Справа №1-154/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Кормушина К.О. при секретарях - Кияниці О.В., Ясинецькому О.А. за участю потерпілої - ОСОБА_1 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, розлученої, працюючої техніком II категорії лабораторії судово-технічного дослідження документів, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

12.02.2006 року, в денний час ОСОБА_3, знаходячись на загальній кухні комунальної квартири АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, які виникли в процесі сварки з сусідкою ОСОБА_1 умисно завдала останній удар дерев'яною дошкою по голові, чим заподіяла їй легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 показала, що 12.02.2006 року вона дійсно знаходилась на загальній кухні в комунальній квартирі АДРЕСА_1, де в неї виникла суперечка з сусідкою ОСОБА_1, яка звелась до словесного конфлікту, однак будь-яких тілесних ушкоджень вона ОСОБА_1 не завдавала, в тому числі й не била її дерев'яною дошкою по голові. Стверджує, що нікого із сусідів або інших осіб в кухні в цей час не було, тому свідків на підтвердження слів ОСОБА_1 немає, а висновки в акті судово-медичної експертизи не свідчать про її причетність до вчинення злочину. Цивільний позов не визнала.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_3 своєї вини, її винність в інкримінованому злочині підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

·   показаннями потерпілої ОСОБА_1, згідно з якими 12.02.2006 року, близько 11 год. вона вийшла на кухню комунальної квартири, в якій мешкає, щоб приготувати сніданок. Приблизно за 15 хвилин на кухні з'явилась ОСОБА_3, яка запропонувала їй звільнити кухонний стіл, але вона не погодилась, в зв'язку з чим виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 взяла зі столу дерев'яну дошку та завдала їй удар в область обличчя з правої сторони;

·   показаннями свідка ОСОБА_4, яка суду пояснила, що 12.02.2006 року, приблизно о 16 год. їй зателефонувала її сестра ОСОБА_1 і повідомила, що в неї на кухні трапився конфлікт з сусідкою, яка вдарила її кухонною дошкою по голові. Вона приїхала до сестри і побачивши, що та погано себе почуває, викликала швидку допомогу. Наступного дня вони звернулись до дільничного лікаря, який

надав довідку для проведення медичного обстеження, після чого ОСОБА_1 госпіталізували, а її малолітню дитину вона забрала на цей час до себе. Також свідок підтвердила, що конфлікти в квартирі почались відразу після вселення туди ОСОБА_3;

·  показаннями свідка ОСОБА_5 в суді, відповідно до яких ОСОБА_1 проживала в квартирі АДРЕСА_1 тривалий час і вона може її охарактеризувати виключно позитивно. Коли в квартиру переїхала ОСОБА_3, то почала конфліктувати з ОСОБА_1 і одного разу побила останню, оскільки вона бачила як лікарі «швидкої» виводили ОСОБА_1 до карети;

·  висновком судово - медичної експертизи за матеріалами справи № 222 від 17.10.2008 року, згідно з яким на момент судово - медичного обстеження ОСОБА_1 13.02.2006 року в неї мали місце наступні тілесні ушкодження: обмежений за площиною (розміром 2x2, 5 см) крововилив в м'які тканини правої скроневої ділянки з наявністю на шкірі даної ділянки садна розміром 0, 7x0, 9 см. Характер даних ушкоджень (крововилив, садно), їх локалізація (одне на тлі іншого в скроневій ділянці) та морфологія (дно садна у вигляді кірочки на рівні підлягаючої шкіри) дозволяють стверджувати про те, що вони виникли внаслідок одноразової дії тупого предмету, можливо 12.02.2006 року за обставин, викладених в постанові суду про призначення експертизи, - внаслідок удару кухонною дошкою, і відносяться до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я);

- наявними в справі листками непрацездатності, що підтверджують факт

знаходження ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 13.02. до 15.02.2006

року, з 16.02. до 22.02.2006 року - лікуванні в стаціонарі та з 23.02. до 28.02.2006 року

перебування на амбулаторному лікуванні, тобто свідчать про спричинення розладу її

здоров'я на строк більше 6 і менше 21 дня;

- матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи № 1985, з яких

вбачається, що до міліції звернулась ОСОБА_1 із заявою про заподіяння їй

тілесних ушкоджень кухонною дошкою 12.02.2006 року сусідкою на ім'я ОСОБА_3, і

цього ж дня слідчим було оглянуто квартиру АДРЕСА_1,

відповідно до протоколу огляду місця події, в тому числі й кухню, яка окреслена

потерпілою як місце злочину.

Позицію підсудної в судовому засіданні про її непричетність до вчинення злочину, суд оцінює розцінює як спосіб уникнути відповідальності за скоєне, оскільки її показання нічим не підтверджені і навпаки, спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, які на думку суду, відповідають вимогам достовірності та належності.

За таких обставин суд вважає доведеною винність ОСОБА_3 в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої, і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про обрання підсудній виду та розміру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, її вік, сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, те, що вона працює, характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_3 в разі застосування до неї покарання у виді виправних робіт, однак в мінімальному розмірі, встановленому санкцією закону.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди суд вважає обґрунтованим, оскільки фінансовими документами підтверджено, що заявлені в позові суми були витрачені в період після заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень та спрямовувались виключно на придбання медичних препаратів.

Що стосується питання відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер страждань потерпілої, які вона зазнала внаслідок побиття, порушення на певний час звичного способу її життя, знаходження на лікуванні, проте вважає, що розмір шкоди є надмірно завищеним, тому він підлягає частковому задоволенню.

З підсудної суд також стягує витрати потерпілої на юридичну допомогу протягом розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити покарання шість місяців виправних робіт з відрахуванням десяти відсотків із суми заробітку в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1:

· 434 гривні 47 копійок на відшкодування матеріальної шкоди,

· 1.500 гривень на відшкодування моральної шкоди,

· 2.000 гривень витрат, пов'язаних з оплатою послуг представників.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.