УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Справа № 876/4024/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №809/159/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2014 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 366772,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності є платником податків та зборів відповідно до підпункту 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України і в порушення вимог ст.67 Конституції України відповідач не сплатив податковий борг в загальній сумі 366772,68 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 366772( триста шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят дві ) гривні 68 коп.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову як незаконну та необґрунтовану та прийняти нову якою в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в силу пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених податковим законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.02.2013 року по 21.02.2013 року позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №1522/17-2/НОМЕР_1 від 28.02.2013 року (а.с.7-19).

На підставі проведеної перевірки та складеного акту № 1522/17-2/НОМЕР_1 від 28.02.2013 року, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005911702 від 21.05.2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 183072,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 42471,18 грн., податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005981702 від 21.05.2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн.(а.с.22, 23) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005951702 від 21.05.2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 45533,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3778,90 грн. (а.с.24).

Відповідно до пункту 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом у випадку, коли дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення, а у судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення - рішення надіслані ДПІ у м. Івано-Франківську на адресу відповідача, з повідомленням про вручення.

Проте у встановлений законодавством строк нараховані грошові зобов'язання по податкових платежах у сумі 366772,68 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про суми податкового боргу відповідача протиправно не сплачено, а тому згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення. Відповідачу було надіслано податкову вимогу форми Ф за № 824-19 від 08.07.2013 року про сплату податкового боргу в розмірі 366772,68 гривень (основний платіж - 228605,65 грн.; штрафні санкції - 46 760,08 грн.; пеня 91 406,95 грн.).

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент звернення позивача до суду сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та адміністративними штрафами та санкціями, є узгодженою і становить 366772,68 гривень, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про суми податкового боргу відповідача. Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 366772,68 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують даного підприємця є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №809/159/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

Судді В.С. Затолочний

З.М. Матковська