Справа № 465/7719/14 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/783/2863/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія: 53

У Х В А Л А

24 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Монастирецький Д.І.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: представник позивача ОСОБА_2, представники відповідача Сколоздра В.Р., Потинський А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника приватного підприємства "ТІМ" - Сколоздру Володимира Романовича на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства "ТІМ" про усунення перешкод у виконанні службових обов"язків директора підприємства та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08 грудня 2014 року в порядку забезпечення позову ОСОБА_5 до Приватного підприємства "ТІМ" заборонено державним реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (79000, м.Львів, вул. Словацького, 1) вчиняти дії, пов"язані з внесенням будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Приватного підприємства "ТІМ" (Ідентифікаційний код 30275723), до моменту розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства "ТІМ" про усунення перешкод у виконанні службових обов"язків директора підприємства та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалу суду оскаржив представник приватного підприємства "ТІМ" - Сколоздра Володимир Романович. В апеляційній скарзі покликається на її незаконність та необґрунтованість. Зокрема вказує, що доводи позивача щодо забезпечення позову є недостатніми. Крім того, вжиті заходи забезпечення не є співмірними з позовними вимогами. Просить ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 08 грудня 2014 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши обставини справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду та є співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на обставини справи, пояснення представників сторін на судовому засіданні щодо напружених відносин між засновником приватного підприємства та його директором та повідомлення представником Потинським А.М. нової інформації про звільнення позивача з посади директора, що відбулося невідомо коли та без вручення працівникові копії наказу про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2014року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "ТІМ", в якому просить усунути перешкоди у виконанні ним посадових обов"язків директора приватного підприємства "ТІМ" шляхом визнання незаконним рішення засновника приватного підприємства "ТІМ" ОСОБА_6 від 27 серпня 2014 року в частині відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов"язків директора підприємства; стягнути з ПП "ТІМ" середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 41 119,50грн.

18.12.2014року позовні вимоги збільшено вимогою про зобов"язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб -підприємців скасувати запис, внесений до Єдиного державного реєстру запис про директора ОСОБА_6 від 27.08.2014року.

Як вбачається з матеріалів справи засновник ПП "ТІМ" ОСОБА_6 в рішенні від 27 серпня 2014 року зазначив, що він управляє підприємством самостійно, а також вирішив вчинити дії по понесенню змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДРПОУ, а саме: подати державному реєстратору реєстраційну картку форми 4 із переліком змін до відомостей про юридичну особу, в тому числі стосовно осіб, уповноважених представляти інтереси приватного підприємства "ТІМ" перед третіми особами, виключивши з числа осіб, уповноважених представляти підприємством - ОСОБА_5

Таким чином, між сторонами дійсно виник спір, а внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДРПОУ може в майбутньому спричинити реальну загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову так як засновник ПП "ТІМ" може в будь який час прийняти рішення про припинення юридичної особи чи інше на шкоду правам та законним інтересам позивача, які підлягають судовому захисту.

Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову для збереження дійсних обставин та недопущення погіршення становища позивача та дотримання його трудових прав також свідчить повідомлена представниками відповідача інформація про подію звільнення позивача з посади директора в той час, як він оскаржив до суду незаконність його відсторонення. Про дійсність звільнення позивача також може свідчити довіреність від 01.12.2014року якою ОСОБА_6 як директор ПП "Тім" доручив Потинському А.М. представляти інтереси ПП в суді.

Тому колегія суддів приходить до висновку про наявність законних підстав для постановлення ухвали судом першої інстанції про забезпечення позову у визначений спосіб. Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, при цьому, суд врахував предмет позову і характер спору.

Відповідно до роз"ясень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 22.12.2006року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову (п.2.Постанови), суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Слід ураховувати, що у справах окремих категорій позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Визначений судом спосіб забезпечення позову не стосується господарської діяльності ПП, яка відповідно до статуту полягає у виробництві товарів народного вжитку, торгівельній та посередницькій діяльності, наданні платних послуг населенню, виконанні робіт тощо з метою одержання прибутку.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині необгруновані. Зазначаючи у доводах апеляційної скарги усі можливі зміни до державного реєстру юридичних осіб, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" апелянт не зазначає які саме зміни мав намір внести відповідач, на підтвердження цих доводів не подав рішення керівного органу юридичної сооби про проведення таких змін та направлення відповідних документів до реєстратора. Як передбачено законом, державний реєстратор не відмовляє у прийнятті таких документів, а лише залишає їх без розгляду на час дії заборони.

Тому ПП "ТІМ" не загрожує анулювання с свідоцтва платника ПДВ та блокування господарської діяльності.

В аналогічний спосіб здійснюється регулювання застосування заходів забезпечення позову у господарських судах, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 " Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", де адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно зі ст. 154 ЦПК суд за заявою однієї зі сторін і зважаючи на пояснення другої сторони вправі допустити заміну одного виду забезпечення позову іншим. Відповідну заяву необхідно розглядати в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. При цьому слід мати на увазі, що замінити спосіб забезпечення позову за заявою відповідача можна тільки за згодою позивача, за винятком випадку, коли відповідач згідно з ч. 2 ст. 154 ЦПК із дозволу суду замість допущеного виду забезпечення позову про стягнення грошових коштів внесе на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.

Однак, представники відповідача після постановлення ухвали про забезпечення позову з відповідною заявою про зміну способу чи виду забезпечення до суду не звертались, на депозитний рахунок суду кошти відповідні сумі позову про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу не вніс, натомість представник Сколоздра В.Р. 26.12.2014року подав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі, а також подав апеляційні скарги як на ухвалу про забезпечення позову так і на ухвалу про відкриття провадження у справі, що передбачає направлення до апеляційного суду усієї справи, а не лише виділених щодо забезпечення позову.

Окрім того, не відповідають дійсним обставинам справи висловлювання представника Потинського А.М. на судовому засіданні апеляційного суду щодо рейдерської атаки на ПП "ТІМ", оскільки позов заявлено ОСОБА_7, який працює на посаді директора підприємства з березня 2013року та вважає відсторонення його від виконання посадових обов"язків директора незаконним. Рейдерство- це протиправне поглинання чи захоплення підприємств, натомість ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб власне і покликана запобігти будь-якому протиправному впливові на юридичну особу до вирішення спору по суті.

Не ґрунтуються на обставинах справи і доводи апеляційної скарги щодо порушення принципу співмірності позову із видом забезпечення позову, оскільки позовні вимоги полягають у відновленні порушеного трудового права позивача та зобов"язання вчинення дій державного реєстратора по відновленню внесеного запису до реєстру, який існував до такого порушення права.

Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування. Оскільки ухвала про забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, ця ухвала відповідно до ч. 1 ст.324 ЦПК у касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись ст.303, п.1ч.2ст.307, п.1ч.1.ст.312, п.4ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства "ТІМ" - Сколоздри Володимира Романовича відхилити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

Д.І. Монастирецький