Справа № 340/520/14-ц

Провадження № 22-ц/779/611/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Мельник О.В.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Верховинського районного суду від 03 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

у липні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_4 заборгованість по кредиту станом на 30.05.2014 року на загальну суму 4041,01 доларів США, що в еквіваленті складає 47 562,66 грн, згідно договору б/н від 08.08.2007 року у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.

Рішенням Верховинського районного суду від 03 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.08.2007 року в сумі 3941,01 доларів США, що за курсом 11,77 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.05.2014 року складає 46 385,69 грн. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що надану банком до суду заяву про оформлення кредиту від 08.08.2007 року вона не заповнювала і не підписувала, як і Умов та Правил надання банківських послуг, у жодному пункті яких не зазначено розмір нарахування процентів та застосування подвійних нарахувань за прострочення виконання споживачем грошових зобов'язань. Банк вказує на те, що заява та «Умови і правила надання банківських послуг» є договором приєднання, однак суд не врахував, що до договору приєднання неможливо вносити зміни. Вона фактично користувалася карткою «Gold Card» та з 15.09.2007 року по 14.01.2009 року отримала 6426,40 доларів США та повернула з 29.10.2007 року до 30.03.2012 року 6733,08 доларів США. Оскільки їй не повідомили про конкретні умови та сплату відсотків, вважала користування карткою звичайною позикою. Суд не врахував, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливим встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Також, судом не застосовану позовну давність один рік щодо стягнення неустойки (штрафу, пені). Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» доводи апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору б/н від 08.08.2007 року ОСОБА_4 отримала кредитну картку № НОМЕР_1 зі встановленим кредитним лімітом 3000 доларів США, базовою процентною ставкою 20,40 % на суму залишку заборгованості за кредитом. У заяві відповідачка висловила згоду з тим, що заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до поданого розрахунку заборгованість по сплаті кредиту станом на 30.05.2014 року становила 4041,01 доларів США.

Задовольняючи позов частково, суд обгрунтовано виходив із того, що відповідачка уклавши вказаний кредитний договір, не виконувала його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяла на себе такі зобов'язання. Стягуючи із ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі 3941,01 доларів США, що за курсом НБУ 11,77 станом на 30.05.2014 року складає 46 385,69 грн, суд відмовив у стягненні комісії в розмірі 100 доларів США, оскільки в заяві про надання кредиту розмір комісії не вказаний.

Щодо відмови у задоволенні заяви про сплив позовної давності, суд дійшов вірного висновку про те, що перебіг позовної давності почався 30.03.2012 року, коли відповідачкою було здійснено останню операцію шляхом погашення заборгованості за кредитом в сумі 54 долари США, подавши позов 18.07.2014 року банк звернувся за захистом своїх прав у межах загального строку позовної давності.

При цьому суд першої інстанції правильно керувався нормами матеріального права, зокрема положеннями ст. ст. 256, 257, 261, 264, 526, 625, 626, 627, 1054 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору б/н від 08.08.2007 року відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 3000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

У заяві відповідачка висловила згоду з тим, що її заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до поданого розрахунку заборгованість по сплаті кредиту станом на 30.05.2014 року становила 4041,01 доларів США, яка складається з: 1579,99 доларів США - заборгованість за кредитом; 2153,36 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 100 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору; 21,24 доларів США - штраф (фіксована частина); 191,42 доларів США - штраф (процентна складова).

Згідно п. 5.3 Умов банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії.

Як вбачається з п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах передбачених договором. Про щомісячну комісію у самій заяві жодних відміток немає.

Відповідно до п. 6.7 Умов і Правил надання банківських послуг власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. У разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн + 5 % від суми позову (п. 8.6 Умов і Правил надання банківських послуг).

Договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, то він автоматично пролонговується на такий самий термін (п. 9.12 Правил).

Згідно ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачка погодилась із встановленими умовами кредитного договору, підписавши вищевказану заяву, яка разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає єдиний договір.

Перебіг позовної давності в даному випадку почався 30.03.2012 року, коли відповідачкою було здійснено останню операцію шляхом погашення заборгованості за кредитом. Подавши позов 18.07.2014 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся за захистом своїх прав у межах загального строку позовної давності.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на те, що відповідачці було відомо про розмір базової процентної ставки за користування кредитною карткою, який визначений у Тарифах ПАТ КБ «ПриватБанк» і поширений загальнодоступним способом. Підвищену процентну ставку при користуванні ОСОБА_4 карткою банк не застосовував.

Згідно п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Як вбачається з виписки особового рахунку по карті №№ НОМЕР_1, ОСОБА_4 за період з 30.08.2007 року по 30.03.2012 року здійснювала операції з використанням основної платіжної картки: отримувала кошти в доларах США, оплачувала товари та послуги, погашала кредит, в т. ч. - в доларах США (а. с. 91-112, 152-156).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, під час розгляду якої судом не були порушені норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про часткове задоволення позову, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Верховинського районного суду від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Меленко О.Є.