АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3912/15 Справа № 205/9970/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 44

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Ремеза В.А.,

за участю секретаря Видюкової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року про закриття провадження

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вказаним позовом про виселення (а.с. 3-4).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року провадження у справі було закрито (а.с. 45).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на порушення судом норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції (а.с. 47).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду скасуванню, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2014 року було частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки та відмовлено у задоволенні позовних вимог про виселення з підстав не надання суду доказів реєстрації відповідача у спірному домоволодінні (а.с. 12-13).

У листопаді 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення. Підставою для звернення до суду з даним позовом позивачем зазначено саме рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2014 року, виконанню якого перешкоджає проживання у квартирі відповідача ОСОБА_2 та надано ксірокопію паспорту ОСОБА_2 із зазначенням реєстрації за спірною адресою (а.с.17)

Отже, заявлені ПАТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги про виселення ОСОБА_2 не можна вважати тотожними, що були предметом розгляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував вищевказані обставини, а тому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального законодавства та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року - скасувати , справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді