Справа № 522/2790/15-ц

Н.п. 4с/522/72/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за скаргою ОСОБА_2, суб’єкт оскарження Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, зацікавлена особа ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування постанови та акту державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2015 р. заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою та просить поновити їй строк звернення до суду зі скаргою; визнати неправомірними дії заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на нерухоме майно без дозволу органу опіки та піклування у виконавчому провадженні № 37261086, з виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 р. № 2-11570/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі - 2637960,66 грн.; скасувати постанову заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 24 грудня 2014 року про передачу майна стягувачу - ОСОБА_3, належне на праві приватної власності ОСОБА_2 нерухоме майно 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за виконавчим листом №2-11570/11 виданим Приморським районним судом м. Одеси від 18.02.2013 р.; скасувати акт заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 24 грудня 2014 року, на підставі якого за виконавчим листом №2-11570/11 виданим Приморським районним судом м. Одеси від 18.02.2013 року передано майно за борги стягувачу - ОСОБА_3

При цьому посилається на те, на виконанні в Першому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться зведе виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/1522/3509/11 виданого Приморським районним судом м.Одеси 06.03.2012р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 23020 євро, що складає 252462,64 грн. та виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 р. № 2-11570/11, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 329725,75 доларів США, що складає суму у розмірі 2637960,66 грн.

В рамках виконавчого провадження, державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржниці та постановою від 04.03.2013 р. накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржниці в тому числі й на квартиру №39, розташовану у буд.№5, корпус 4 по вул. Базарна в м.Одеса.

На виконання рішення суду у виконавчому провадженні двічі було проведено торги з реалізації арештованого майна, а саме квартири № 39, розташованої у буд.№5, корпус 4 по вул.Базарна в м.Одеса, які не відбулися.

23.12.2014 р. на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_3 про те, що він не заперечує залишити за собою нереалізоване на торгах майно, а саме 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

24.12.2014 року заступником начальника відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт про передачу не реалізованого майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем не враховано, що з 23.09.2014 року право користування квартирою 39 по вул.Базарна,5/4 в м.Одеса, що належить боржниці, має її малолітня онучка, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та не отримано дозвіл органів опіки та піклування на реалізацію вказаного майна.

Про винесення державним виконавцем оскаржуваних рішень їй стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи, а саме 27.01.2015 року. Отримавши копії зазначених документів, 06.02.2015 року їх було оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду. 09.02.2015 року суддею Одеського окружного адміністративного суду винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження на підставі порушення правил цивільної юрисдикції. В зв’язку з чим вважає поважною причиною пропуску строку для звернення до суду з вказаною скаргою.

В судове засідання заявниця не з’явилася, надала суду заяву про те, що скаргу підтримує та просить розглянути справу за її відсутністю.

Суб’єкт оскарження та зацікавлена особа в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 28.03.2013 р. об’єднано виконавче провадження № 31930458 з примусового виконання виконавчого листа №2/1522/3509/11 виданого Приморським районним судом м.Одеси 06.03.2012р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 23020 євро, що складає 252462,64 грн. та виконавче провадження № 36858026 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 р. № 2-11570/11, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 329725,75 доларів США, що складає суму у розмірі 2637960,66 грн. до зведеного виконавчого провадження № 37261086.

Постановою від 04.03.2013 р. за виконавчим провадженням № 36858026 було накладено арештна все нерухоме та рухоме майно, що належать боржнику ОСОБА_2

На виконання рішення суду у виконавчому провадженні було проведено торги з реалізації арештованого майна.

Згідно звіту від 21.07.2014 року електронні торги арештованого майна, а саме квартири №39, розташованої у буд.№5, корпус 4 по вул.Базарна в м.Одеса не відбулися. 29.09.2014 р. державним виконавцем проведено уцінку зазначеного майна та на 15.12.2014 року призначено повторні торги.

Відповідно до протоколу №20885 проведення повторних електронних торгів по реалізації 2-х кімнатної квартири, загальною площею 71,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 не відбулися у зв’язку з відсутністю допущених учасників торгів. 16.12.2014 року на адресу стягувача було направлено повідомлення щодо залишення за особою нереалізованого арештованого майна.

23.12.2014 р. на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_3 про те, що він не заперечує залишити за собою нереалізоване на торгах майно належне ОСОБА_2, а саме 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

24.12.2014 року заступником начальника Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 було винесено постанову про передачу майна стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу та акт від 24.12.2014р. про передачу не реалізованого майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Разом з тим, як вбачається з довідки з місця мешкання про склад сім’ї та прописку № 17 від 26.09.2014 р., в квартирі АДРЕСА_4 значаться зареєстрованими дві особи: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 – племінниця власниці ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 – онука.

Відповідно частини 8 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний у п’ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина 9 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу передбачений Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12р. №512/5, зареєстрованої в Мінюсті від 02.04.2012р. за №489/20802.

Згідно п. 4.5.9 вказаної Інструкції у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закон України «Про охорону дитинства» Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ст.177 Сімейного Кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

У положенні статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» закріплені основоположні принци захисту прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень відповідно яких, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Відповідно частини 3 та 4 зазначеної статті органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Таким чином, дії заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на нерухоме майно без дозволу органу опіки та піклування у виконавчому провадженні №37261086, з виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 № 2-11570/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі - 2 637 960,66 грн. є неправомірними, тому слід скасувати постанову заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 24 грудня 2014 р. про передачу майна стягувачу та акт від 24 грудня 2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги, може бути поновлено судом.

Враховуючи те, що про винесення державним виконавцем оскаржуваних рішень заявниці стало відомо лише 27.01.2015 року та їх було оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду 06.02.2015 р., ухвалою якого від 09.02.2015 р. заявниці було відмовлено у відкритті провадження по справі за її позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, скасування постанови та акту та роз’яснено що спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, суд вважає, що строк звернення до суду заявницею пропущений з поважних причин та підлягає відновленню.

У зв’язку з викладеним, суд вважає що скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 62, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 385, 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду зі скаргою.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на нерухоме майно без дозволу органу опіки та піклування у виконавчому провадженні № 37261086, з виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 р. № 2-11570/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі - 2637960,66 грн.

Скасувати постанову заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 24 грудня 2014 року про передачу майна стягувачу - ОСОБА_3, належне на праві приватної власності ОСОБА_2 нерухоме майно 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок погашення боргу за виконавчим листом №2-11570/11, виданим Приморським районним судом м. Одеси від 18.02.2013 р.

Скасувати акт заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 24 грудня 2014 року, на підставі якого за виконавчим листом № 2-11570/11, виданим Приморським районним судом м. Одеси від 18.02.2013 року передано майно за борги стягувачу - ОСОБА_3.

Ухвалу суду може бути оскаржено, про що протягом п’яти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

23.03.2015