ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.15 Справа № 40/5005/7101/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп", м. Дніпропетровськ

відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто", м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро", м. Дніпропетровськ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто", м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору іпотеки

Суддя Ярошенко В.І.

Представники за первісним позовом:

від позивача: Кучерева Н.В. - представник за дов. № 09-32/116 від 18.02.15

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Черевко Ю.В. - представник за дов. б/н від 14.10.14

від третьої особи: не з'явились

Представники за зустрічним позовом:

від позивача : Черевко Ю.В. - представник за дов. б/н від 14.10.14

від відповідача: Кучерева Н.В. - представник за дов. № 09-32/116 від 18.02.15

від третьої особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» 01.06.2011 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Трейдінг Груп» та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто» про звернення стягнення на нерухоме майно, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження:

1) за договором іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №311/08/1-10 від 30.09.2010р., посвідченому приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстрованому в реєстрі за №1655, на будівлі, що знаходяться за адресою: м. Донецьк, проспект Веселий, 46, та належать на праві власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто Трейдінг Груп», а саме на:

- літ.«А-2» - будівля побутового корпусу, загальною площею 469,3 кв.м.;

- літ.«Б-4» - будівля адміністративного корпусу, загальною площею 3448,0 кв.м.;

-літ.«В-1» - будівля господарсько-складського корпусу № 2, загальною площею

1129,4 кв.м.;

-літ.«Г-1» - будівля господарсько-складського корпусу з естакадою, загальною площею 6234,2 кв.м.;

- літ. «М-1» - будівля ККП-3, загальною площею 49,0 кв.м.;

- літ. «П-1» - будівля ремонтних боксів, загальною площею 319,4 кв.м.;

- літ. «К-1» - будівля технічного блоку, загальною площею 58,8 кв.м.;

- літ. «Т» - будівля прохідної;

- літ. «З» - пожежний резервуар;

- літ. «Ш» - будівля прохідної;

- літ. «Ю» - убиральня;

- літ. «Е» - убиральня;

- літ. «И» - пожежний резервуар;

- літ. «Ф» - очисні споруди зливових вод;

- літ. «Ч» - очисні споруди зливових вод;

- літ. «Щ» - пожежно-насосна станція;

- № 1-4 - огородження;

- II - відкритий майданчик (стоянка) для автобусів;

- III - відкритий майданчик (стоянка) для особистого транспорту.

2) за договором іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №216/08/1-10 від 30.08.2010, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк 1.1. 30.08.2010 за реєстром № 9408, на будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, та належать на праві власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто», та складаються із наступного:

- адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1198,9 кв.м.,

- насосна станція інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв. м.,

- контрольно-пропускний пункт інв.№ 1-0002, літ.Д загальною площею 88,1 кв. м.,

- головний виробничий корпус інв.№1-0001, літ.Ж загальною площею 2725,9 кв.м,

- ангар для мийки автомобілів інв.№ -0006, літ.З, загальною площею 352,8 кв. м.,

- багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ.Т (будівля складу), загальною площею

1809,5 кв. м.,

- надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв. м.,

- дільниця розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв. м.;

в рахунок погашення 36000000 грн., що складають суму заборгованості за Кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №164/02-10 від 28 липня 2010, 1869197,21 грн. процентів за користування кредитом, з врахуванням 13055, 66 грн. інфляції та 3867, 57 грн. річних, 34734, 85 грн. комісії за управління та обслуговування кредитної лінії, з врахуванням 325, 92 грн. інфляції та 97, 20 грн. річних, 19982, 45 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 502, 20 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії.

Позивач просив встановити ціну предметів іпотеки для їх подальшої реалізації за початковою ціною продажу предметів іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності для реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Позовні вимоги наведені з урахуванням прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог по справі, що надійшли до господарського суду 25.03.2014 ( том 7, арк.с.101-113).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 (суддя Красота О.І.) порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.06.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням третьої особи зобов'язань за кредитним договором № 164/02-10 від 28.07.2010 в частині повного та своєчасного повернення кредиту. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось договорами іпотеки № 216/08/1-10 від 30.08.2010 та № 311/08/1-10 від 30.09.2010. Тому, керуючись ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та умовами укладених між сторонами договорів, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу-1 та відповідачу-2.

