2 - 91/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2009 року                                                  Першотравневий районний суд

                                                                                     Донецької області

в складі:

головуючого судді                                                      Трегубенко С.В.

при секретарі                                                              Павлічевої А.І.

розглянувши у судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

в інтересах якої діє ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про

відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров*я та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров*я та моральної шкоди з таких підстав.

В 2003 році позивачка зустрічалася з ОСОБА_3, однак через те, що відповідач її постійно бив, ображав непристойною лайкою, погрожував, вона розірвала з ним будь-які стосунки.

Однак, протягом п*яти років після припинення стосунків, відповідач не дає позивачці спокійно жити, вільно ходити по вулиці, займатися навчанням, працювати.

Так, в 2004 році ОСОБА_3 постійно приїздив на місце праці позивачки, влаштовував сварки.

12 грудня 2004 року на дні народженні подруги, ОСОБА_3 К.І. ввірвався в будинок та наніс позивачці тілесні ушкодження.

22.04.2005 року відповідач в нетверезому стані приїздив до будинку позивачки з вимогою для розмови, а коли мати йому відмовила покликати її, останній почав їй погрожувати, в наслідок чого був викликаний наряд міліції.

28.06.2005 року ОСОБА_3 насильно відвіз позивачку до себе до дому та  побив її.

22.10.2005 року відповідач знову насильно відвіз ОСОБА_1 до себе додому, але її знайшли батьки.

В зв*язку з постійними погрозами, ОСОБА_1 довелося залишити роботу та переїхати в м.Донецьк.

Про те, 24.06.2007 року на приміській автостанції позивачка зустріла ОСОБА_3 і він знов примусив її сісти в машину та вдарив кулаком по обличчю..

26.09.2008 року відповідач приїхав до квартири позивачки в нетверезому стані, погрожував, стукав у вікна, намагався зламати грати на вікнах, що й змусило її  викликати наряд міліції.

31.12.2008 року ОСОБА_3 цілий день знаходився на роботі у позивачки, заважав працювати і тому їй довелося звернутися до служби безпеки банку.

10.01.2009 року батьки позивачки звернулися за допомогою до Першотравневого РВВС, де ОСОБА_3 ображав позвачку та її батька нецензурною лайкою.

Внаслідок такої поведінки відповідача, позивачці була заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, вчинених щодо неї, що й змусило її звернутися до суду з позовом про заборону ОСОБА_3 вчиняти певні дії стосовно позивачки(наближатися до неї, причиняти фізичний біль, телефонні дзвінки і т.п.) та стягнути з нього матеріальні збитки у сумі 1000 гривень та моральну шкоду у сумі 1500 гривень.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, уточнивши їх і просить суд заборонити ОСОБА_3: наближатися до неї, не спричиняти їй фізичний біль, не телефонувати, не заходити під тиском до житла, не відбирати мобільний телефон, залишити її у спокої, а також стягнути з відповідача матеріальні збитки у сумі 1000 гривень та моральну шкоду у сумі 1500 гривень.

Представник позивачки ОСОБА_2, в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги, уточнила їх і просить суд заборонити ОСОБА_3: наближатися до позивачки, не спричиняти їй біль, не телефонувати, не заходити під тиском до житла, не відбирати мобільний телефон, залишити позивачку в спокої, а також стягнути з відповідача матеріальні збитки у сумі 1000 гривень, моральну шкоду у сумі 1500 гривень, а також судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 К.І. позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, не заперечуючи, що дійсно мав особисті стосунки з позивачкою ОСОБА_1 і були випадки застосування до позивачки фізичної сили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2, підлягають частковому задоволенню.

Так, чинним законодавством передбачені порушення не майнових прав, а саме: згідно ст. 281 ЦК України “Фізична особа має право захищати своє життя та здоров*я, а також життя та здоров*я іншої фізичної особи від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.”, в статті ст.288 ЦК України вказано, що “Фізична особа має право на свободу. Забороняються будь-які форми фізичного чи психічного тиску на фізичну особу, вчинення інших дій, що порушують право на свободу, статтею 289 ЦК України передбачено, що“Фізична особа має право на особисту недоторканість. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижу її гідність, поводженню чи покаранню.”, стаття 311 ЦК України визнає право на недоторканість житла фізичної особи.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення не майнових прав позивачки проти чого не заперечує і сам відповідач і тому позовні вимоги ОСОБА_1 про: зпричинення їй болю, заборону телефонувати їй, не заходити під тиском до її житла, не відбирати у неї мобільний телефон підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про заборону наближатися до позивачки, залишити її в спокої, то вони не підлягають задоволенню, бо не передбачені чинним законодавством.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги позивачки в частині стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, бо проти них також не заперечує сам відповідач.

З відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь позивачки.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212-215, ЦПК України, ст.ст.281, 288, 289, 311 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, задовольнити частково.

Зобов*язати ОСОБА_3 не порушувати права на особисту недоторканість ОСОБА_1, а саме: не спричиняти їй фізичну біль, не телефонувати їй, не заходити під тиском до її житла, не відбирати у неї мобільний телефон.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про заборону наближатися до ОСОБА_1, залишити її в спокої- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у сумі 1000(одну тисячу) гривень та моральну шкоду у сумі 1500(одну тисячу п*ятьсот) гривень, а також судові витрати у сумі 45(сорок п*ять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецької області в місті Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя:                                                                                                           С.В. Трегубенко