Справа № 22ц- 7116 Головуючий в інстанції : Макарова Т.Г.
Категорія 40 Доповідач Тріфанов О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03. 2008 року коллегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого : Тріфанова О. М.
суддів : Гаврилюка В.К., Галан Н.М.
секретаря : Трачука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційними скаргами ВП „Шахта „ Довжанська- Капітальна" та ОСОБА_1
на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 02.11. 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ДП „Свердловантрацит" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушенного прогулу та затримки кінцевого розрахунку, стягнення недоплаченої заробітної плати , -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково : стягнуто на користь позивача суму, що належала до сплати на час звільнення у розмірі 10138, 12грн., стягнуто середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 8000грн., а в задовленні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду та задовольнити його позов повністю.
В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення суду в частині задоволення позовних вимог, та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача , розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, коллегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід видхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обгрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цівільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з"ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Так, судом встановлено, що позивач працював на посаді гірничого майстра на ВП „ш."Довжанська- Капітальна" ДП "Свердловантрацит"з 5.01.1994року.
1.04.2007р. позивачем до адміністрації підприємства була подана заява про звільнення з 4.01.2007р. за власним бажанням у зв*язку з переходом на пенсію, на підставі якої наказом № 60\к від 16.01.2007р. позивача було звільнено з 4.01.2007р. за ст. 38 КЗпП України. До 16.01.2007р., до видачі наказу, позивач на роботу не з*являвся.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначении строк, попередивши про це власника або
уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника зумовлена неможливістю продовжувати роботу, в тому числі при виході на пенсію, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
ОСОБА_1 подав заяву про звільнення 4.01.2007р., просив звільнити його з зазначеного числа, а наказ по підприємству виданий 16.01.2007р., ОСОБА_1 вважав себе звільненим з роботи та на роботу не виходив.
За таких обставин вимоги позивача про поновлення його на роботі обгрунтовано визнано такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всієї сум, що йому належать від підприємства, проводиться у день звільнення, а якщо працівник в цей день не працював, то вони мають бути йому виплачені не пізніше наступного дня після пред*явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми , належної працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненному працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за всесь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що позивачеві було недоплачено 10138, 12грн., та обгрунтовано стягнув зазначену суму з відповідача. Також обгрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у сумі 8000 грн. відповідно до роз*яснень, наданих у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".
Решта позовних вимог в суді не знайшла свого підтвердження.
Також не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про зміну рішення суду та про відмову позивачеві в частині стягнення середнього заробітку за час остаточного розрахунку.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, доводи сторін про порушення норм матеріального права слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першоі інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ВП „Шахта „ Довжанська- Капітальна" та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 02.11.2007 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.