Справа № 486/2075/14-ц

Провадження № 2/486/71/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Франчук О. Д.

при секретарі Філіпповій Ю.І.

за участю: представника позивача - Зідрашко О.В.

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останніх у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №2129-006/07Р від 12.03.2007 року в сумі 18532,86 дол. США, що станом на 24.10.2014 року еквівалентно 240007,10 грн. (двісті сорок тисяч сім гривень 10 копійок) та судовий збір у розмірі 2400 грн. 07 коп. (дві тисячі чотириста гривень 07 копійок).

Позовні вимоги мотивує тим, що 12 березня 2007 року між АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" (правонаступник - ПАТ КБ "Правекс-Банк") та ОСОБА_4, з метою своєчасної оплати вартості автомобіля, що купується в кредит, було укладено кредитний договір №2129-006/07Р на строк до 12 березня 2014 року, відповідно до якого останній отримав кредит розміром 8563 долара США, взявши на себе зобов'язання здійснювати погашення заборгованості шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 102 долара США щомісяця до 10 числа наступного місяця. 13.03.2007 року між АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" та ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір застави транспортного засобу, а саме придбаний у кредит автомобіль марки ВАЗ, модель 21114, рік випуску - 2007. Крім того з метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.03.2007 року між АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, які полягають в своєчасному та повному поверненні кредиту та будь - якого збільшення цієї суми, яке передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості. ОСОБА_4 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, регулярно порушуючи строки погашення кредиту та не реагуючи на неодноразові попередження, що направлялися йому банком про необхідність погашення заборгованості.

Тому, просить суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в солідарному порядку на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" станом на 24.10.2014 року заборгованість в сумі 18532,86 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 240007 грн. 10 коп., у тому числі: непогашений кредит - 6816 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 88269 грн. 61 коп.; заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом - 5869,86 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 76016 грн. 76 коп.; пені на суму непогашеного кредиту - 3954 долара США, що у гривневому еквіваленті складає 51205 грн. 67 коп., пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитним договором - 1893 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 24515 грн. 06 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. Про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно через оголошення у газеті "Рідне Прибужжя" №48 від 27 листопада 2014 року (а.с.131).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, обґрунтовуючи це наступним. Позивач, незважаючи на те, що ОСОБА_2 ще у 2008 році повідомляла про те, що ОСОБА_4, після розірвання шлюбу, змінив місце проживання та на теперішній час проживає у м. Вознесенську, не прийняв жодних заходів для встановлення його місця проживання та не звернув стягнення на предмет застави - автомобіль, який придбано за кредитні кошти. Після того, як ОСОБА_4 знявся з реєстрації та вибув на постійне місце проживання у м. Вознесенськ ОСОБА_2 неодноразово зверталась до позивача з проханням повідомити її про виконання ОСОБА_4 своїх кредитних зобов'язань за договором, по якому вона виступила поручителем. 06.08.2008 року ОСОБА_2 отримала від банку відповідь про те, що ОСОБА_4 належним чином виконує кредитні зобов'язання та в нього немає заборгованості, у зв'язку з чим до нього не може бути застосовано примусове стягнення на майно, яке він придбав на кредитні кошти. Відповідно до положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, а оскільки банком відповідно до умов кредитного договору змінений строк виконання основного зобов'язання, то відповідно до даної статті вимоги до поручителів могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання цього строку. Крім того, з поручителем ніяким чином не узгоджене питання про зміну процентної ставки за кредитом. Банк, починаючи з 2009 року постійно в односторонньому порядку змінював процентну ставку. Просила суд відмовити позивачу у задоволені позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12 березня 2007 року між АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2129-006/07Р, відповідно до якого останній з метою своєчасної оплати вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу №313 від 03.03.2007 року, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування автомобіля, укладення яких здійснюється на підставі і з урахуванням вимог даного договору, одержав від банку на строк з 12.03.2007 року по 12.03.2014 року кредит в сумі 8563 долара США, який зобов'язався повернути, сплативши відсотки за користування кредитом в розмірі 11,99 відсотків річних (а.с.10-15).

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" перейменований у ПАТ КБ "Правекс-Банк", який є правонаступником АКБ "ПРАВЕКС-БАНК", про що свідчить статут банку, зареєстрований 19.09.2009 року Печерською районною державною адміністрацією м. Києва.

Відповідно до п.4.4., 4.5. кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 102 долара США щомісяця до 10 числа наступного місяця. Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 було прострочено погашення заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.30-31) та виписками банку (а.с.32-54).

Таким чином ОСОБА_4 порушив вимоги ст.ст. 526, 527 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розділу 10 кредитного договору № 2129-006/07Р від 12 березня 2007 року за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Таким чином, невиконання ОСОБА_4 взятого на себе зобов'язання спричинило заборгованість перед ПАТ КБ "Правекс-Банк", яка станом на 24.10.2014 року становить 18532,86 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 240007 грн. 10 коп. в тому числі: непогашений кредит - 6816 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 88269 грн. 61 коп., заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 5869,86 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 76016 грн. 76 коп.; пені на суму непогашеного кредиту - 3954 долара США, що у гривневому еквіваленті складає 51205 грн. 67 коп., пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитним договором - 1893 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 24515 грн. 06 коп. (а.с.30-31).

Згідно з ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору для забезпечення зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування коштами, пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також відшкодування збитків у зв'язку з порушенням даного договору, позичальник передав у заставу банку належний йому на праві власності автомобіль на придбання якого і було одержано гроші в кредит.

13 березня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого заставодавець - ОСОБА_4 для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед заставодержателем - банком за кредитним договором № 2129-006/07Р від 12.03.2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передав в заставу заставодержателю належний йому на праві власності автомобіль марки ВАЗ, модель 21114, рік випуску 2007, колір бежевий, шасі НОМЕР_4, тип ТЗ легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с.17-23).

На підставі п. п. 7.1.3., 7.1.4 кредитного договору № 2129-006/07Р від 12.03.2007 року та п. 3.1.1. договору застави транспортного засобу від 13.03.2007 року при порушенні заставодавцем умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов цього договору та у випадках, встановлених законом, у заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Крім договору застави транспортного засобу, для забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 2129-006/07Р від 12.03.2007 року, між АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" та ОСОБА_2 12.03.2007 року був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, які полягають в своєчасному та повному поверненні кредиту та будь якого збільшення цієї суми, яке передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості (а.с.28).

Як вбачається з свідоцтва, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано у відділі реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції 06 листопада 2008 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №191 (а.с.134).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23.09.2009 року розподілено спільне сумісне майно між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та виділено в натурі у власність ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_1, який був предметом договору застави майнових прав №2129-006/007 Р від 12.03.2007 р. (а.с.146-147).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст.1048 поширюється й на кредитні правовідносини (п.2 ст.1054 ЦК).

Порушення позичальником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК встановлює принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.

Відповідно до ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов'язання.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст.549 ЦК України під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Дана вимога Закону чітко дотримана у кредитному договорі.

У відповідності до ст.554 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання, забезпеченого порукою є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників (оскільки договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя - п.1.1.Договру поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки).

Суд на приймає до уваги посилання представника відповідача щодо застосування ч.4 ст.559 ЦК України виходячи з наступного.

Пунктом 4.1 договору поруки зазначений строк його дії, а саме до 12 березня 2017 року. Отже, зазначивши у договорі строк його дії, сторони погодили, що протягом вказаного строку, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань, забезпечених порукою, кредитор має право пред'явити вимоги до поручителя, а поручитель в свою чергу зобов'язаний виконати таку вимогу кредитора в обсязі, в порядку та на умовах, встановлених договором поруки та/або кредитним договором.

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності. За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Згідно з ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки договором поруки, що був укладений між позивачем та ОСОБА_2 чітко встановлений строк його дії відповідно до ст.ст.251,252 ЦК України, то звернення ПАТ КБ "Правекс-Банк" з позовом про стягнення боргу за кредитним договором з позичальника та поручителя до закінчення строку дії поруки не може бути підставою для визнання поруки припиненою та відповідно для відмови у задоволенні позову в частині стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки поручитель у порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_4 Таким чином, ОСОБА_2 виступає майновим поручителем за договором поруки та зобов'язується відповідати по зобов'язанню ОСОБА_4, забезпеченого порукою, належним поручителю на праві власності майном, а не предметом застави Банку.

Пунктом 1.3. Договору поруки чітко передбачено, що поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов'язання позичальника, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у випадку внесення позичальником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору та/або до даного договору кредитором в односторонньому порядку.

У зв'язку з чим, внаслідок неодноразового невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_4 своїх зобов'язань по кредитному договору, банком було правомірно здійснено підвищення процентної ставки відповідно до п.1.3 кредитного договору з дотриманням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" 240007,10 грн. заборгованості.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене вище з відповідача ОСОБА_4 на користь на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2400,07 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" (ЄДРПОУ 14360920) 240 007 грн. 10 коп. (двісті сорок тисяч сім гривень 10 копійок).

Стягнути ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" (ЄДРПОУ 14360920) судовий збір у сумі 2400 грн. 07 коп. (дві тисячі чотириста гривень 07 копійок).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. Д. Франчук