23.06.2011 від відповідача-1 надійшло клопотання про фіксування судового процесу у справі № 40/5005/7101/2011 за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольнив дане клопотання.

В наступних судових засіданнях, на підставі вищезазначеного клопотання відповідача-1, відповідно до ч. 6 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 40/5005/7101/2011 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер №hCA60920020210.

Згідно повторного автоматичного розподілу справ у зв'язку з перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному справу № 40/5005/7101/2011 передано на розгляд судді Коваль Л.А.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1567 від 06.11.2012 у зв'язку із знаходженням судді Красоти О.І. на лікарняному та відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 40/5005/7101/2011 передано на розгляд судді Коваль Л.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2012 справу 40/5005/7101/2011 прийнято до провадження (суддя Коваль Л.А.).

Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 844 від 23.07.2013, у зв'язку з обранням суддю Коваль Л.А. безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 40/5005/7101/2011 передано на розгляд судді Мельниченко І.Ф.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 справу 40/5005/7101/2011 прийнято до провадження (суддя Мельниченко І.Ф.).

06.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" подало зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самомтійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро", в якому просить суд визнати недійсним, з моменту укладення, договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто", посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 30 серпня 2010 за реєстровим № 9408.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2013 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.14 у справі № 40/5005/7101/2011 первісний позов задоволено частково. Звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на нерухоме майно, що належать на праві власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто» , та складаються із наступного:

- адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1198,9 кв.м.,

- насосна станція інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв. м.,

- контрольно-пропускний пункт інв.№ 1-0002, літ.Д загальною площею 88,1 кв. м.,

- головний виробничий корпус інв.№1-0001, літ.Ж загальною площею 2725,9 кв.м,

- ангар для мийки автомобілів інв.№ -0006, літ.З, загальною площею 352,8 кв. м.,

- багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ.Т (будівля складу), загальною площею

1809,5 кв. м.,

- надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв. м.,

- дільниця розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв. м.;

у рахунок погашення 36000000 грн., що складають суму заборгованості за Кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №164/02-10 від 28 липня 2010, 1869197, 21 грн. процентів за користування кредитом, з врахуванням 13055, 66 грн. інфляції та 3867, 57 грн. річних, 34 734, 85 грн. комісії за управління та обслуговування кредитної лінії, з врахуванням 325, 92 грн. інфляції та 97, 20 грн. річних, 19982, 45 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 502, 20 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії.

Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для її подальшої реалізації за початковою ціною продажу Предмета іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності для реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. В решті первісних позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 12750 грн. судового збору, 118 грн. оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 рішення господарського суду Дніпропетровської області змінено та доповнено абзацом третім наступного змісту: "Встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «про виконавче провадження". В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 40/5005/7101/2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи попередні судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", яка є спеціальним законом по відношенню до норм Цивільного кодексу України, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Із наведеної правової норми, що містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

З умов договору вбачається, що наявною є лише інформація про заставну вартість майна, яку було зазначено при укладанні кредитного та іпотечного договору. Вказана вартість майна є орієнтовною та реалізація повинна здійснюватись за цінами на момент звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 1.5. Договору іпотеки).

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що рішення господарських судів попередніх інстанцій вказаним вимогам норм матеріального права не відповідає, з огляду на те, що при його ухваленні судом першої та апеляційної інстанцій не було вказано початкову ціну предмета іпотеки, не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку за кредитними угодами.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

02.12.2014 системою автоматичного розподілу справ, справу № 40/5005/7101/2011 передано на новий розгляд судді Васильєву О.Ю.

03.12.2014 справу № 40/5005/7101/2011 прийнято до провадження на призначено до розгляду на 16.12.2014.

05.12.2014 надійшов запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду про витребування справи № 40/5005/7101/2011 для подальшого направлення її до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 40/5005/7101/2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2015 зупинено провадження у справі № 40/5005/7101/2011 до часу розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 40/5005/7101/2011.

05.01.2015 справа № 40/5005/7101/2011 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 4 від 12.01.2015 у зв'язку із знаходженням судді Васильєва О.Ю. на лікарняному та відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 40/5005/7101/2011 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2015 справу 40/5005/7101/2011 прийнято до провадження, поновлено провадження та призначено до розгляду на 26.01.2015.

