Лисянка кримінальну справу  про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, освіта неповна середня, не судимої,  обвинуваченої за ч.1 ст.164 КК України, -

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1, згідно з виконавчого листа №2-294 від 21.02.1999 року, виданого Лисянським районним судом, повинна сплачувати аліменти на користь Михайлівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату на утримання синів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно.

           Проте, з 16.05.2006 року по даний час ОСОБА_1. умисно, злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей, а також ухиляється від працевлаштування, на обліку в Лисянському районному центрі зайнятості, як шукаюча роботу не перебуває і не перебувала.

           Щомісячно працюючи по найму в жителів с.Дібрівка має кошти в середньому близько 40 гривень на день та близько 400 гривень в сумі за місяць, з яких могла б частину сплачувати в рахунок погашення боргу по аліментах.

           Про заборгованість по аліментах знає, але відмовляється категорично сплачувати аліменти, мотивуючи тим, що діти перебувають на державному утриманні і проживають не з нею, а в Михайлівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті.

           Станом на 1 грудня 2008 року заборгованість по сплаті аліментів становить 16842 гривень 10 копійок.

           Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. свою вину в скоєнні злочину визнала повністю, розкаюється в скоєному та пояснила, що дійсно вона повинна сплачувати аліменти на користь Михайлівської школи-інтернату на утримання своїх синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Постійного місця роботи вона не має, працює у різних людей по господарству і щомісячний її заробіток становить близько 400 гривень. Частину грошей вона могла б сплачувати на погашення боргу по аліментах, але не робила цього. Офіційного місця роботи вона не має, в Лисянському районному центрі зайнятості на обліку, як шукаюча роботу, не перебувала і не перебуває, оскільки не знала що може отримувати допомогу по безробіттю.

             Крім визнання вини самою підсудною, її винність в скоєнні злочину доведена зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в ході судового засідання такими доказами:

-           Поданням державного виконавця про кримінальну відповідальність ОСОБА_1. за ст..164 КК України. (а.с.6)

-           Матеріалами виконавчого провадження. (а.с.7-18)

-           Розрахунком заборгованості по аліментах. (а.с.19)

-           Показами свідка ОСОБА_4, даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1. неодноразово працювала у неї по найму, допомагаючи по господарству. За роботу вона платила їй по 30 гривень на день, а інколи і по 50 гривень.

-           Показами свідка ОСОБА_5, даними в судовому засіданні про те, що у неї по найму неодноразово працювала допомагаючи по господарству ОСОБА_1., за що отримувала платню від 30 до 50 гривень в день.

           Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винність підсудної доведена повністю, а її дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.

           Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, яка негативно характеризується за місцем проживання та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

           Обставин, що обтяжують покарання, суд в діях підсудної не вбачає.

           Як пом'якшуючі покарання обставини, суд враховує, що підсудна вину свою у вчиненні злочину визнала повністю, розкаялася в скоєному, в ході досудового слідства та в судовому засіданні давала послідовні, правдиві покази, має на своєму утриманні неповнолітню дитину.

           Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання про можливість призначення підсудній покарання у вигляді громадських робіт.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

           Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити їй покарання 100 годин громадських робіт.

           На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. 

Головуюча - підпис.

ВІРНО.

Суддя Лисянського

районного суду                                                                                         Н.О. Добриднюк