ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.2015р. Справа № 907/11/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно-паперова фабрика", смт. Понінка, Полянський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальностю ВТП „Гофротара-Закарпаття"с. Павшино, Мукачівський район

про стягнення загальної суми 454 119,46грн. (в тому числі сума 308 543,16грн. - основний борг, сума 56 418,15грн. - інфляційні втрати, сума 28 464,93грн. - три проценти річних та сума 60 693,22грн. - нарахована пеня),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Коберський А.П. - представник за дов. від 12.12.2014р.

від відповідача: на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно-паперова фабрика", смт. Понінка, Полянський район, Хмельницька область (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальностю ВТП „Гофротара-Закарпаття"с. Павшино, Мукачівський район (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 454 119,46грн. (в тому числі сума 308 543,16грн. - основний борг, сума 56 418,15грн. - інфляційні втрати, сума 28 464,93грн. - три проценти річних та сума 60 693,22грн. - нарахована пеня).

Ухвалою суду від 17.03.2015р. по справі № 907/11/15 було відкладено розгляд справи на 24.03.2015р., з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.154 - 155), зокрема. з урахуванням письмового клопотання представника відповідача б/н та б/д (а.с.222-223) для надання можливості позивачу ознайомитись із текстом мирової угоди та для проведення відповідачем з позивачем переговорів щодо мирного врегулювання спору по даній справі. Явка уповноважених представників сторін даною ухвалою суду не визнавалась обов"язковою, а була на власний розсуд при надісланні сторонами до справи наявних витребуваних судом матеріалів.

Через канцелярію суду від представника позивача, надійшла до матеріалів справи, у вигляді факсограми, заява від 18.03.2015р. №1/120 про зменшення позовних вимог та якою просить стягнути з відповідача на користь позивача залишок суми 274 523,08грн. основного боргу, з урахуванням отримання 17.03.2015р. від відповідача оригіналів Актів заліку зустрічних однорідних вимог від 31.10.2014р. №4 та від 31.12.2014р. б/н, та розраховані в уточненому розмірі суму 36 314,15грн. інфляційних втрат та суму 3 819,89грн. трьох процентів річних (а.с.236-239) та з долученням поштової квитанції від 18.03.2015р. №3410 та опису від 18.03.2015р. вкладення у цінний лист (а.с.240-241), як доказів у підтвердження обставини надсилання відповідачеві примірника письмової заяви від 18.03.2015р. №1/120 про зменшення позовних вимог.

Через канцелярію суду, від представника відповідача надійшло до матеріалів справи, в електронному вигляді, письмове клопотання б/н та б/д (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-14/3554/15 від 24.03.2015р.), яким просить суд розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами та без його участі (а.с.242-243).

Суд зазначає, що відповідачем, в особі його уповноваженого представника, письмових доказів у підтвердження врегулювання спору по даній справі у позасудовому порядку, шляхом укладення сторонами Мирової угоди на відповідних умовах тощо, до матеріалів справи не подано.

У даному судовому засіданні представником позивача зазначено обставину щодо відсутності укладення між сторонами Мирової угоди на відповідних умовах з наявного предмету спору в уточнених сумах основного боргу, інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Також у даному судовому засіданні представником позивача подано до матеріалів справи оригінал заяви від 18.03.2015р. №1/120 про зменшення позовних вимог з доданими до неї матеріалами (а.с.244-250).

Представником позивача позовні вимоги підтримано з посиланням на обставини в їх обґрунтування, зазначені позивачем у позовній заяві (а.с.5-9) та на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем взятого на себе зобов"язання щодо оплати в повному обсязі вартості отриманого від позивача товару за видатковими накладними №237 від 26.06.2014р., №285 від 10.07.2014р. та №232 від 22.07.2014р..

Представником позивача у даному судовому засіданні подано до матеріалів справи заяву від 24.03.2015р. про зменшення розміру позовних вимог щодо уточнення нарахування суми інфляційних втрат щодо наявного залишку боргу за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р., по періоду з 01.11 по 31.12.2014р. та по періоду з 01.01 по 31.01.2015р. та в якій зазначено, що є правильним нарахування інфляційних втрат, по періоду з 01.11 по 31.12.2014р., по сумі 81 586,36грн. залишку наявного боргу за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р., з урахуванням середнього індексу інфляції 102,45% за 11 та 12 місяці 2014р. та яка становить суму 1 998,86грн. інфляційних втрат та, з урахуванням обставини зарахування позивачем по Акту заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2014р. суми 34 020,08грн., в рахунок часткового погашення наявного боргу, станом на 31.12.2014р., в залишковій сумі 81 586,36грн. за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р., тому є правильним нарахування інфляційних втрат, по періоду з 01.01 по 31.01.2015р., по сумі 47 566,28грн. залишку наявного боргу за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р., з урахуванням наявного індексу інфляції 103,1% за січень місяць 2015р. та яка становить суму 1 474,55грн. інфляційних втрат.