22.01.2015 представник позивача (за первісним позовом) подав клопотання, в якому зазначає, що початкова ціна реалізації будівель та споруд, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, встановлюється за початковою ціною продажу предмету іпотеки у розмірі 6 528 273 грн., визначеної на підставі висновку про вартість майна, наданого суб'єктом оціночної діяльності Глазиріним В.Ф., Сертифікат Фонду державного майна України № 15172/13 від 16.09.2013 станом на 15.10.2014 у звіті з визначенням ринкової вартості будівель ТОВ "Авіто", які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60. Також, позивач (за первісним позовом) уточнив позовні вимоги, виклавши їх у наступній редакції:

"У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Авіто Дніпро» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10 від 28 липня 2010 в розмірі 37936067, 39 грн. (з них: 36000000 грн. заборгованість за кредитом; 1869197, 21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом з врахуванням індексу інфляції 13 055, 66 грн. та 3% річних 3 867, 57 грн.; 34 734, 85 грн. заборгованість по комісії за управління та обслуговування кредитної лінії з врахуванням індексу інфляції 325, 92 грн. та 3% річних 97, 20 грн.; 19 982, 45 грн. пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 502, 20 грн. пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії), звернути стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 та належить на праві власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто» та є предметом іпотеки за договором іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 216/08/1-10 від 30.08.2010, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 30.08.2010 за реєстром № 9408, та складаються із наступного:

1. адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1198,9 кв.м.,

2. насосна станція інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв. м.,

3. контрольно-пропускний пункт інв.№ 1-0002, літ.Д загальною площею 88,1 кв. м.,

4. головний виробничий корпус інв.№1-0001, літ.Ж загальною площею 2725,9 кв.м,

5. ангар для мийки автомобілів інв.№ -0006, літ.З, загальною площею 352,8 кв. м.,

6. багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ.Т (будівля складу), загальною площею

1809,5 кв. м.,

7. надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв. м.,

8. дільниця розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв. м., шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку" та Законом України "Про виконавче провадження" у межах процедури виконавчого провадження, наступних предметів іпотеки згідно Договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №311/08/1-10 від 30.09.2010:

Встановити початкову ціну для подальшої реалізації предмету іпотеки - будівель та споруд, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, та належить на праві власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто» у розмірі 6528273 грн., визначеної на підставі висновку про вартість майна, наданого суб'єктом оціночної діяльності Глазиріним В.Ф., Сертифікат Фонду державного майна України № 15172/13 від 16.09.2013 станом на 15.10.2014 у звіті з визначенням ринкової вартості будівель ТОВ "Авіто", які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зі змісту вищезазначеного клопотання вбачається, що у позивача (за первісним позовом) відсутні вимоги до відповідача-1 (за первісним позовом).

Таким чином, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

23.01.2015 відповідач-2 (за первісним позовом) подав відзив на позовну заяву за первісним позовом, в якому просить суд відмовити у задоволені первісного позову з огляду на наступне. Договір іпотеки між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем-2 (за первісним позовом) було укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Авіто Дніпро" перед банком за кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 у справі про банкрутство № 38/5005/13184/2011 було ліквідовано банкрута - ТОВ "Авіто Дніпро" як юридичну особу. Отже, на час розгляду справи ТОВ "Авіто Дніпро", яке є боржником за кредитним договором, ліквідоване та припинене як юридична особа. Тому згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), зобов'язання ТОВ "Авіто Дніпро" за кредитним договором припинилось, а отже, й припинилась іпотека, що забезпечувала виконання кредитного договору.

Ухвалою суду від 26.01.2015 розгляд справи було відкладено на 09.02.2015.

05.02.2015 відповідач-2 (за первісним позовом) подав письмові пояснення, в яких зазначає, що початкова вартість предмету іпотека обов'язково має визначатись на підставі оцінки майна експертом.

Ухвалою суду від 09.02.2015 розгляд справи було відкладено на 10.03.2015.

10.03.2015 представник позивача (за первісним позовом) подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів та відкладено на 23.03.2015.

17.03.2015 представник позивача (за первісним позовом) подав письмові пояснення, в яких зазначає, що прийняття господарським судом постанови про визнання основного боржника банкрутом за кредитним договором і відкриття ліквідаційної процедури, його ліквідація не припиняє зобов'язальних правовідносин з майновим поручителем.

