Справа N 2- 563/2006 N 2- 51/ 07 Категорія 15
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2007 року
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Грищенка М.В.
при секретарі - Дубчак Н.В.
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ткаченко Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства по комунальному обслуговуванню населення та сільських об"єктів і їх мереж на території Морозівської сільської ради про визнання дій незаконними,
ВСТАНОВИВ:
05.12.2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Морозівського сільського комунального підприємства / згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію - колективне підприємство по комунальному обслуговуванню населення та сільських об"єктів і їх мереж на території Морозівської сільської ради / про визнання дій незаконними. Позивач просив визнати дії працівників відповідача по відключенню 20.11.2006р. водопостачання від будинку АДРЕСА_1 протиправними і зобов"язати відповідача підключити водопостачання до вказаного будинку. Позов обгрунтований тим, що 2 січня 2 00 6 року між ним та відповідачем був укладений договір НОМЕР_1 з надання послуг з водопостачання. 20 листопада 2006 року працівниками підприємства було припинено водопостачання в будинок. Позивач вважав такі дії по відключенню водопостачання до будинку протиправними, вчиненими з порушенням ст.ст. 19, 20,27 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", розділу 13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом НОМЕР_2. Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. N 630. Порушення полягало в тому, що постачання води було припинено без письмового попередження і пояснення причин.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю і додатково пояснив, що тільки в серпні 2006 року під час інвентаризації лічильників його ознайомили з умовами договору, з якими він згодний, і виявили, що не працює лічильник. В 2 00 6 році двічі платив за воду, всього за ЗО куб. метрів. Нарахували велику суму заборгованності по оплаті за воду, з якою від не був згодний.
Позивач визнав, що про відключення води його попереджали усно кожного разу як він приходив у сільську раду.Про конкретну дату відключення не говорили. 16.11.2006р. Ткаченко Р.С. попередила, що відключать воду.
Представник відповідача Ткаченко Р.С. в судовому засіданні позов не визнала, підтримала письмові заперечення, в яких зазначила, що відповідно до умов договору, укладеного з позивачем, ОСОБА_1 зобов"язаний проводити оплату за надані послуги з водопостачання за встановленими цінами не пізніше 10 числа наступного місяця. Підприємство має право припинити постачання води споживачу у разі порушення термінів оплати за надані послуги з водопостачання. ОСОБА_1 умови договору не виконував, оплату за спожиту воду не вносив. Заборгованність станом на вересень 2 00 6 року становила 672грн. При перевірці було встановлено, що у ОСОБА_1 не працює лічильник і він користувався водою. 21.08.2006р. та 01.11.2006р. ОСОБА_1 направлялися повідомлення про те, щоб погасив заборгованність, в разі непогашення заборгованності буде від"єднаний від водопостачання. У зв"язку з тим, що ОСОБА_1 не виконував умов договору, не погасив заборгованність, 20.11.2006р. будинок від"єднали від водопостачання.
Представник позивача додатково пояснила, що заборгованність по оплаті за воду нарухували за нормами та цінами, встановленими рішенням сесії сільської ради, за період з останнього показника лічильника, який був виявлений як несправний. Крім письмових попереджень 16.11.2006р. особисто попередила ОСОБА_1 про відключення води.
Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в. судовому засіданні пояснили, що начальник підприємства Ткаченко Р.С. неодноразово попереджала ОСОБА_1 як усно так і письмово про відключення водопостачання, якщо він не сплатить заборгованність.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши свідків, вивчивши надані сторонами письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не. підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договору про надання послуг з водопостачання, укладеного між позивачем та відповідачем, комунальне підприємство зобов"язується забезпечити водопостачання, споживач зобов"язується сплачувати надані послуги за встановленими цінами не пізніше 10 числа наступного місяця. Для обліку води в будинку позивача був встановлений лічильник. За показниками лічильника ОСОБА_1 сплатив за 50 куб. метрів використаної води в вересні 2004 року 100грн., за 20 куб.метрів в жовтні 2005 року 50 гривень. Після цього до липня 2006 року оплату за надані послуги з водопостачання не проводив. В липні 2006 року працівники підприємства виявили несправність лічильника обліку використаної води, встановленого в будинку, в якому проживав ОСОБА_1, з показниками 70 куб.метрів, які були станом на жовтень 2005 року. ОСОБА_1 була нарахована заборгованність по оплаті за воду за встановленими нормами з листопада 2005 року. 10 липня 2006 року ОСОБА_1 сплатив 120 гривень за 20 куб. метрів води. В серпні 2.00 6 року у визначений умовами договору строк ОСОБА_1 не сплатив за спожиту воду в липні 2006 року і не оплатив нарахованої заборгованності. 21 серпня 2006 року ОСОБА_1 було направлене поштою письмове повідомлення про необхідність сплати заборгованності за воду в сумі 672грн. та попередження про відключення водопостачання у випадку несплати. ОСОБА_1 заборгованності не сплатив з мотивів незгоди з нарахованою сумою. 1 листопада 2006 року ОСОБА_1 вдруге було направлене письмове повідомлення про необхідність сплати заборгованності за воду та попередження про відключення водопостачання у випадку несплати. 16 листопада 2006 року начальник підприємства Ткаченко Р.С. особисто усно попередила ОСОБА_1 про відключення водопостачання з наступного дня у випадку несплати заборгованності. 20 листопада 2006 року працівниками підприємства були виконані роботи по припиненню водопостачання до будинкуАДРЕСА_1, в якому проживає позивач.
Вказані фактичні обставини встановлені судом на підставі пояснень позивача, представника відповідача, показань свідків, змісту досліджених судом письмових доказів: договору про надання послуг з водопостачання, довідок підприємства про оплату та заборгованність за послуги з водопостачання, повідомлень ОСОБА_1 про заборгованність та попередження про можливість відключення, записів про реєстрацію відправлення вказаних повідомлень, квитанцій про оплату за спожиту воду.
Встановленим судом фактичним обставинам, відповідають правовідношення, які виникають під час виконання зобов"язання, які виникають з договору про надання послуг з водопостачання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк / термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до встановлених судом обставин позивач ОСОБА_1 не виконував зобов"язання щодо термінів оплати послуг з водопостачання, встановлених договором.
Комунальне підприємство скористалося своїм правом на припинення водопостачання у випадку порушення термінів оплати, передбаченого п.2.2 договору, і після направлення двох письмових попереджень позивачу та усного попередження начальника підприємства припинило водопостачання до будинку позивача 20 листопада 2006 року.
Такі дії відповідача щодо припинення водопостачання до будинку, в якому проживає позивач, є правомірними як передбачений договором вид забезпечення виконання зобов"язання, відповідають умовам договору і не суперечать вимогам Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", розділу 13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом НОМЕР_2 Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству, Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від' 21.07.2005р. N 630.
Тому позов про визнання дій відповідача незаконними є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглянув справу в межах заявлених вимог і тому не дає оцінки доказам, що стосуються розміру нарахуваної заборгованності за послуги водопостачання, та не вирішує питання щодо правильності нарахування.
З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 52 6, 530, 546 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до колективного підприємства по комунальному обслуговуванню населення та сільських об"єктів і їх мереж на території Морозівської сільської ради про визнання дій незаконними відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.