АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/1896/15 Головуючий 1 інст. - Лосєва Д.А.

Справа № 638/11751/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - КРУГОВОЇ С.С.,

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретарів - Шпарага О.О., Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення частково не нарахованого та частково не виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про проведення відрахувань до Пенсійного фонду України страхових внесків та надання звітності до Пенсійного фонду, -

встановила :

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ПАТ «Укргазвидобування» частково не нарахований та частково не виплачений середній заробіток за вимушений прогул за період з 28 лютого 2008 року по 21 січня 2013 року в сумі 380341,85 грн.; зобов'язати ПАТ «Укргазвидобування» у відповідності до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV із суми частково не нарахованого та частково невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 28 лютого 2008 року по 21 січня 2013 року провести розрахунки з Пенсійним фондом України, оплативши помісячно страхові внески (в управління Пенсійного фонду України Шевченківського району м. Києва) з відображенням цього у щомісячній звітності Пенсійному фонду України (управлінню Пенсійного фонду України Шевченківського району м. Києва).

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 січня 2015 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження та передати справу на новий розгляд до районного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ухвалу суду винесено з порушенням норм процесуального права.

Під час винесення ухвали не були встановлені та перевірені характер та суть позовних вимог, норми права, якими вони врегульовані.

Положеннями п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України передбачено співпадіння предмету основного позову, за яким вже є рішення суду, що набуло законної сили і позову, який подано та підлягає розгляду, тому з висновком суду щодо закриття провадження не погоджується зазначаючи, що обставини у заявленому позові є іншими.

Наголошує, що жодним судом по заявленому 10.07.2014 року позові не приймалось рішень про збільшення розміру середнього заробітку та перерахунку не донарахованого і невиплаченого розміру середнього заробітку за вимушений прогул, внаслідок допущеної відповідачем бухгалтерської розрахункової помилки при визначенні суми поточної (місячної) премії за жовтень 2007 року.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.01.2013 року у справі №2011/309/2012, яке набрало законної сили, вирішено спір між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення частково не нарахованого та частково невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28 лютого 2008 року по 21 січня 2013 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач при розрахунку середньомісячної зарплати неправильно розрахував поточну премію за жовтень 2007 року, що потягло за собою виплату не в повному обсязі.

Як вбачається зі змісту рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 29 січня 2013 року позов було заявлено позивачем в частині недоплати середнього заробітку за вимушений прогул за період з 27 лютого 2008 року по 03 червня 2011 року з тих підстав, що в довідку про середньомісячну заробітну плату позивача, яка видана відповідачем 19 березня 2011 року №13/2-011-1860 не була включена сума тринадцятої заробітної плати за жовтень 2007 року.

Суд дійшов висновку про задоволення позову про доплату середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 27 лютого 2008 року по 03 червня 2011 року і стягнення суми триваючого вимушеного прогулу з 04 червня 2011 року по 21 січня 2013 року.

З таким висновком суду першої інстанції погодився Апеляційний суд Харківської області. Ухвала апеляційного суду залишена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ без змін (а.с.19-30).

Аналізуючи підстави заявленого позову по даній справі і підстави з яких було заявлено позов за яким ухвалено рішення Дзержинського районного суду міста Харкова 29 січня 2013 року, то вони є різними.

Питання правильності включення премії за жовтень 2007 року по цій справі не було предметом розгляду справи за результатами розгляду якої 29 січня 2013 року судом було ухвалено рішення.

З огляду на це, висновок суду про закриття провадження з тих підстав, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 29 січня 2013 року, яке набрало законної сили, вирішено спір між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі є помилковим, оскільки підстави позовів різні.

Відповідно п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції помилково застосував норму процесуального права про закриття провадження у справі, тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 205, 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 січня 2015 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

В силу ст.324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -