Справа №2-1765/07

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 січня 2007 р.                                                                                   м.Білгород - Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючого - одноособово судді Ступакової І.Г. при секретарі Калініної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особу втратившою право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання відповідача втратившим право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 Одеської області, вказуючи, що вона являється власницею зазначеного будинку, в якій прописаний відповідач, як квартиронаймач, який з 2004 року в будинку не з'являвся і не проживав, втративши інтерес до спірної житлоплощі. В зв'язку з тим, що відповідач не проживає в спірній жилплощі довгий час і всі обов'язки по сплаті комунальних платежів покладені на позивачку, вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

Відповідач в попереднє судове засідання та судове засідання на розгляд справи не з'явився, оскільки за вказаною адресою не проживає, що підтверджується записом паспортиста ЖЕО № 2 в судових розписках та актом, складеного за показаннями сусідів (а.с.7, 15, 18).

Згідно ст. 107 ч. 9 ЦПК України позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ч. 9 ст. 76 ЦПК України якщо місце перебування відповідача невідоме. Суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані доказі, вислухавши позивачку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.1993 року, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.09.1993 року, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_2 позивачка являється власницею житлового будинку АДРЕСА_1 Одеської області, в якому позивачка, як власниця будинку в 2001 році прописала відповідача, як квартиронаймача (а.с. 13, 14). З 2004 року відповідач поїхав з постійного місця проживання та прописки і до теперішнього часу за даною адресою не з'являється, не залишив своїх особистих речей Таким чином, відповідач не проживає та не з'являється в спірному будинку вже більше двох років.

Факт підтверджуючий, що відповідач не проживає в жилому будинку АДРЕСА_1 з 2004 року підтверджується актом від 20.12.2006 року, складеного за ствердженнями сусідів паспортистом ЖЕО № 2 (а.с.7).

У відповідності зі ст. 72 ЖК України визнання особи втратившою право на користування житловим приміщенням у наслідку відсутності даної особи більш шести місяців, проводиться в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не проживає в спірному будинку більше півроку, те, що він на протязі даного часу не з'являється в ньому, втративши інтерес до спірної житлоплощі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 втратившим право користування житловим будинком АДРЕСА_1 Одеської області обгрунтовані і підлягають задоволенню.

 Керуючись ст. 72 ЖК України, ст. ст. 76, 107, 110, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особу втратившою право користування житловим приміщенням - задовольнити.

ОСОБА_2 визнати втратившим право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 Одеської

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної карги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.