Справа №2-4374/08

2-360/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Затолочного B.C., при секретарі Морозовій Н.М. , за участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання факту відсутності договірних відносин, про визнання права не сплачувати виставлений рахунок, про зобов'язання припинити протиправні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання факту відсутності договірних відносин, про визнання права не сплачувати виставлений рахунок, про зобов'язання припинити протиправні дії.

Позов, на задоволенні якого в ході судового розгляду справи наполягали позивачі та їх представник, обгрунтований тим, що між позивачами та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг.

Наявності надання таких послуг позивачі ніколи не визнавали, через що не сплачували нараховані відповідачем суми за постачання тепла та гарячої води.

Відповідач в свою чергу безпідставно нараховує суми заборгованості за начебто надані ним послуги.

Позивачі просять визнати факт відсутності між ними та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг; визнати їх право не сплачувати рахунок, виставлений відповідачем на оплату вартості житлово-комунальних послуг в розмірі 10915, 49 коп.; зобов'язати відповідача припинити нарахування позивачам вартості житлово-комунальних послуг.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала.

Як вбачається із її усних пояснень та наданих суду письмових заперечень, відповідачем позивачам надаються послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Позивачі самі зобов'язані укласти договір з постачальником послуг, але не зробили цього. Доказів наявності передбачених законодавством підстав для несплати наданих послуг позивачі не надали. В позові просить відмовити.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані ними докази, суд вважає позов не доведеним.

Як встановлено судом в беззаперечному порядку, позивачі проживають в квартирі № 24 будинку № 60а по вул. . От то Брозовського в м. Кривому Розі.

Зазначена обставина підтверджується також записами про реєстрацію позивачів в їх паспортах.

Відповідачем здійснюється нарахування оплати за наданні послуги з опалення та підігрів води в квартирі, в якій проживають позивачі.

Ці обставини підтверджуються довідкою Криворізької об'єднаної міської довідково-інформаційної служби, наданим відповідачем розрахунком заборгованості позивачів.

Вимагаючи встановлення факту відсутності між ними та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, позивачі посилаються положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. . ст. . 15, 16, 203, 218 ЦК України.

Однак зазначеними нормами законодавства не передбачено такої форми захисту порушеного права як визнання факту відсутності договірних відносин.

Абзац 2 частини 1 статті 218 ЦК України встановлює способи доказування заперечення факту вчинення правочину, а не право сторін на такий спосіб судового захисту як визнання факту відсутності правочину.

Положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, визначають загальні засади надання таких послуг, порядок укладення договору між постачальником послуг та споживачем.

У зв'язку з цим наявність чи відсутність факту вчинення правочину може мати значення для встановлення обставин справи і не може бути самостійною вимогою позову.

Чинним законодавством, зокрема статтею 18 Закону України «Про житлово-

комунальні послуги» передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору

споживач має право викликати його представників для складення та підписання

акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень

тощо.

Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Відповідно до частини 1 статті 20 того ж Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачі не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що вони зверталися до відповідача з приводу неналежності наданих послуг, а відповідач відмовився скласти акти про факти ненадання послуг з постачання опалення та .гарячої води.

Тому підстав для задоволення вимоги про визнання права не сплачувати виставлений відповідачем рахунок за надані житлово-комунальні послуги на суму 10915, 49 грн. немає.

Крім того, на думку суду вимога щодо наявності права не сплачувати виставлений рахунок також не узгоджується з нормами частини 2 статті 16 ЦК України щодо способів захисту цивільних прав та інтересів, оскільки визнання

такого права можливе тільки у разі його порушення. Суду не надано доказів того, що відповідач, нарахувавши заборгованість за надані послуги, порушив права позивачів. У випадку пред'явлення відповідачем вимоги до позивачів про сплату цієї заборгованості вони мають право заперечувати проти такої вимоги.

Вимога щодо покладення зобов'язання на відповідача припинити нарахування позивачам вартості житлово-комунальних послуг не може бути задоволена, оскільки суду не надано доказів її обґрунтованості.

Пунктом 3 частини 2 статті 19 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, але позивачі не довели, що своїми діями чи бездіяльністю відповідач порушує їх права чи інтереси.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 60 ЦПК передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За таких умов підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. . ст. . 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. . ст. . 18, 20 Закону

України «Про житлово-комунальні послуги», ст. . ст. . 15, 16, 203, 218 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання факту відсутності договірних відносин, про визнання права не сплачувати виставлений рахунок, про зобов'язання припинити протиправні дії відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.