1Справа № 335/11155/14-к 1-кп/335/583/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Гашук К.В., суддів Апаллонової Ю.В., Геєць Ю.В., за участю прокурора Федорченка К.В., обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників: Кравцова В.М., Кокіна А.Ж., представника потерпілого: ОСОБА_5, при секретарі Лєдовій А.С., провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2015 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013080000000205 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначити провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта, а також просив суд продовжити строки дії запобіжного заходу, обраного слідчим суддею у вигляді домашнього арешту, обвинуваченому ОСОБА_2, строк якого закінчується 27.03.2015 року, або змінити зазначений запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді застави.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Кокін А.Ж. в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, подав скаргу на постанову прокурора від 17.01.2015 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013080000000205.

В обґрунтування скарги зазначав, що 12.01.2015 року стороні захисту було вручено клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, на яке стороною захисту було надано свої заперечення від 16.01.2015 року. Проте, постановою заступника прокурора Запорізької області Вороновим О.О. від 17.01.2015 року було продовжено строки досудового розслідування. Захисник вважає зазначену постанову такою, що не відповідає вимогам КПК України.

Зокрема зазначає, що досудове слідство по даному кримінальному провадженню було закінчено, коли прокурором до суду було направлено обвинувальний акт від 19.09.2014 року. За змістом ч. 1 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжено, якщо досудове розслідування кримінального провадження ще не закінчено, що свідчить про те, що постанова про продовження строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні від 17.01.2015 року є протиправною. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2014 року, яка набрала чинності, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було повернуто прокурору та зобов'язано прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним розумного строку, але досудового слідства суд не поновляв. Проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні не допускається. Як випливає з клопотання слідчого від 12.01.2015 року про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, слідчий мав намір провести саме процесуальні дії, які не зазначені в ухвалі суду від 17.10.2014 року, що є неприпустимим.

Посилаючись на вказані обставини, захисник обвинуваченого - адвокат Кокін А.Ж. просив суд на підставі п. 3 ст. 303 КПК України скасувати постанову прокурора від 17.01.2015 року про продовження строку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисником зазначено, що в разі не задоволення його скарги з приводу призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечує. Щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 заперечував, посилаючись на порушення прокурором порядку його подання, а саме на те, що зазначене клопотання не подано у письмовому вигляді, у зв'язку з чим не ознайомлено сторону захисту із зазначеним клопотанням у передбачений ст. 200 КПК України строк. Щодо продовження строку дії домашнього арешту, застосованого слідчим суддею, на умовах визначених ухвалою слідчого судді, не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні повністю підтримав свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Кравцов В.М. доводи скарги на постанову прокурора про продовження строку досудового розслідування підтримав у повному обсязі. Проти призначення кримінального провадження, у разі відмови у задоволенні скарги, не заперечував. Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 або продовження строку дії домашнього арешту, то у вирішенні цього питання покладався на розсуд суду. Крім того, у підготовчому судовому засіданні звернув увагу на те, що обвинувальний акт, який направлено до суду, не містить місця скоєння злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні з усіх питань підтримав думку свого захисника.

Представники потерпілого Концерну «МТМ» у судовому засіданні вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду. З питань вирішення скарги захисника та клопотання прокурора щодо запобіжних заходів покладалися на розсуд суду.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Кокіна А.Ж. заперечував, надавши суду письмові заперечення. Вважає, що доводи, викладені у скарзі, є особистою спробою захисника трактувати законодавство, є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, прокурор вважає що постанова про продовження строку досудового розслідування не може бути предметом оскарження в підготовчому судовому засіданні. До того ж, зазначав, що з урахуванням положень ст. ст. 9, 36, 100 КПК України під час усунення недоліків визначених судом прокурор дійшов висновку про неможливість усунути недоліки зазначені в ухвалі суду без поновлення досудового розслідування та відповідно виніс постанову про відновлення досудового розслідування та продовження строків досудового розслідування.

Розглянувши скаргу на постанову прокурора про продовження строків досудового розслідування, заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно приписів ч. 2 цієї статті, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статтей 314-316цього Кодексу, якими передбачені правила проведення підготовчого судового засідання, права суду за наслідками його проведення, вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду та закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду.

Зокрема, ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, які рішення у підготовчому судовому засіданні має право прийняти суд, а саме:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Можливості оскарження постанов прокурора про продовження строку досудового розслідування, а також право суду на скасування таких постанов, нормами кримінального процесуального закону не передбачено.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що вирішення судом скарги на постанову прокурора про продовження строків досудового розслідування виходить за межі повноважень суду, оскільки прийняття такого рішення у підготовчому судовому засіданні законом не передбачено.

В даному випадку, згідно з приписами ч. 1 ст. 89 КПК України, суд повинен вирішувати питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. В разі визнання судом порушення кримінального процесуального закону прокурором під час досудового розслідування, це може вплинути на визнання доказу допустимим, але не надає суду права скасувати постанову прокурора про продовження строків досудового розслідування під час підготовчого судового засідання.