За вищезазначених обставин у даній заяві зазначено, що по даній справі позовними вимогами у зменшеному розмірі, є наявна сума 274 523,08грн. залишку основного боргу, нарахована сума 3 819,89грн. трьох процентів річних та нарахована сума 33 089,68грн. інфляційних втрат та які просить стягнути з відповідача на користь позивача у примусовому порядку, з урахуванням обставини відсутності між сторонами на даний час укладеної Мирової угоди по даній справі (а.с.251).

Враховуючи наявне у справі письмове клопотання представника відповідача б/н та б/д (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-14/3554/15 від 24.03.2015р.) про розгляд даної справи за наявними в ній матеріалами без його участі (а.с.242-243) та за наявності вищенаведених обставин, судом спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується за наявними у справі матеріалами, в межах продовженого, відповідно до вимог ухвали суду від 03.03.2015р. по справі № 907/11/15, строку розгляду спору, з урахуванням ч.3 ст.69 ГПК України (а.с.219-221).

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 24.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно -паперова фабрика", смт. Понінка, Полянський район, Хмельницька область, як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальностю ВТП „Гофротара -Закарпаття" с. Павшино, Мукачівський район, як Покупцем, було укладено Договір №СБ-34 купівлі - продажу від 20.04.2012р. (далі - Договір, а.с.18-19).

Предметом даного Договору було зобов"язання Продавця передати у власність Покупця товар (картонно - паперову продукцію), а зобов"язання Покупця прийняти товар та сплатити його вартість на умовах Договору. Одиниця виміру, кількість, асортимент, ціна кожної партії товару вказуються в Специфікації, яка є невід"ємною частиною цього договору та підписується Сторонами ( п.п.1.1 р. 1 Договору).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи Специфікації №1 від 20.04.2012р. до даного Договору предметом передачі Продавцем у власність Покупця був товар - папір для гофрування марки Б-2 80 в кількості 20 тон за ціною 3 625,00грн без ПДВ за тону на суму 72 500,00грн. без ПДВ та з ПДВ на загальну суму 87 000,00грн. (а.с.20).

На виконання вищезазначених умов даного Договору, Продавцем було поставлено Покупцеві, відповідно до даної Специфікації, вищезазначений товар, що підтверджується матеріалами справи (а.с.22-23) та який був повністю оплачений Покупцем, про що зазначено позивачем у долученому до справи розрахунку ціни позову (а.с.136).

В послідуючому позивачем, як Продавцем здійснювалася передача відповідачеві, як Покупцеві, за Видатковими накладними, підписаними з обох сторін та скріпленими печатками сторін, у періоді з травня 2012р. по період 10.07.2014р., товару на загальну суму 4 000 603,76грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями видаткових накладних (а.с.24-132).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідачем у добровільному порядку було проведено на користь позивача оплату загальної суми 3 779 703,00грн. від загальної суми 4 113 242,16грн. отриманого товару за такими видатковими накладними, що підтверджується позивачем у долученому до справи розрахунку ціни позову (а.с.136 -142).

Оскільки отриманий відповідачем від позивача товар на загальну суму 330 316,00грн. з ПДВ, за видатковою накладною №187 від 21.06.2014р. на суму 108 950,20грн., за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р. на суму 107 047,20грн. та за видатковою накладною №285 від 10.07.2014р. на суму 114 318,40грн. (а.с. 126-130), був частково відповідачем оплачений на користь позивача на суму 36 415,24грн., тому позивачем, з урахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, була відповідачеві пред"явлена письмова вимога від 15.07.2014р. №1/243 про погашення заборгованості у розмірі 293 900,76грн. (а.с.180 - 181) та що підтверджується поштовою квитанцією від 17.07.2014р. № 2652 (а.с.189).

Станом на 22.07.2014р. відповідачем було проведено на користь позивача сплату суми 109 415,04грн.. Інша сума 220 900,96грн. залишилась не сплаченою.

По періоду 22.07.2014р. позивачем також було передано відповідачеві товар на суму 112 638,40грн. з ПДВ за видатковою накладною №232 від 22.07.2014р. (а.с.133).

Оскільки отриманий відповідачем від позивача товар на загальну суму 334 004,00грн. з ПДВ, за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р. на суму 107 047,20грн., за видатковою накладною №285 від 10.07.2014р. на суму 114 318,40грн. та за видатковою накладною №232 від 22.07.2014р. на суму 112 638,40грн., з урахуванням зарахування позивачем частково сплаченої суми 464,84грн., як наявної переплати станом на 22.07.2014р. та з урахуванням частково проведеної відповідачем на користь позивача сплати суми 5 000,00грн. по періоду 22.10.2014р. та, як зарахованої позивачем, по періоду 31.10.2014р., в рахунок оплати суми 19 996,00грн. по Акту заліку зустрічних однорідних вимог від 31.10.2014р. №4, що підтверджується позивачем у долученому до справи розрахунку ціни позову (а.с.142), станом на 11.12.2014р. не був оплачений відповідачем в повному обс"язі отриманий товар за вищезазначеними накладними та залишилась не сплаченою загальна сума 308 453,16грн., тому позивачем, з урахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, була відповідачеві пред"явлена письмова вимога від 12.12.2014р. №1/431 про погашення заборгованості у розмірі 308 453,16грн. (а.с.207-208) та що підтверджується поштовою квитанцією від 16.12.2014р. № 0966 (а.с.212).

