ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2015 р. м. Київ К/800/67965/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Олендер І. Я. Титенко М. П. Цівінська Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року

у справі№ 826/7176/14

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 року у справі № 826/7176/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 50.1 ст. 50, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 120 Податкового кодексу України, ст. ст. 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин ПАТ «Укргазвидобування» за листопад 2013 року складено акт перевірки від 27.01.2014 року № 5/20-20-08/30019775, яким зафіксовано порушення позивачем п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що позивачем не було нараховано штрафну санкцію в розмірі 3% на суму самостійно збільшених податкових зобов'язань.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 року № 0000132200, яким до ПАТ «Укргазвидобування» застосовано штраф в розмірі 6 321,82 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що згідно з даними податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за листопад 2013 року, який поданий до контролюючого органу 18.12.2013 року, та даними уточнюючого розрахунку № 1 до податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за листопад 2013 року, яким уточнювалися дані додатку № 2 по виду видобувної корисної копалини «нафта», сума податкового зобов'язання 28 652,65 грн. збільшувалась на суму 126 436,49 грн.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Укргазвидобування» 18.12.2013 року подано контролюючому органу звітний податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за листопад 2013 року, згідно з яким податкове зобов'язання склало 228 226,71 грн., а відповідно до додатку № 2 по виду видобувної корисної копалини «нафта», податкове зобов'язання склало 28 652,65 грн.

30.12.2013 року позивачем подано уточнюючий розрахунок № 1 до податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за листопад 2013 року, згідно з яким уточнювалися дані додатку № 2 по виду видобувної корисної копалини «нафта», а саме сума податкового зобов'язання 28 652,65 грн. збільшувалась на суму 126 436,49 грн.

Оскільки ПАТ«Укргазвидобування» самостійно виявивило факт заниження податкового зобов'язання і надіслало уточнюючий розрахунок, яким збільшено суму податкового зобов'язання, проте не сплачено штраф в розмірі трьох відсотків від такої суми, відповідач стверджує про наявність підстав для накладення штрафу в розмірі 6 321,82 грн.

Відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій відхили доводи позивача, що заниження податкового зобов'язання не відбулось.

Статтею 262 Податкового кодексу України передбачено, що плата за користування надрами - це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Згідно із пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Вищенаведені положення Податкового кодексу України зобов'язують платників плати за користування надрами подавати до контролюючого органу податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які стосуються всіх корисних копалин в загальному.

При цьому, до податкового розрахунку додається розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 2), який деталізує податкові зобов'язання, визначені в податковому розрахунку по окремим видам корисних копалин.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.12.2013 року ПАТ «Укргазвидобування» подано уточнюючий розрахунок № 1 до податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за листопад 2013 року, яким уточнювалися саме дані додатку № 2 по виду видобувної корисної копалини «нафта», а загальна сума податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин не змінилась, колегія суддів вважає, що у позивача відсутні підстави для сплати штрафу, визначеного п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що заниження податкового зобов'язання не відбулося.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року у справі № 826/7176/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.02.2014 року № 0000132200.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

І. Я. Олендер