Враховуючи викладені обставини, суд на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Кокіна Артема Жановича на постанову заступника прокурора Запорізького області Воронова О.О. від 17 січня 2015 року про продовження строку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Розглядаючи питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі направленого суду обвинувального акту, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих суду документів, 19.09.2014 року старшим слідчим відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинним організаціями слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області Деркач С.К. було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013080000000205 від 10.10.2013 року, який цього ж дня затверджено прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокурором прокуратури Запорізької області Хрущ П.В.

Згідно зазначеного обвинувального акту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.102014 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.12.2014 року, зазначений обвинувальний було повернуто прокурору для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 283 КПК України, направлення прокурором обвинувального акту до суду є формою закінчення досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, при поверненні обвинувального акту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України з підготовчого судового засідання прокурору, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, прокурор зобов'язаний вжити заходи, спрямовані на усунення недоліків обвинувального акта, як процесуального документу.

При цьому, проведення будь-яких слідчих чи інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні, є недопустимим і не ґрунтується на нормах КПК України.

Вказана позиція викладена у листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України».

Усунення недоліків досудового розслідування, після звернення до суду з обвинувальним актом і повернення його прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, законом не допускається.

Не вбачається можливості проведення додаткових слідчих чи процесуальних дій і з аналізу норм КПК України, відповідно до яких після закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України, повернення до цієї стадії неможливе.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні, всі подальші процесуальні дії прокурора після 17 жовтня 2014 року, зокрема: відновлення досудового розслідування, продовження строків досудового розслідування, повідомлення про зміну підозри, а також, вчинення інших процесуальних і слідчих дій, не ґрунтувалися на законі. Відповідно, не має правового підґрунтя і направлений до суду 31.01.2015 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Як вбачається з обвинувального акту, який надійшов до суду після усунення недоліків, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, вчинення розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, організованою групою.

Вказані обставини свідчать про те, що на стадії усунення недоліків обвинувального акту органом досудового розслідування після поновлення досудового розслідування та проведення ряду процесуальних і слідчих дій змінено кваліфікацію та обвинувачення інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочинів, що є неприпустимим на вказаній стадії кримінального провадження. Згідно вимог КПК України можливість зміни обвинувачення передбачено лише на стадії судового розгляду кримінального провадження у разі, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Зазначені дії органу досудового розслідування призвели до значного порушення процесуального порядку розслідування кримінального провадження, а також процесуальних прав й інтересів обвинувачених, зокрема, і права на захист від пред'явленого їм обвинувачення за зміненою кваліфікацією їх дій, викладеним у новому обвинувальному акті.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до норм ч. 2 ст. 532 КПК України у разі подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Таким чином ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2014 року набрала законної сили 16 грудня 2014 року, а виявлені недоліки обвинувального акту відповідно до зазначеної ухвали суду першої інстанції мають бути усунені протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 533 КПК України ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Незважаючи на зазначені положення процесуального законодавства, органом досудового розслідування, навіть у направленому 31.01.2015 року обвинувальному акті, не у повному обсязі виконані ті недоліки обвинувального акту, які були визначені ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Зокрема, як зазначено в ухвалі суду від 17.10.2014 року, одним із недоліків обвинувального акту є відсутність відомостей про місце скоєння інкримінованих обвинуваченим злочинів. Як зазначав суд у попередній ухвалі, вказаний недолік обвинувального акту також позбавляє суд вирішити питання щодо дотримання правил підсудності зазначеного кримінального провадження при його направленні до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

У направленому 31.01.2015 року обвинувальному акті також не зазначено місця скоєння інкримінованих злочинів.

Як зазначав прокурор у підготовчому судовому засіданні, місцем скоєння злочинів є місце знаходження Концерну «МТМ», який територіально знаходиться в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. Проте, обвинувальний акт таких відомостей не має. Місце скоєння інкримінованих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочинів в ньому не зазначено, а місце знаходження юридичної особи у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за адресою: бул. Гвардійський, 137 не свідчить про скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вказаною адресою.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення підсудності розгляду кримінального провадження є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, в тому числі і вироку.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

На думку суду, прокурором так і не було усунуто недоліки обвинувального акту, які були зазначені в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2014 року, а фактично після проведення нового досудового розслідування направлено до суду новий обвинувальний акт із зміненою правовою кваліфікацією, що унеможливлює призначення судового розгляду, у зв'язку з чим обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

Питання щодо зміни запобіжного заходу або продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_2, судовому розгляду у даному підготовчому судовому засіданні не підлягає, оскільки зазначене клопотання прокурора, за змістом ст. 315 КПК України, може бути розглянуто судом лише у тому випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Керуючись ст. ст. 291, 303, 304, 314-316 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Кокіна Артема Жановича на постанову заступника прокурора Запорізького області Воронова О.О. від 17 січня 2015 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013080000000205 від 10.10.2013 року.

Повернути обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України прокурору для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом розумного строку.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: К.В. Гашук

Судді: Ю.В. Апаллонова

Ю.В. Геєць