23.03.2015 відповідач-2 (за первісним позовом) подав заперечення по суті спору.

Представник відповідача-1 (за первісним позовом) у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі.

У судовому засіданні 23.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2010 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" (далі - третя особа, позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 164/02-10 (далі - Кредитний договір) (том 1, арк.с.22).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 40500000 грн., на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит, встановлену договором.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених п.п. 2.1, 2.2 договору, розрахункових документів (платіжних доручень) та/або електронних розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкових рахунків, відкритих банком в філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", код банку 305437, код за ЄДРПОУ 34229576:

- з рахунку 2063235239407 в сумі 26000000 грн. на розрахунковий рахунок Позичальника відкритий в ПАТ "КБ "Приватбанк" № 26004050202222;

- з рахунку 2063335139407 в сумі 14500000 грн. на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення.

На виконання умов кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у розмірі 36000000 грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи (том 1, арк.с.50-57) та висновком судово-економічної експертизи № 143/144-12 від 24.09.2012 р. (том 4, арк. с. 41-69)

В пункті 2.2 кредитного договору сторони визначили, що дата остаточного повернення кредитної лінії є:

- ліміт в сумі 14500000 грн. - 13.06.2012;

- ліміт в сумі 26000000 грн. - 13.06.2013.

Погашення кредиту здійснюється згідно графіку.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів в сумі 36000000 грн.

Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що сторони узгодили, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 22% річних. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої оплати розрахункових документів по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а в місяці, в якому по терміну, визначеному в п. 2.2. договору, здійснюється остаточне погашення кредиту до дня повернення кредиту - в день його остаточного погашення, у випадку дострокового повернення кредиту до дня повернення кредиту - в день дострокового повернення кредиту, а у випадку прострочення кредиту - до дня його повного погашення в день скасування заборгованості.

Сторони договору домовились, що кожні дванадцять місяців протягом строку дії договору процентна ставка переглядається в залежності від ситуації, яка складається на грошово-кредитному ринку України.

Розпорядженням № 28 від 31.01.2001, сторони збільшили процентну ставку за користування кредитними коштами до 23 % (том 2, арк. с. 67)

ТОВ "Авіто Дніпро" зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом не виконало, здійснило розрахунки частково у загальному розмірі 1719013, 71 грн., що підтверджується банківською випискою (том 1, арк. с. 50-57)

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що комісія за відкриття кредитної лінії сплачується позичальником у розмірі 0,5 процентів річних від лімітів кредитної лінії, визначених в п. 2.2. спірного договору.

При розрахунку комісійної винагороди за управління та обслуговування кредитної лінії використовується метод „факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Комісія за управління та обслуговування кредитної лінії нараховується банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої оплати розрахункових документів по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, ат надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а в місяці, в якому по терміну, визначеному п. 2.2 договору, здійснюється остаточне погашення кредиту до дня повернення кредиту - в день його остаточного погашення, у випадку дострокового повернення кредиту - в день його дострокового повернення, а у випадку прострочення кредиту - до дня його повного погашення в день скасування заборгованості.

У випадку несвоєчасного погашення сум лімітів, визначених п. 2.2 кредитного договору, нарахування здійснюється від сум лімітів, діючих на момент настання випадку несвоєчасного погашення.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди за управління та обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. (пункт 5.3 кредитного договору)

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за спірний період за прострочення сплати процентів за користування кредитом склала 19 982, 45 грн., за прострочення сплати комісії за управління кредитної лінії склала 502, 20 грн.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

30.08.2010 в забезпечення виконання зобов'язань між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто" (відповідач-2) укладено договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя (далі -Іпотечний договір-1) (том.1, арк. с. 31), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 30.08.2010 за реєстром № 9408-9416, відповідно до якого предметом іпотеки є:

- адміністративний корпус інв. № 1-0008, літ. Е-3, загальною площею 1198,9 кв.м.,