Позивачем по періоду 31.12.2014р., зараховано в рахунок оплати суму 34 020,08грн. по Акту заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2014р. б/н, про що зазначено позивачем у долученій до справи письмовій заяві від 18.03.2015р. №1/120 про зменшення позовних вимог (а.с.244-245).

Слід зазначити, що наявність суми 308 453,16грн., як заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар, підтверджується сторонами, як в Акті заліку зустрічних однорідних вимог від 31.10.2014р. №4 (п. 2 даного Акту, а.с. 246) та в Акті заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2014р. б/н (п. 1.1 даного Акту, а.с. 247).

За вищезазначених обставин, станом на день розгляду судом по суті спору по даній справі, наявна у відповідача перед позивачем заборгованість у залишку загальної суми 274 523,08грн. за отриманий товар, відповідно, заборгованість за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р. у залишку суми 47 566,28грн., заборгованість за видатковою накладною №285 від 10.07.2014р. у сумі 114 318,40грн. та заборгованість за видатковою накладною №232 від 22.07.2014р. у сумі 112 638,40грн..

Також суд зазначає, що наявність суми 274 523,08грн., як заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар, також підтверджується сторонами в Акті заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2014р. б/н (п. 2 даного Акту, а.с. 247).

Докази, які б підтверджували сплату відповідачем у добровільному порядку на користь позивача суми 274 523,08грн. залишку заборгованості за отриманий товар за вищезазначеними видатковими накладними або будь - яким іншим чином, у матеріалах справи відсутні та відповідачем зворотного не доведено.

За вищенаведених обставин, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у зменшеному розмірі у залишку суми 274 523,08грн. основного боргу за отриманий товар, є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 3 819,89грн. у зменшеному розмірі, яка зазначена у заяві від 13.02.2015р. №1/63-1 про уточнення позовних вимог (а.с.201-202) та обґрунтований розрахунок якої наведено в уточнюючому нормативно - обґрунтованому розрахунку від 13.02.2015р. (а.с.203-204) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Також є правомірним нарахування позивачем відповідачеві загальної суми 33 089,68грн. інфляційних втрат у зменшеному розмірі, які також передбачені вимогами ч.2 ст. 625 ЦК України та обґрунтований розрахунок якої наведено в уточнюючому нормативно - обґрунтованому розрахунку від 13.02.2015р., без урахування нарахованої суми інфляційних втрат по періоду з 31.10.2014р. по 13.02.2015р. по сумі 81 586,36грн. (а.с.203-204), оскільки по періоду з 01.11 по 31.12.2014р. по сумі 81 586,36грн. залишку наявного боргу за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р., інфляційні втрати становлять суму 1 998,86грн. та по періоду з 01.01 по 31.01.2015р., по сумі 47 566,28грн. залишку наявного боргу за видатковою накладною №237 від 26.06.2014р. інфляційні втрати становлять суму 1 474,55грн., з урахуванням заяви від 24.03.2015р. про зменшення розміру позовних вимог та який (такий розрахунок) наведений у даній заяві (а.с.251) та які (вищезазначені розрахунки) перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений права вирішити з позивачем питання, на стадії виконання даного рішення суду, щодо сплати вищезазначеної суми основного боргу та вищезазначених сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, на умовах можливого укладення Мирової угоди або на будь - яких інших досягнутих умовах.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору в розмірі 9 082,40грн..

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальностю ВТП „Гофротара-Закарпаття" /Мукачівський район, с. Павшино, вул. А.Волошина,8 ідентифікаційний код 32513926, р/р 26003095070001 в ФЛРУ АТ „ндекс-банк" м. Львів, МФО 325279 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Понінківська картонно - паперова фабрика" /Хмельницька область, Полонський район, смт. Понінка, вул. Перемоги, 34, ідентифікаційний код 37993343, р/р 2600801863208 в філії АТ „Укрексімбанк" м. Луцьк, МФО 303547/ загальну суму 311 432,65грн. (в тому числі сума 274 523,08грн. - основний борг, сума 33 089,68грн. - інфляційні втрати та сума 3 819,89грн. - три проценти річних) та суму 9 082,40грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору. Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 30.03.2015р.

Суддя В.І. Карпинець