РІШЕННЯ
ІМ Е Н Е М УКРАЇНИ
Справа №2-39/2007р.
24 січня 2007 року Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого -судді СКАЛОЗУБА О.М.
при секретарі- ПОЛЄТАВКІНІЙ М.О.
позивачки- ОСОБА_1
відповідача- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків по юридичній допомозі та моральній шкоді ,-
встановив:
ОСОБА_1 в позовній заяві і в судовому засіданні просить стягнути з відповідача спричинену моральну шкоду в сумі 1500 гривень ,витрати на отримання юридичної допомоги в сумі 600 гривень ,витрати на оплату державного мита 17 гривень і інформаційно-технічне забезпечення 30 гривень, посилаючись на слідуючі обставини: \ 6 травня 2005 року Носівський райсуд виніс рішення за позовом ОСОБА_2 до неї, яким зобов'язав спростувати в письмовій формі шляхом вибачення перед ОСОБА_2 особисто та шляхом звернення до МВС України із зазначенням, що викладене нею в заяві до МВС України від 25 березня 2004 року відносно ОСОБА_2 не відповідає дійсності. Суд також стягнув з неї на користь ОСОБА_2 1000 гривень в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди та на користь держави 17 гривень в рахунок оплати держмита 1б травня 2005 року вона оскаржила дане рішення до Чернігівського апеляційного суду.26 липня 2005 року апеляційний суд Чернігівської області скасував рішення Носівського райсуду від 16 травня 2005 року і вказав, що звернення громадянина до правоохоронних органів за захистом своїх прав від неправомірних дій інших осіб не може вважатися поширенням неправдивих відомостей ,доказів, які б свідчили про поширення нею інформації щодо ОСОБА_2 серед інших осіб не встановлено, у суді першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення позову щодо спростування надісланої заяви до МВС України та задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди, тому що у ОСОБА_2 не виникло права на компенсацію моральної шкоди. Рішення апеляційного суду , набрало законної сили 26 липня 2005 року . В наслідок звернення ОСОБА_2 до суду вона понесла моральні та матеріальні збитки. ,Відстоюючи свої інтереси та доводячи свою непричетність до обставин, викладених ОСОБА_2 в позовний заяві, її стан здоров'я погіршився, погіршилось самопочуття, порушився сон, загальний уклад життя, вона постійно думала про судовий процес, її гнітило те, що вона в судах повинна була доводи те, того не було, тобто свою невинність. Її пригнічувало те, що вона повинна була розповідати родичам, близьким про свою невинність, про безпідставність поданого позову до суду, просить також стягнути витрати для поїздки в апеляційний суд на 20.10.2006 року ,пов'язані з заправкою автомобіля на суму 78 гривень. Але це на розсуд суду, а решту вимог просить задовільними повністю.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю і просить суд в задоволенні їх відмовити посилаючись на слідуюче: даний позов позивачки є необґрунтований і поданий з метою ,щоб покарати його матеріально. Позивачка постійно пише на нього доноси і тому подала цей позов ,щоб він не зміг звернутися до суду про притягнення її до кримінальної відповідальності. Він не згоден відшкодовувати їй витрати про надання їй юридичної допомоги, так як вона сама має вишу юридичну освіту ,все життя пропрацювала в прокуратурі і тому їй не було потреби наймати адвоката. Відносно заявленої позивачкою моральної шкоди він не може погодитися, так як позивачка здорова людина ,займається торгівлею на базарі ,а довідки про свій стан здоров'я вона купила у лікаря. Поїхати в апеляційний суд вона могла електропотягом і тому у відшкодуванні витрат на поїзку в м. Чернігів їй також потрібно відмовити.
Рішенням Носівського райсуду від 16.05.2005 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання спростувати в письмовій формі шляхом вибачення поширених в заяві відомостей, ОСОБА_1 зобов'язано спростувати в письмовій формі шляхом вибачення перед ОСОБА_2 особисто та шляхом звернення до МВС України із заначенням,що викладені в заяві до МВС України від 25.03.2004 року не відповідає дійсності. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Стягнуто 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 17 гривень в рахунок сплати державного мита .
Апеляційний суд Чернігівської області своїм рішенням від 26 липня 2005 року скасував рішення Носівського райсуду від 16 травня 2005 року і вказав, що звернення громадянина до правоохоронних органів за захистом своїх прав від неправомірних дій інших осіб не може вважатися поширенням неправдивих відомостей ,доказів, які б свідчили про поширення ОСОБА_1 інформаціїї щодо ОСОБА_2 серед інших осіб не встановлено, у суді першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення позову щодо спростування надісланої заяви до МВС України та задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди, тому у ОСОБА_2 не виникло права на компенсацію моральної шкоди. Рішення апеляційного суду набрало законної сили 26 липня 2005 року.
Довідками поліклінічного відділення Носівської ЦРЛ встановлено ,що ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку і зверталася до лікаря з приводу захворювань.
Вислухавши сторони, дослідивши інши матеріали справи ,суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в частині стягнення моральної шкоди з урахуванням характеру та обсягу заподіяних їй моральних страждань ,їх тривалості ,стану здоров'я, істотності вимушених змін у її життєвих стосунках з рідними і друзями і вважає за необхідне стягнути на її користь з ОСОБА_2 1000 гривень ,так як позивачка дійсно внаслідок неправомірного звернення ОСОБА_2 до суду понесла моральні страждання , відстоюючи свої інтереси та доводячи свою непричетність до обставин,викладених ОСОБА_2 в позовній заяві, її стан здоров'я погіршився, що підтверджується медичними довідками. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди відмовити.
Суд вважає ,що стягнена моральна шкода в розмірі 1000 гривень є адекватною тім моральним стражданням, які їй були спричинені.
В справі є договір-доручення на участь адвоката в цивільній справі і довідка про оплату адвокатської допомоги на суму 600 гривень.
Враховуючій дані документи і розмір задоволених позовних вимог ,суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 500 гривень за оплату юридичної допомоги ,в іншій частині відмовити. Підлягають так же стягненню витрати в сумі 17 гривень за сплату державного мита та ЗО гривень за оплату інформаційно-технічного забезпечення, так як дані витрати підтверджені відповідними квитанціями про їх сплату.
Суд ,вважає ,що витрати позивачки в розмірі 78 гривень за заправку автомобіля і поїздки на ньому до апеляційного суду не підлягають задоволенню ,так як надана квитанція не видана на ім'я позивачки і тому викликає сумнів.
Доводи відповідача про те ,що позивачці не спричинено ніякої моральної шкоди його діями є безпідставними і не обґрунтованими і спростовуються дослідженими в суді доказами, якими достовірно встановлено ,що відповідач своїми діями заподіяв позивачці моральні страждання ,що призвело до погіршення стану здоров'я і погіршення стосунків з оточуючими людьми.
Керуючись ст. 23,1166 1167ЦК України, 209,213-215,218 ,228 ЦПК України, -
ВИ Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 (тисячу ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди ,500 ( п'ятсот ) гривень витрат на правову допомогу , 17 гривень за сплату державного мита і 30 гривень за оплату інформаційно-технічного забезпечення ,а всього - одна тисяча п'ятсот сорок сім гривень . В іншій частині позову відмовити.
На рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайсуд заяву про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його проголошення ,апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: О.М.СКАЛОЗУБ