Справа № 365/328/13-ц

Номер провадження: 2/365/1/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

при секретарі судового засідання НОСОВІЙ О.О.

за участю

представника позивача АТ "Сбербанк Росії" ЧИЛЯКОВА М.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача АТ "Сбербанк Росії"- Колток І.О. звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій вказує, що 01.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії"(скорочена назва - АТ "Сбербанк Росії") та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 002-Н/11/63 ФО, згідно умов якого позивач надав, а відповідач ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 100000 грн. на поточні потреби, зі сплатою процентів у розмірі 25 % річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 30.06.2016 року. З метою забезпечення виконання зобов"язання відповідачем ОСОБА_5, 01 липня 2011 року було укладено договір поруки між позивачем та відповідачкою ОСОБА_6 № 002#Н/11/63ФО/S-2. 01 липня 2011 року було укладено договір поруки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 № 002#Н/11/63ФО/S-1. Відповідач ОСОБА_5 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів. В ході судового розгляду представник позивача Чиляков М.В. збільшив позовні вимоги. Станом на 21.11.2014 року заборгованість за кредитом становить 283585,12 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 89755,09 грн., проценти за користування кредитом - 43433,67 грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 119874,79 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30521,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача Чиляков М.В. остаточно просив суд:

1. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" солідарно з ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 002-Н/11/63 ФО від 01.07.2011 року в розмірі 283585,12 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 89755,09 грн.,

- проценти за користування кредитом - 43433,67 грн.,

- пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 119874,79 грн.,

- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30521,57 грн.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" суму сплаченого судового збору в розмірі 2835,85 грн.

В судовому засіданні представик позивача АТ "Сбербанк Росії" Чиляков М.В. збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову в частині вимог позивача до відповідача ОСОБА_2 заперечували. Свої заперечення обґрунтовували тим, що договір поруки укладений 01 липня 2011 року між АТ "Сбербанк Росії" та ОСОБА_2 № 002#Н/11/63ФО/S-1 припинений. Після настання прострочення боржника за кредитним договором № 002-Н/11/63 ФО - відповідача ОСОБА_5, позивач мав звернутись до відповідача ОСОБА_2, але не повідомив про дану обставину. Відповідна письмова вимога до відповідача ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором, направлена не була, про що свідчить відсутність у позивача відповідних поштових повідомлень. При цьому про необхідність дострокового погашення кредиту відповідачу ОСОБА_5 стало відомо у вересні 2012 року, до суду позивач звернувся з позовом у квітні 2013 року, тобто лише через сім місяців. В силу ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Отже, позивач є таким, що пропустив строк пред"явлення вимоги до відповідача ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором. Крім того, між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем АТ "Сбербанк Росії" існують інші договірні відносини, за якими відповідач ОСОБА_5 щомісячно сплачує фіксовану суму в рахунок погашення заборгованості. Про вказані зміни умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 не повідомлявся, а тому договір поруки вважається припиненим.

Відповідачі ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також письмові заперечення проти позову та заяву про застосування позовної давності. Свої заперечення обгрунтовував тим, що 27.10.2014 року він звернувся до позивача АТ "Сбербанк Росії" із заявою про зміну пріоритету (черговості) погашення кредиту та просив перераховані ним суми в першу черги зараховувати в рахунок погашення основного зобов"язання та не застосовувати до нього штрафні санкції у зв'язку із винятковими обставинами. Відповідач зобов"язувався сплачувати щомісячно 5000 грн. Перший платіж відповідач здійснив 10.11.2015 року. Кредитною комісією Банку за заявою відповідача прийнято позитивне рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості. Питання скасування штрафних санкцій мало бути розглянуто після повного погашення сум по кредиту. Під час ознайомлення із заявою позивача про збільшення позовних вимог відповідач помітив, що сплачені ним 5000 грн. не були враховані в рахунок погашення боргу, хоча збільшення позовних вимог мало місце після прийняття рішення Кредитною комісією Банку. Крім того, відповідач вважає, що пеня в розмірі 150396,36 грн. не підлягає стягненню, оскільки вона нарахована з січня 2013 року , тобто фактично за 2 роки. Вимоги щодо стягнення пені можуть бути пред'явлені в межах строку позовної давності, передбаченої ч. 2 ст. 258 ЦК України. До вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовна давність в один рік, а тому позивач пропустив строк позовної давності. Стосовно вимог позивача до відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_2, то вважає їх необґрунтованими, оскільки останні не повідомлялись про прострочену заборгованість, вимога про погашення заборгованості їм не направлялась.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за адресами її реєстрації та фактичного проживання, про причини неявки суду не повідомила, заяв та заперечень проти позову не направила.

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність відповідачки ОСОБА_6, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін.

Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами встановлено, що 01.07.2011 року між АТ "Сбербанк Росії" та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 002-Н/11/63 ФО, згідно умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 100000,00 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 30.06.2016 року, зі сплатою 25 % річних, що встановлено з копії Кредитного договору № 002-Н/11/63 ФО від 01.07.2011 року (а.с.17-25), копії заяви на перерахунок готівки (а.с.43), копії Додатку № 1 до кредитного договору - графіку погашення заборгованості (а.с.26-27). 01 липня 2011 року укладено договір поруки між АТ "Сбербанк Росії" та відповідачкою ОСОБА_6 № 002#Н/11/63ФО/S-2, 01 липня 2011 року укладено договір поруки між АТ "Сбербанк Росії" та відповідачем ОСОБА_2 № 002#Н/11/63ФО/S-1, що встановлено з копій договорів поруки (а.с.28-31, 32-35). Відповідач ОСОБА_5 свої зобов"язання за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 21.11.2014 року становить 283585,12 грн., з яких заборгованість за кредитом - 89755,09 грн., проценти за користування кредитом - 43433,67 грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 119874,79 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30521,57 грн. (розрахунок заборгованості - а.с.140, виписки по особовому рахунку - а.с.141,210-252). Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлялись про виникнення заборгованості, що встановлено копіями повідомлень-вимог від 13.09.2012 року (а.с.40-41). Відповідач ОСОБА_2 про наявність заборгованості повідомлений не був, вимога-повідомлення від 12.12.2012 року (а.с.42) йому не направлена. 27.10.2014 року відповідач ОСОБА_5 звернувся до позивача АТ "Сбербанк Росії" із заявою про зміну пріоритету (черговості) погашення кредиту, в рахунок погашення заборгованості відповідач ОСОБА_5 10.11.2014 року вніс на рахунок позивача 5000 грн. (копія заяви - а.с.33, копія квитанції - а.с.32).

Згідно ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення частково. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором № 002-Н/11/63 ФО, укладеним 01.07.2011 року між АТ "Сбербанк Росії" та відповідачем ОСОБА_5, що призвело до виникнення заборгованості. 01.07.2011 року між АТ "Сбербанк Росії" та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_2 укладено договори поруки № 002#Н/11/63ФО/S-2, № 002#Н/11/63ФО/S-1 відповідно. Судом встановлено, що за кредитним договором № 002-Н/11/63 ФО, укладеним до 30.06.2016 року, відповідач ОСОБА_9 припинив внесення щомісячних платежів на повернення кредиту, у зв"язку з чим 13.09.2012 року позивачем пред'явлена вимога до відповідача про дострокове повернення кредиту, яка останнім не виконана. В цей же час позивачем була пред'явлена вимога до відповідачки ОСОБА_6, як поручителя за кредитним договором, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку. Позивачем до суду не надано підтвердження пред'явлення вимоги до відповідача ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором. Із позовом до суду позивач АТ «Сбербанк Росії» звернувся 24 квітня 2013 року. Крім того, домовленістю між позивачем АТ «Сбербанк Росії» та відповідачем ОСОБА_5 було змінено умови кредитного договору щодо порядку та строку погашення заборгованості, про такі зміни відповідач ОСОБА_2, як поручитель за кредитним договором, не повідомлявся, його згода отримана не була, хоча такі зміни збільшили обсяг відповідальності останнього. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що порука відповідача ОСОБА_2 припинилась. Відповідачка ОСОБА_6 жодних заперечень щодо позову з мотивів припинення її договору поруки через неотримання нею вимог позивача та зміни умов кредитного зобов'язання без її згоди, до суду не направила. Суд не знаходить підстав для застосування позовної давності в один рік, передбаченої ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (пені), оскільки згідно кредитного договору № 002-Н/11/63 ФО від 01.07.2011 року передбачений строк позовної давності за будь-якими вимогами тривалістю три роки. Тобто передбачений законом строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, був збільшений за домовленістю сторін кредитного договору - позивача АТ «Сбербанк Росії» та відповідача ОСОБА_5 Суд приймає розрахунок кредитної заборгованості, наданий позивачем, в частині визначення пені та зарахування здійсненої відповідачем проплати в сумі 5000 грн. в рахунок погашення нарахованої пені, оскільки відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було вчинено жодних наступних дій щодо виконання зобов"язань за кредитним договором щодо погашення кредитної заборгованості. Суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь АТ «Сбербанк Росії» суму заборгованості за кредитним договором, а також сплачений судовий збір, в задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.258,259,526,549,554,559,611,623,625,1054 ЦК України, ст.ст.88,218,223,233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, місце реєстрації: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, р/р 37390504 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784 кошти в сумі 286420 (двісті вісімдесят шість тисяч чотириста двадцять) гривень 97 копійок, з яких:

· заборгованість за кредитним договором № 002-Н/11/63ФО від 01.07.2011 року, що становить 283585 (двісті вісімдесят три тисячі п"ятсот вісімдесят п'ять) гривень12 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом - 89755 (вісімдесят дев"ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 09 копійок, процентів за користування кредитом - 43433 (сорок три тисячі чотириста тридцять три) гривні 67 копійок, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 119874 (сто дев"ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 79 копійок, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30521 (тридцять тисяч п'ятсот двадцять одна) гривня 57 копійок;

· судовий збір в розмірі 2835 (дві тисячі вісімсот тридцять п"ять) гривень 85 копійок.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 ( десяти ) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 ( десяти ) днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В.ХИЖНИЙ