- насосна станція інв. № 1-0011, літ. У, загальною площею 18,4 кв. м.,

- контрольно-пропускний пункт інв.№ 1-0002, літ.Д загальною площею 88,1 кв. м.,

- головний виробничий корпус інв.№1-0001, літ.Ж загальною площею 2725,9 кв.м,

- ангар для мийки автомобілів інв.№ -0006, літ.З, загальною площею 352,8 кв. м.,

- багатопотоковий КПП інв. № 1-0014, літ.Т (будівля складу), загальною площею 1809,5 кв. м.,

- надвірний туалет інв. № 1-0028, літ. Г, загальною площею 12,3 кв. м.,

- дільниця розбирання списаних машин інв. № 1-0034, літ. X, загальною площею 427,4 кв. м.;

Зазначений об'єкт першого Іпотечного договору розташований на земельній ділянці площею 2, 6017 га, що орендується на підставі договору оренди, який укладено Запорізькою міською радою та Іпотекодавцем строком на 19 років.

Заставна вартість предмета складає 10916688, 42 грн.

30.09.2010 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" (іпотекодавець), як майновим поручителем, укладений договір іпотеки № 311/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя (далі - Іпотечний договір-2) (том 1, арк. с. 41), посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1655, відповідно до якого предметом іпотеки є:

- літ.«А-2» - будівля побутового корпусу, загальною площею 469,3 кв.м.;

- літ.«Б-4» - будівля адміністративного корпусу, загальною площею 3448,0 кв.м.;

-літ.«В-1» - будівля господарсько-складського корпусу № 2, загальною площею

1129,4 кв.м.;

-літ.«Г-1» - будівля господарсько-складського корпусу з естакадою, загальною площею 6234,2 кв.м.;

- літ. «М-1» - будівля ККП-3, загальною площею 49,0 кв.м.;

- літ. «П-1» - будівля ремонтних боксів, загальною площею 319,4 кв.м.;

- літ. «К-1» - будівля технічного блоку, загальною площею 58,8 кв.м.;

- літ. «Т» - будівля прохідної;

- літ. «З» - пожежний резервуар;

- літ. «Ш» - будівля прохідної;

- літ. «Ю» - убиральня;

- літ. «Е» - убиральня;

- літ. «И» - пожежний резервуар;

- літ. «Ф» - очисні споруди зливових вод;

- літ. «Ч» - очисні споруди зливових вод;

- літ. «Щ» - пожежно-насосна станція;

- № 1-4 - огородження;

- II - відкритий майданчик (стоянка) для автобусів;

- III - відкритий майданчик (стоянка) для особистого транспорту.

Предмет іпотеки за другим Іпотечним договором розташований на земельній ділянці площею 4,8724 га, кадастровий номер земельної ділянки 1410137400:00:006:0017.

Заставна вартість Предмету першого Іпотечного договору складає 21150779, 25 грн.

В п.п 1.1 зазначеного іпотечного договору, сторони узгодили, що даний договори забезпечують вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 164/02-10 про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 28.07.2010 (з урахуванням змін та доповнень до нього).

Згідно п..3.1.5 договору іпотеки, за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків, зокрема, невиконання ТОВ "Авіто Дніпро" зобов'язань за кредитним договором погіршення його фінансового стану, ПАТ "Промінвестбанк" має право звернути стягнення на предмет іпотеки 1 та реалізувати його або вимагати від ТОВ "Авіто Дніпро" дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитних договорів.

Пунктом 3.1.6 договорів іпотеки передбачено, що ПАТ "Промінвестбанк" набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки 1 та реалізувати його незалежно від настання строку погашення кредитів, зокрема, в разі несплати позичальником сум кредитів, комісій та інших грошових зобов'язань на вимогу іпотекодержателя про дострокову оплату вказаних грошових зобов'язань у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п. 3.1.7 договору іпотеки, при зверненні на предмет іпотеки, його вартість розподіляється пропорційно розміру заборгованості за кредитними договорами, які забезпечені іпотекою об'єктів, зазначених в п.1.2 договорів іпотеки.

Згідно п. 5.1 іпотечного договору-1, іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію, якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані ним повністю, зокрема, при повному або частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором сум процентів за користування кредитом; та/або плати за надання послуг з управління кредитною лінією, та/або несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в п. 5.2.1. договору. (п. 5.2 іпотечного договору-1)

Відповідно до п. 5.2.2 договору іпотеки-1, іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до суду з позовом про звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимога банку до відповідача-2 за первісним позовом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 у справі про банкрутство № 38/5005/13184/2011 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а також ліквідовано банкрута як юридичну особу - ТОВ "Авіто Дніпро".

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 21.01.2015 було внесено запис про те, що ТОВ "Авіто Дніпро" припинено на підставі судового рішення у справі про банкрутство (том 10, арк. с. 109).

Таким чином, ТОВ "Авіто Дніпро" є припиненим як юридична особа з 21.01.2015.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 609 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Оскільки ТОВ "Авіто Дніпро" є припиненим як юридична особа з 21.01.2015, тому основне зобов'язання за кредитним договором також є припиненим з 21.01.2015.

Згідно з частиною 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частиною 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, враховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Отже, виходячи з однорідної юридичної природи застави як засобу забезпечення виконання зобов'язань, а також з того факту, що застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд не вбачає підстав для задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічної позовної заяви, в якій позивач (за зустрічним позовом) просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто", суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом, позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що спірний договір іпотеки було укладено директором ТОВ "Авіто" із перевищенням повноважень, а рішення, прийняте вищим органом відповідача-2, мало попередній характер та передбачало лише можливість передачі нерухомого майна в іпотеку.

Відповідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Відповідно п.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Зі змісту договору іпотеки вбачається, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, як того вимагає ст.18 Закону України "Про іпотеку".

Згідно пп. 2.1 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 (далі - Пленум № 11) правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Посилання позивача (за зустрічним позовом) на відсутність усіх істотних умов у відповідності до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" у протоколі загальних зборів ТОВ "Авіто", на яких прийнято рішення про передачу майна в іпотеку, є безпідставними з огляду на наступне.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги зазначеної вище статті Закону застосовуються саме до іпотечного договору, а не до Протоколу загальних зборів підприємства.

Твердження позивача (за зустрічним позовом) про те, що спірний договір підписаний особою, яка не мала достатніх повноважень на розпорядження майном підприємства, спростовуються матеріалами справи.

Згідно протоколу Загальних зборів Засновників ТОВ "Авіто" № 36 від 30.06.2010 та Наказу № 42-К від 01.07.2010 Помаз Віталій Олександрович був повноважною особою, з необхідним обсягом цивільної дієздатності.

Як свідчать матеріали справи, всі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України, сторонами при укладенні договору, додержано, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

Частиною 5 п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 встановлено, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто" є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 18.08.2011 у справі № 40/5005/7101/2011 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Попередню оплату за проведення експертизи покладено на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Згідно з ч. 1 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Дніпропетровської області "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (далі - Пленум № 7) відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Згідно з п. 6.1 Пленуму № 7 вирішенні питань щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду господарським судам необхідно враховувати викладене в пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4).

Згідно з п. 4.4 Пленуму № 7 у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (відповідно до законодавства, яке діяло на час звернення з даною позовною заявою), при зверненні з даним позовом до суду, склали 25736 грн., які були сплачені Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відповідно до платіжних доручень від 16.05.2011 № 7599 на суму 25500 грн. та від 16.05.2011 № 7600 на суму 236 грн. (арк. с. 11-12 том 1).

Відповідно до рахунку № Рах-0055 від 16.01.2012, виставленого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на оплату судової експертизи, вартість проведення останньої склала 7032 грн. (арк. с. 13 том 4) Оплата вартості судової експертизи згідно даного рахунку була здійснена Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Судовий збір за подання касаційної скарги був сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто" у розмірі 37392, 60 грн., відповідно до квитанцій від 30.09.2014 № 9798225 на суму 852, 60 грн. та від 30.09.2014 № 9798221 на суму 36540 грн. (арк. с. 100-101 том 9).

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п. 4.7 Пленуму № 7).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4.7 Пленуму № 7 витрати з оплати вартості проведеної судової експертизи у сумі 7032 грн., витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 25736 грн. та витрати на оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 37392, 60 грн., покладаються на позивача та відповідача-2 по 50 % на кожного.

З урахуванням здійснених сторонами сплат судових витрат, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача-2 витрати по сплаті судового збору у сумі 2312, 30 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволені первісного позову відмовити повністю.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, ідентифікаційний код 24905757) витрати по сплаті судового забору за подання касаційної скарги у сумі 2312, 30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.03.2015

Суддя В.І. Ярошенко