Справа № 443/2105/13 Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.

Провадження № 22-ц/783/125/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія:58

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Монастирецький Д.І.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до Відділення державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції, ОСОБА_4 та третьої особи: органу опіки та піклування Жидачівської РДА про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 до Відділення державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції, ОСОБА_4 та третьої особи: органу опіки та піклування Жидачівської РДА про звільнення майна з-під арешту задоволено; виключено з акту опису і арешту майна житловий будинок по АДРЕСА_1.

Додатковим рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2014 року визнано право неповнолітнього ОСОБА_5, 2005 року народження та його матері ОСОБА_3 на проживання в АДРЕСА_1, як членів сім'ї власника будинку - ОСОБА_4.

Рішення суду оскаржено Відділення державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції. В апеляційній скарзі покликається на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що довідка №2250 від 11.07.2012 року видана Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області, не може бути належним та допустимим доказом існування тієї обставини, що у спірному будинку, станом на момент накладення арешту та складання акту опису, була зареєстрована та проживає неповнолітня дитина. Вказує, що із змісту листа від 24.01.2014 року підписаного головою м. Ходорів вбачається, що Ходорівська міська рада не володіє інформацією про зареєстрованих осіб в житловому будинку АДРЕСА_1. Крім того, з отриманої на запити інформації вбачається, що ОСОБА_5, 2005 року народження не навчається у жодній з Ходорівських загальноосвітніх шкіл, а відтак не проживає в м. Ходорові. Просить рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, дана правильна правова оцінка обставинам справи та аналіз доказів у справі.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Жидачівського районного суду Львівської області стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 20000,00 Євро, що згідно курсу НБУ становить 205 800, 00 грн., а також сплачені позивачем судові витрати в розмірі 2096,52 грн., а всього 207896,52 грн.

На підставі виконавчого листа №2/1307/600/2012 року виданого Жидачівським районним судом Львівської області 01.10.2012 року держаним виконавцем накладено арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_4.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що права дитини ОСОБА_5, 2005 року народження, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 будуть порушені, а саме: він буде позбавлений права на користування житлом без надання іншого рівноцінного житла або покращення житлових умов, а тому будинок підлягає виключенню з акту опису.

Колегія суддів оглянула оригінал будинкової книги відповідно до засів якої позивач та її неповнолітня дитина зареєстровані за спірною адресою, що підтверджує відомості зазначені в довідці №2250 від 11.07.2012 року виданій Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області відповідно до якої ОСОБА_3, 1965 р.н., та ОСОБА_5, 2005 року народження, зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 на яку покликається в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції .

Згідно з ч.4 ст.29 ЦК України, місяцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням майнових та житлових прав дітей, виселення яких з помешкання, де вони проживають, не може відбуватися без дозволу органу опіки та піклування.

Статтею 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН 44\25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, що здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Пунктом 4.5.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року № 489/20802 передбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, зобов"язання позики ОСОБА_4 та ОСОБА_6 припинені виконанням, а за заявою ОСОБА_6 апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року закрито.

А додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2014 року у даній справі, яким визнано право неповнолітнього ОСОБА_5, 2005 року народження та його матері ОСОБА_3 на проживання в АДРЕСА_1, як членів сім'ї власника будинку - ОСОБА_4 взагалі ніким не оскаржено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов. Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.

А тому, на підставі ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Відділення державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції відхилити.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

Д.І. Монастирецький