Єдиний унікальний номер 725/7131/14-ц

Номер провадження 2/725/1639/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Войтун О. Б.

при секретарі Слободян В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності зі сплатою грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом та в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що йому та відповідачу та праві спільної часткової власності належать по ? частці двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 68,60 кв.м. та житлова площа - 41,20 кв. м. відповідно.

Вказував на те, що відповідач не здійснює жодних дій щодо утримання їх спільного майна, не сплачує комунальна послуги, не приймає участі у поточному та капітальному ремонтах, не користується житловим приміщенням, тим самим не проявляє жодного інтересу до вказаної вище квартири не проявляє.

Таким чином усі витрати пов'язані з утриманням вказаного нерухомого майна покладаються на нього, зокрема сплата комунальних послуг, облаштування туалетної та ванної кімнати, фарбування та побілка стелі та стін.

Крім того, зазначав, що відповідно до висновку експертного дослідження №14183 від 13.11.2014 року, вказана квартира є неподільною, виконати її розподіл між ним та відповідачем в натурі технічно не можливо, а тому вважає за доцільне припинити право власності відповідача на його частку у спірній квартирі зі сплатою йому грошової компенсації, оскільки частка відповідача не може бути виділена в натурі, квартира не може бути поділеною в натурі, а спільне користування квартирою неможливе, крім того, відповідач впродовж більш ніж 10 років не користується своєю часткою у вказаній квартирі.

На підставі наведеного, посилаючись на норми матеріального права, просив припинити право ОСОБА_2 на частку, яка складає ? квартири АДРЕСА_1 зі стягненням з позивача на користь відповідача грошової компенсації в сумі 186666 грн., визнати за позивачем право власності на ? частку у спірній квартирі.

Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Згідно ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не зважаючи на те, що повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Так, згідно положень ч. 5 ст. 76 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з довідка АДБ при УМВС України в Чернівецькій області відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1. Саме за цією адресою судом неодноразово надсилались судові повістки та матеріали позовної заяви з додатками.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки представник позивача не заперечувала проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Так, Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, відповідно до якого закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло виданого Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 30.08.2000 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 (а/с 10).

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05.12.2013 року, визначено, що частки співвласників квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рівними та становлять по ? її частки кожному.; визнано за ОСОБА_3 право власності на ? ідеальну частку вказаної квартири та право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 припинено, крім того встановлено порядок користування вказаною квартирою (а/с 15-18).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копії договору дарування від 20.12.2013 року, ОСОБА_3 подарував свою частку у спірній квартирі позивачу та позивач у встановленому законом порядку зареєстрував право власності на подаровану йому частку в квартири АДРЕСА_1 (а/с 8,9).

Відповідно до п. 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна , затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р оку № 55 поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.

Згідно висновку експертного дослідження №14183 від 04.11.2014 року, виконати розподіл квартири АДРЕСА_1 між співласниками в натурі в співвідношенні 1/2:1/2 з дотриманням норм чинного законодавства технічно не надається можливим, оскільки для розподілу квартири необхідно влаштувати два ізольовані входи, що не забезпечується наявними умовами: вхід здійснюється через дверний проріз зі сходової площадки, де влаштувати другий дверний проріз не надається можливим, - в квартирі неможливим є обладнання двох ізольованих кухонь, площею не менше 7 м.кв., - в квартирі неможливим є обладнання двох ізольованих санвузлів площею не менше 3.8 м.кв., - неможливо обладнати внутрішньоквартирні коридори для кожної із утворюваних в результаті розподілу квартир шириною не менше 1.1м. (а/с 31-43).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Таким чином, поділити спірну квартиру в натурі між її співвласниками технічно неможливо.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У відповідності до вимог ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Як вбачається з матеріалів справи, усі витрати по утриманню спірного майна несе позивач, що підтверджується копіями відповідних квитанцій про сплату комунальний послуг та купівлю будівельних матеріалів (а/с 19-28).

Відповідно до акту ТОВ «Торговий Дім Укрвторресурс» від 30.10.2014 року, відповідач з 2004 року за адресою АДРЕСА_1 не проживає (а/с 12).

У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року, при вирішення справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що при неможливості виділу частки в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутньої такої згоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункту чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза. В окремих випадках суд може врахувати конкретні обставини справи і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою житловою площею.

Відповідно до висновку експертного дослідження №14183 від 04.11.2014 року ринкова вартість квартири становить 373321 грн., таким чином вартість ? частки квартири становить - 186666 грн.

Судом встановлено, що позивачем внесено на депозитний рахунок суду вартість частки відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 36130196 від 19 березня 2015 року на суму 186666 грн., яка перерахована на ТУ ДСА в Чернівецькій області.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач в спірній квартирі на протязі тривалого проміжку часу не проживає, частки співвласників не можуть бути виділені в натурі, оскільки технічно поділ квартири з урахуванням часток позивача та відповідача не можливий.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 183,360,365 ЦК України, п. 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна , затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р оку № 55, ст.ст. 3,4, 10, 11, 57,58, 60,61, 64, 79, 88, 158,212, 218, 294, 349 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на ? ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 68,60 кв. м. в тому числі житлова площа - 41,20 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 186666,00 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? ідеальну частку квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 68,60 кв. м. в тому числі житлова площа - 41,20 кв. м., що належала ОСОБА_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун